Чому омбудсмени України і Росії досі не відвідали своїх співгромадян у в’язницях?

Уповноважений з прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова дала прес-конференцію в Москві. За два тижні перебування в Росії українському омбудсмену так і не вдалося зустрітися з громадянами України, які перебувають в російських в’язницях.

28 червня Людмила Денісова вже вдруге за останні два тижні зробила спробу відвідати режисера Олега Сенцова в колонії у місті Лабитнангі. Однак і цього разу зустріч не відбулася.

​Зробити перший крок

На початку своєї прес-конференції Денісова послалася на домовленості президентів України і Росії, і підкреслила, що саме на цьому головним чином ґрунтується її місія. Українська уповноважена з прав людини сказала, що розчарована тим, що гуманітарний процес фактично заблокований російською стороною.

Російська журналістка і правозахисниця Зоя Свєтова вважає, що проблема полягає в непоступливості сторін.

– Мені здається, що відбувається абсолютно жахлива річ: ми бачимо, що ні Росія, ні Україна, ніхто не хоче поступитися. Адже між президентами було досягнуто домовленості про те, що і російський, і український омбудсмен синхронно зайдуть в різні СІЗО і колонії – Москалькова в Україні, а Денисова в Росії. Це ж дуже просто все влаштувати. Хто заважає це зробити? Я просто цього не розумію.

У мене відчуття якогось правозахисного футболу. Мені абсолютно незрозуміло, чому, наприклад, не можна було домовитися, щоб Москалькова разом із Денисовою потрапили до Сенцова. З іншого боку, чому президент Порошенко зняв заборону на в’їзд Москалькової в Україну, але вона змогла зустрітися лише в посольстві з російськими моряками, які не є ув’язненими. Так, вони перебувають під слідством, але, як мені відомо, вони на волі перебувають. І потім, коли вона захотіла пройти в СІЗО до Вишинського, або ще до якогось іншого росіянина, якого утримують в Україні, її туди не пустили. Потрібно, щоб цей процес почався і уповноважені з прав людини почали відвідувати кожна своїх співвітчизників. Але зараз вже ситуація зайшла в глухий кут.

Я вчора розмовляла з Людмилою Денисовою і запитала її, чи збирається вона зустрітися з Москальковою? Вона сказала: «Ні. У нас більше з нею немає жодних стосунків. Навіщо нам з нею зустрічатися?! Адже вона навіть не вийшла з машини, коли виїхала з колонії від Сенцова».

– Тобто, поки йде обмін взаємними претензіями, люди сидять …

– Ну якщо вони навіть в одному літаку летіли в Салехард і не розмовляли! Мені здається, що, звичайно, це виглядає дуже дивно. Це говорить про те, що Росія не виконує свої домовленості, як Денисова це являє. Але мені здається, що якась сторона тут повинна поступитися. І для мене абсолютно очевидно, що Росія хоче, щоб першою увійшла в українське СІЗО Москалькова. І я вважаю, що Україна повинна це зробити. Хтось повинен піти назустріч, адже йдеться про життя людей, мова йде про обмін, який таким чином буде запущений, але, взагалі, омбудсмени повинні відвідувати своїх співвітчизників. І якби Україна дозволила Москальковій відвідати в СІЗО будь-якого ув’язненого, то Росія зобов’язана була б зробити те ж саме, оскільки, якби вона цього не зробила, то весь світ побачив би, що саме Росія порушує свої домовленості. Потрібно це спробувати зробити. Це правозахист. А в даному випадку таке відчуття, що ми маємо справу не з правозахисниками, а з чиновниками. Або відбувається якийсь спеціальний саботаж. Зрозуміло, що ні Москалькова не вирішує, ні Денисова не вирішує. З двох сторін вирішують спецслужби, які саме і є

головними людьми, які тримають ув’язнених.

Мені здається, що відмінність правозахисників від чиновників в тому, що вони вміють поступатися, йти на компроміс і шукати будь-яку можливість, щоб допомогти людям. У цьому їхня роль, а не вставати в якусь позу і зайвий раз доводити, хто крутіше і чия влада гірша.

– Поведінка Москалькової образила її українську колегу.

– Я б на місці Москалькової сказала: «Ми ж домовилися, що будемо синхронно ходити в СІЗО, так давайте я візьму з собою свою колегу Денисову, і відведу її до Сенцова». Ось що, на мій погляд, вона повинна була зробити, а не говорити про те, що Денисова – українська громадянка і тому вона не може піти до Сенцова, який нібито російський громадянин. Вже відомо, що Сенцов український громадянин...

– І він голодує вже півтора місяці...

– Так, Денисова вважає, що Москалькова говорить неправду. Вона не вірить, що у Сенцова задовільний стан. Якщо у нього дійсно задовільний стан здоров’я, як про це говорить Москалькова, так дозвольте комусь з України туди приїхати. Не дозволили архієпископу Клименту, не дозволяють українському консулу.

Якщо в Росії вважають, що у людини подвійне громадянство, за російським законом вважається, що не може прийти представник України. Зробіть виняток! Адже це ж винятковий випадок. Адже Порошенко зробив виняток – дозволив Москалькової приїхати. Він якийсь акт доброї волі проявив, але ви теж щось зробіть. Ось це і називається мистецтвом компромісу, мистецтвом поступок. Це і називається правозахист, в моєму розумінні. Інакше це просто якісь чиновницькі ігри з одного і з іншого, на жаль, боку.

Право вище політики

Тетяна Москалькова п’ятий в російській сучасній історії уповноважений з прав людини. Першим омбудсменом був відомий правозахисник і радянський дисидент Сергій Ковальов. На думку Ковальова, інститут уповноваженого з прав людини погано приживається на пострадянському просторі.

– Ця культура не прищепилася у нас. Я пам’ятаю, що мене відлучили від цієї посади, тому що наша компанія намагалася бути і була незалежною. Претензії до мене в Держдумі, яка і призначала мене, були пов’язані з державною політикою на Північному Кавказі, і з тим, що в Чечні гинули мирні жителі.

– Але це було майже чверть століття назад і ви були першим. У нинішніх уповноважених є досвід їхніх попередників. Чому є домовленості президентів, а результату немає?

– Вони з’ясовують свої повноваження і можливості. Крім того, я вам скажу зовсім грубу річ. Наша російська уповноважена є генерал-майором МВС. Я думаю, що цим більш-менш все сказано. Може бути, у Москалькової немає ніяких злих намірів, але вона звикла бути генерал-майором, їй протипоказана ця посада. За звичками на минулій посаді їй властива державна дисципліна, дисципліна державного службовця. А уповноважений з прав людини фігура незалежна, право вище політики. А для нашої уповноваженої традиційно державний інтерес вище за все.

Переговорно-обмінний процес зайшов у глухий кут. Українська уповноважена з прав людини Людмила Денисова збирається повідомити про недопуск до українців, які перебувають в ув’язненні в Росії, в Європейський суд з прав людини, а також до структур ООН і ОБСЄ. Втім, навряд чи це призведе до реальних результатів. А мова йде не тільки про свободу, а й про життя і смерті.