Наприкінці травня міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала лист кримськотатарського активіста, правозахисника Емір-Усеїна Куку ‒ фігуранта «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» ‒ із російської в'язниці. Ув'язнений скаржиться на абсурдність висунутих проти нього звинувачень у підготовці до насильницького захоплення влади в Криму.
Правозахисник повідомив, що зараз у Криму та в російському Ростові-на-Дону перебувають в ув'язненні за політичними звинуваченнями приблизно 50 громадян України, причому 27 із них ‒ кримські татари.
Емір-Усеїн Куку також закликав владу України докласти максимум зусиль для якнайшвидшого звільнення політв'язнів із російських в'язниць і подякував усім за підтримку:
«Я вдячний їм усім ‒ нашим співвітчизникам і одновірцям у Криму та за його межами, українським, російським і міжнародним громадським і правозахисним організаціям, ЗМІ, Меджлісу кримськотатарського народу, державним органам України та просто громадянам, хорошим людям, які надають будь-яку підтримку нам і нашим сім'ям».
Адвокат Емір-Усеїна Куку Сергій Локтєв описує поточний хід процесу в справі «ялтинської шістки».
Експерт-релігієзнавець не відповідає тим вимогам, що дозволяли б йому давати якісь висновки щодо ісламу. Він історик і писав дисертацію з Середніх віківСергій Локтєв
‒ Зараз триває судовий процес за звинуваченням Емір-Усеїна Куку та ще п'яти осіб за частиною другою та частиною першою статті 205.5 (Кримінального кодексу Росії ‒ КР) ‒ це участь у діяльності забороненої (в Росії ‒ КР) організації «Хізб ут-Тахрір». А також стаття 278-а Кримінального кодексу Росії ‒ це приготування до насильницького захоплення влади та зміни конституційного ладу РФ. Зараз держзвинувачення висуває докази, зібрані під час попереднього розслідування ФСБ. Думаю, 7 червня буде оприлюднена остаточна лінгвістико-релігієзнавча експертиза, що, на думку звинувачення, підтверджує участь усіх підсудних у забороненій терористичній організації. Як сторона захисту ми з нею не згодні, а експерт-релігієзнавець, на наш погляд, не відповідає тим вимогам, що дозволяли б йому давати якісь висновки щодо ісламу. Він історик і писав дисертацію з Середніх віків.
За словами Сергія Локтєва, російська судова система порушила конфіденційність його спілкування з підзахисними, а також інші права фігурантів справи. Щодо низки порушень захист уже надіслав заяву до Ради Європи, зазначив він.
Одне з клопотань ‒ це участь перекладача з кримськотатарської мови. Суд не забезпечив такої можливості, хоча підсудні про це просилиСергій Локтєв
‒ Так, наприклад, одне з клопотань ‒ це участь перекладача з кримськотатарської мови. У нас, на жаль, суд не забезпечив такої можливості, хоча підсудні про це просили. Це прохання було навіть більше пов'язане з тим, що частина свідків захисту, яких ми будемо викликати та допитувати, володіють тільки кримськотатарською мовою й дуже погано ‒ російською. Навіть більше, ми клопотали про участь в судовому слідстві дружини Емір-Усеїна Куку, яка має спеціальну освіту, але за процесуальними нормами вона не може бути захисником, адже її допитували.
Кримський адвокат Едем Семедляєв міркує про перспективи обміну «ялтинської шістки» та можливу допомогу з боку української держави.
Ми оскаржуватимемо обвинувальний вирок у Верховному суді Росії. Взагалі, вся робота проводиться з перспективою на Європейський суд з прав людиниЕдем Семедляєв
‒ Думаю, вирок буде не раніше кінця літа, тому що досі ще сторона звинувачення висуває свої докази. Ми ще не допитали всіх свідків звинувачення. Звичайно, ми оскаржуватимемо обвинувальний вирок у Верховному суді Росії. Взагалі, вся робота проводиться з перспективою на Європейський суд з прав людини. З приводу обміну ‒ з практики ми бачимо, що таке відбувається вкрай рідко. Таких можна порахувати на пальцях: Надія Савченко, Ільмі Умеров, Ахтем Чийгоз і ще кілька людей. Звісно, пильна увага міжнародних організацій до проблеми політв'язнів дає свої результати, свої плюси. Хотілося б побачити допомогу також з боку України. Я знаю, що в бюджет закладені гроші для допомоги сім'ям політв'язнів, але механізму ще немає.
Спікер Amnesty International в Україні Марія Гур'єва робить висновок, що кожен крок із залучення уваги до політв'язнів важливий для кінцевого результату.
У Росії скоро буде Чемпіонат світу з футболу, а це величезна можливість вплинути на ситуацію з в'язнями совістіМарія Гур'єва
‒ Питання в тому, наскільки є можливість мобілізувати суспільство й України, й інших країн, і Росії зокрема ‒ наскільки можливо мобілізувати і політиків, і дипломатів, і організації. Тільки такою загальною мобілізацією можна якимось чином вплинути на ситуацію. Тиснути на Росію на міжнародному рівні дуже складно, але можливо. І тут важливо нагадати, що в Росії скоро буде Чемпіонат світу з футболу, а це величезна можливість вплинути на ситуацію з в'язнями совісті, з несправедливо засудженими в Росії в цілому. У цей період до країни буде прикута увага всього світу. Кожен маленький крок у підсумку складається в загальну картину, що стає видимою.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й говорять, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії та в окупованому нею Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, внісши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами ‒ переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
(Текст підготував Владислав Ленцев)