Через весняну посуху аграрії в анексованому Криму втратили понад мільярд рублів (426 млн гривень), повідомив раніше підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов. Раніше він обіцяв виділити російському Міністерству сільського господарства Криму 3,5 мільярда рублів (1,5 млрд гривень).
Ще на початку травня 2018 року прес-служба підконтрольного Кремлю Міністерства сільського господарства півострова повідомляла, що через брак вологи в Криму можуть загинути озимі та ярі культури. Як такі, що перебувають у групі ризику, тоді називали Первомайський, Роздольненський, Джанкойський, Нижньогірський, Совєтський, Чорноморський, Ленінський та Кіровський райони півострова.
Начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко міркує про причини кримської посухи на прикладі південних областей України.
Територія Криму завжди залежала від примх погоди й належала до зони нестачі вологиТетяна Адаменко
‒ Територія Криму завжди залежала від примх погоди й належала до зони нестачі вологи ‒ точно так само, як інші південні області України: Херсонська, Запорізька, Одеська, Миколаївська. На жаль, на цей момент метеорологічних відомостей з Криму фактично немає. Але, за аналогією із ситуацією на материковій Україні, я можу сказати, що ситуація складна. У квітні практично не було дощів, спостерігалася дуже висока температура повітря ‒ вона відповідала червневій або липневій. Тобто, рослини пережили тепловий удар, і вони просто не встигли сформувати продуктивні стебла, що, природно, позначиться на врожаї. Перш за все, на ранніх хлібах ‒ на озимих та ярому ячмені. Останній ще й сіяли в пізні терміни, тобто, умови для утворення повноцінних сходів були вкрай несприятливі. Було сухо, спекотно, сіяли майже в сухий ґрунт.
Тетяна Адаменко прогнозує, що ранній урожай 2018 року в Криму постраждає через погоду.
‒ Зараз температурний фон відповідає кліматичній нормі. Сьогодні вам жоден суперкомп'ютер не скаже, чи буде 2018 рік теплішим за 2017. На найближчі 10 днів ми матимемо не особливо спекотну погоду, але й без істотних дощів. Тобто ці два тижні, які в житті ранніх зернових відіграють визначальну роль для майбутнього врожаю, будуть ‒ я б не сказала, що вкрай несприятливими ‒ але все-таки несприятливими для формування високого врожаю. Тобто, ми не можемо розраховувати в південному регіоні на високий урожай.
Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН України Юрій Лупенко зазначає, що українські вчені вже працюють над планами щодо відновлення сільського господарства Криму після його деокупації.
‒ Складно знайти для Криму такі джерела води, яких було б достатньо для відновлення колишніх площ зрошуваних земель. На нашу думку, допомогти може тільки зміна структури виробництва на користь сухостійних культур або альтернативні джерела енергії. Але в масштабах, які були властиві сільському господарству Криму до анексії, його складно забезпечити без дніпровської води.
Допомогти може тільки зміна структури виробництва на користь сухостійних культур або альтернативні джерела енергіїЮрій Лупенко
Без Північно-Кримського каналу сільське господарство півострова не могло нормально розвиватися. На недавньому круглому столі з проблем його розвитку ми ухвалили резолюцію про необхідність моніторингу ситуації з різних джерел і розробки спеціальної програми сталого розвитку Криму в межах загальноукраїнської парадигми. Після деокупації півострова ми повинні мати конкретний план заходів із відновлення сільського господарства.
Старший викладач кафедри географії ТНУ імені Вернадського Сергій Гапон переконаний, що російська влада Криму не зможе переломити занепад сільського господарства півострова.
‒ Для питних потреб жителів у гірському та передгірському Криму, враховуючи також опади, води на найближчий час вистачить. У північному Криму ситуація проблематична, й навіть на питні потреби води вже не вистачає, люди п'ють воду дуже поганої якості. А після того, як Крим перестав отримувати воду з материкової України, на сільське господарство її катастрофічно не вистачає. Воно буде йти тільки на спад, і збитки, пов'язані з недоотриманням продукції сільськогосподарського призначення ‒ будуть далеко не новиною щороку для кримчан. Швидше за все, (російська влада Криму ‒ КР) ініціюватиме різні проекти для підтримки сільського господарства, але це будуть лише обіцянки. Все буде впиратися в гроші, а розвивати сільське господарство при нерентабельній продукції, коли вона буде коштувати в 10 разів дорожче, ніж на материку, ‒ схоже на казку.
Довідка: раніше деякі кримські аграрії поскаржилися місцевим ЗМІ, що вирощують пшеницю собі в збиток. Через санкції, втрату ринків і низькі закупівельні ціни в сусідній Росії їх продукція дуже подешевшала. До того ж, значну частину прибутку кримські фермери втратили через брак прісної води на півострові.
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне річище Дніпра з островом. Після анексії Криму Росією в 2014 році, постачання води на півострів припинили.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
