Як відбувся День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року в анексованому Криму? Чому російські силовики майже не затримували активістів під час пам'ятних заходів? Як світ вшанував пам'ять жертв радянського та сталінського режимів? Ці та інші питання обговорювали в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар, коментуючи для телеканалу «112 Україна» затримання напередодні чергової річниці депортації кримськотатарського народу, назвала те, що зараз відбувається в анексованому Криму, «латентною формою депортації». Ось як чиновниця пояснила свої слова:
«2014 року відбулася окупація, і кримські татари одноголосно повідомили, що вони за Україну й вважають Крим українським, ‒ як акт помсти Росія вже п'ятий рік поспіль намагається розправитися з кримськими татарами. Традиційну акцію увечері 17 травня «Запали вогник у своєму серці» раніше проводили на центральній площі Сімферополя, а вже з 2014 року це неможливо. Зараз її провели в мікрорайоні Ак-Мечит, де компактно проживають кримські татари. Кілька десятків молодих людей розкладали свічки Акція в пам'ять про жертв депортації кримських татар в Сімферополі. 18 травня 2018 рокуу вигляді півострова, більшість із них заарештували, кілька годин допитували, брали аналізи ДНК і застосовували всі інші принизливі форми слідчих та оперативних дій. Їх потім, звичайно, відпустили. Думаю, їх чекають штрафи. У сьогоднішній кримській дійсності репресії ‒ норма, за пост у Facebook людина може сісти за ґрати, за твердження «Крим ‒ це Україна», що визнає весь світ, теж може потрапити до в'язниці».
Кореспондент російської служби Радіо Свобода Антон Наумлюк зазначає, що за підсумками вечірньої пам'ятної акції 17 травня затримали тільки одного учасника, й це говорить про політичне рішення російської влади півострова.
‒ Найімовірніше, в російської поліції в Криму цього разу була політична установка: не притягувати до відповідальності за несанкціоновані акції. Єдиній людині висунули звинувачення в непокорі вимогам співробітників поліції за адміністративним кодексом. Його на ніч залишили в відділенні, але вже 18 травня його судили й виправдали. Це рідкісний випадок на моїй пам'яті. Було видно, що суддя дуже не хотіла виправдовувати його. Можливо, поліція ще подасть апеляцію. У той же день ніяких більше затримань не було, що теж, імовірно, було політичним рішенням. Російська влада Криму не хотіла, щоб їм потім дорікали в створенні перешкод для пам'ятних акцій кримських татар. Весь день покладали квіти біля пам'ятника на залізничному вокзалі в Сімферополі, в різних містах Криму відбувалися акції.
Антон Наумлюк вважає, що офіційні заходи російської влади Криму в день пам'яті депортації швидше роз'єднують, ніж об'єднують людей.
‒ Офіційну акцію проводили ввечері 18 травня на площі Леніна в Сімферополі. Вона була обгороджена, з величезною кількістю поліцейських, туди можна було пройти тільки після ретельного огляду. Туди йшла молодь, студенти ‒ ті, кому сказали прийти. Якась кількість людей приходили самі, з власної ініціативи. Але в цілому ситуація типова для російської влади, коли мітинги наповнюють людьми за рознарядкою.
Українська правозахисниця, експерт із міжнародного права Євгенія Андреюк розповідає, що цього року до пам'ятних акцій у річницю пам'яті жертв депортації кримських татар знову приєдналася Канада.
‒ У Канаді вже другий рік поспіль 18 травня піднімають кримськотатарський прапор із тамгою. Цього разу акцію організували з ініціативи місцевої української діаспори та кримськотатарських активістів у Торонто. Міське управління та кілька членів канадського парламенту приєдналися до неї. Я знаю, що деякі дорікають іншим у тому, що вони, мовляв, не звертають уваги на важливі українські дати без нагадувань. Це такий україноцентричний підхід, але в кожній країні свій порядок денний. Наприклад, у Канаді головною подією останнього тижня було королівське весілля в Великій Британії. Звісно, в міжнародній політиці відбувається конкуренція різних контекстів, і увага надається найбільш важливим кризам. Я вважаю, що Україна має бути проактивною, її союзники в світі мають до неї прислухатися. Це нормальний процес.
18 травня на акції пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу в Києві виступив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. У своїй промові він сказав, що для деокупації Криму та відновлення історичної справедливості кримським татарам треба надати право на самовизначення в складі України:
«Сьогодні російські маріонетки в Криму в черговий раз заборонили кримським татарам вшанувати пам'ять померлих предків. Це не просто заборона на масові зібрання, а спроба переписати генетичний код кожного кримського татарина, стерти з нього пам'ять про трагедію всього народу. Все частіше звучать від окупантів вимоги про необхідність забути про депортацію кримських татар. Мовляв, треба починати життя з чистого аркуша. Відповідальність за злочин має бути неминучою! Подолання наслідків цього геноциду неможливе без повного відновлення прав кримськотатарського народу. Наше право на самовизначення як природне право корінного народу має бути в повній мірі реалізоване в межах єдиної та неподільної України ‒ надання статусу Кримськотатарської національно-територіальної автономії буде відновленням історичної справедливості».
Довідка: 17 травня в сімферопольському районі компактного проживання кримських татар ‒ Ак-Мечит Джамі ‒ затримали кримчан, які проводили акцію «Запали вогонь у своєму серці» до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. П'ятьма поліцейськими автомобілями затриманих розвезли в районні ОВС Сімферополя.
Пізніше більшість затриманих відпустили з відділень російської поліції.
18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму 1944 року. Цього дня в Середню Азію з півострова був відправлений перший ешелон кримських татар. Всього було депортовано понад 180 тисяч осіб.
Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошений Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
В анексованому Росією Криму жалобні заходи, окрім офіційних, заборонені, а спроби їхнього проведення припиняються.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
