У програмі святкування Дня кримськотатарського прапора в Генічеському районі Херсонської області на адмінкордоні з Кримом 26 червня були автопробіг і хода з українськими та кримськотатарськими прапорами, патріотичний концерт, акції та конкурс малюнків. Для багатьох урочистості в селищі Новоолексіївка напередодні День прапора є можливістю зібратися разом, оголосити, що кримські татари є, нагадати про Крим і необхідність його деокупації.
«Це дуже важлива подія. Це привід зібратися нам, об'єднатися, поспілкуватися, показати, що ми тут є. І нас чимало. Нехай нас рахують не за чисельністю, а за багатством нашої душі», ‒ розповідає жителька села Стрілецьке (історична назва ‒ Чокрак), що на Арабатській стрілці, Ельміра Куртвелієва, яка приїхала до Новоолексіївки.
Зранку 26 червня біля залізничного вокзалу зібралися люди, переважно кримські татари, нерідко цілими сім'ями, з маленькими дітьми.
Мої спогади, історія нашого народу ‒ все в цьому прапоріРиза Мевлютов
«Це мої спогади. Я з п'яти років розумів, чому я народився в Узбекистані: мені дідусь з бабусею розповідали. Батькові було дев'ять років, коли його вислали з Криму. Все це, мої спогади, історія нашого народу ‒ все в цьому прапорі», ‒ говорить член місцевого меджлісу селища Новоолексіївка Риза Мевлютов, тримаючи в руках два маленьких кримськотатарських прапорці.
Риза-ага зазначає, що його сім'я робила спроби повернутися до Криму, в рідне село, але їх насильно знову вивезли звідти, тому вони влаштувалися в Новоолексіївці, а 2 червня їхня сім'я відзначила 50-річчя життя в тепер «прикордонному» з Кримом селищі.
«Цього великого дня ми хоч можемо зібратися. У нас тут свобода. А в Криму зараз такого не дозволяють, тільки що ‒ відразу до в'язниці, постійні обшуки, справжній терор», ‒ розповідає житель Новоолексіївки, 84-річний Рустем Умеров, який був депортований з Криму 1944 року, повернутися на батьківщину йому також не вдалося.
Прийшовши на захід, присвячений Дню прапора, він схвильовано ділиться своїми переживаннями щодо співвітчизників у Криму.
У нас і школа є, і дитячі садки, де діти можуть вивчати рідну мову, традиції свого народу. Ми тут можемо розвиватися. А ось у Криму...Рустем Умеров
«Кримських татар у Новоолексіївці 20%, у нас і школа є, і дитячі садки, де діти можуть вивчати рідну мову, традиції свого народу. Ми тут можемо розвиватися. А ось у Криму... Зараз дуже хвилюємося через співвітчизників, через рідних, які там», ‒ говорить він.
Прапорці роздають і маленьким дітям. Двійнята, дочки Хатідже Еміратлі, сидячи в дитячій колясці, розмахують прапорцями та посміхаються фотографам, поки мама розповідає, з якими почуттями прийшла на святкування 26 червня.
«Ми сюди прийшли з гордістю, що ми кримські татари, з гордістю за наш прапор. Але з тугою за батьківщиною, з надією, що Крим все одно до нас повернеться, возз'єднається з Україною. Хочеться, щоб все налагодилося», ‒ зізнається Хатідже-ханим.
Прибула колона автомобілів. Проїхавши дорогою, що веде до адміністративного кордону з Кримом, вона завернула до селища.
Присутні разом розгорнули величезні полотнища ‒ українського державного та кримськотатарського національного прапорів ‒ і пройшли ходою до центру Новоолексіївки. Очолювали пішу колону хлопці, одягнені в національні костюми з українським та кримськотатарським прапорами, потім пройшли відомі барабанщики з села Щасливцеве, за ними йшли люди, які об'єднали полотнища українського та кримськотатарського прапорів. «Два прапори ‒ одна країна» ‒ називають вони свою акцію.
Після завершення ходи її учасників запросили на святковий концерт до Будинку культури. У фойє будівлі розміщені виставка народної творчості кримських татар і роботи учасників конкурсу малюнків серед навчальних закладів району на тему «Мій прапор ‒ моя гордість».
Спочатку заходу оголосили, що 26 червня в місцевій мечеті було проведено дуа (молебень) на пам'ять про ветерана кримськотатарського національного руху Сервера Караметова. Присутні вшанували пам'ять ветерана хвилиною мовчання
На цю ж тему: «Такі, як він, не йдуть безслідно» – з кримських мереж
На сцені виступають місцеві колективи та виконавці. Звучить інформація про історію святкування кримськотатарського прапора.
Традиційно привітати кримських татар зі святом ‒ Днем національного прапора ‒ прийшли й представники місцевої влади.
З вітальним словом виступили голова Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов, голова Генічеської райради Андрій Євстратов, заступник голови місцевої адміністрації та член Меджлісу кримськотатарського народу Гульнара Бекірова, голова Новоолексіївської селищної ради Олександр Бурковський. У своїх привітаннях представники влади використовували фрази кримськотатарською мовою, викликавши оплески присутніх.
Жовто-блакитний прапор України та блакитний прапор з золотим кримськотатарського народу ‒ це символи боротьби проти російської навали на нашу рідну землюОлександр Воробйов
«На жаль, занадто пізно суспільство, ми з вами, зрозуміли, що ми маємо бути єдиними. Нас саме тому розхитує ворог, саме тут, поруч із ворогом, ми розуміємо, що відбувається, переживаємо один і той же біль. Жовто-блакитний прапор України та блакитний прапор з золотим кримськотатарського народу ‒ це символи боротьби проти російської навали на незалежну Україну, на нашу рідну землю. Кримськотатарський народ і українці єдині. Ми маємо зробити все для повернення Криму», ‒ зазначив у своєму виступі Олександр Воробйов.
А виконувач обов'язків керівника служби з питань реінтеграції та деокупації Криму Бахшиш Керімов зазначив особливий символізм кримськотатарського прапора.
«Блакитне полотно із золотою тамгою є символом вірності кримськотатарського народу своїй землі. І сьогодні уособлює нашу боротьбу за деокупацію Криму», ‒ зазначив Керімов.
