У травні, починаючи з другої декади місяця, в Україні традиційно відбуваються жалобні заходи, присвячені пам'яті жертв депортації та геноциду кримськотатарського народу, а також жертв політичних репресій. Проводить заходи також розсіяна по всьому світу кримськотатарська діаспора.
Навіщо в Кремлі в період жалобних дат і скорботи вирішили провести власні культурні заходи в столиці Туреччини Анкарі, яким чином бере участь у них влада Криму та як реалізуються такі плани, з'ясовував журналіст Крим.Реалії.
Заходи в Анкарі проведуть за бюджетні кошти Криму
Призначений Москвою заступник голови уряду Криму ‒ постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов ще в січні 2018 року вперше анонсував на другу половину травня 2018 року проведення в столиці Туреччини російських «днів кримськотатарської культури».
Заходи планують провести на майданчику Російського центру науки та культури в Анкарі (він же ‒ представництво Росспівробітництва в Турецькій Республіці ‒ авт.). Обіцяють провести фотовиставку про стан кримськотатарських святинь та пам'яток, зокрема й Ханського палацу, круглий стіл з ділового співробітництва, концерт за участю кримськотатарських виконавців і творчих колективів. У заходах візьмуть участь керівники кримськотатарських об'єднань та організацій Криму, представники призначеної Росією виконавчої влади півострова, кримськотатарської громадськості Туреччини.
Кримські татари в діаспорі для Росії стали співвітчизниками?
Для цих цілей російський голова Криму Сергій Аксенов наприкінці грудня 2017 року затвердив на наступний рік план заходів півострова, як суб'єкта Росії, з підтримки російських співвітчизників, які проживають за кордоном. Кримські ЗМІ повідомили, що «за цим планом, на проведення днів кримськотатарської культури в Анкарі Крим планує виділити близько 2,2 мільйона рублів (930 тис. гривень)». Відповідальними за заходи призначили: очолюване Георгієм Мурадовим представництво в Кремлі та підконтрольний Москві «Діловий і культурний центр Республіки Крим». Надання організаційної, методичної та інформаційної підтримки доручили російському державному комітету в справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Криму.
«У межах роботи зі співвітчизниками за кордоном, яку проводить Крим, передбачені заходи, що стосуються взаємодії наших кримськотатарських організацій із зарубіжними співвітчизниками. Як відомо, найбільше таких співвітчизників проживає в Туреччині. Ми досягли домовленості з нашим посольством у Анкарі про проведення днів кримськотатарської культури в Туреччині за погодженням з МЗС Росії і за підтримки Росспівробітництва», ‒ цитували Георгія Мурадова російські ЗМІ.
Всі гілки татарського народу ‒ казанська, сибірська та кримська возз'єдналися на одній території
У квітні 2018 року Мурадов, будучи учасником круглого столу на тему «Нові можливості кримськотатарської молоді в російському Криму» в Москві знову підтвердив наміри провести дні кримськотатарської культури в Анкарі. Виступаючи та розвиваючи тему «кримськотатарських зарубіжних співвітчизників», він зарахував до цієї категорії всіх татар, підкресливши, що після возз'єднання Криму з Росією всі гілки татарського народу ‒ казанська, сибірська та кримська возз'єдналися на одній території.
Як вважає влада в Москві та анексованому Криму, заходи в Анкарі будуть «сприяти об'єктивному розумінню ситуації з кримськими татарами в Криму, про яку сьогодні поширюється дуже багато брехні та наклепів у різних країнах і міжнародних організаціях».
Об'єктивна ситуація
4 смерті, 16 політв'язнів, 286 затримань, 340 допитів, 62 обшуки, 46 арештів і 104 штрафи ‒ «такими виявилися підсумки 2017 року для кримчан, нелояльних до окупаційної влади», за результатами моніторингу Кримськотатарського ресурсного центру (КРТ). «З цієї інформації можна зробити висновок, що окупаційна влада продовжує репресивні дії», ‒ зазначив член Меджлісу кримськотатарського народу й голова правління Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
Серйозна проблема ‒ стан кримськотатарських активістів у Криму, кажуть правозахисники. «Однозначна тенденція ‒ будь-яка незгода з позицією кримської влади пригнічується, людей заарештовують, штрафують, обшукують їхні будинки, частина активістів були змушені переїхати на територію України», ‒ йдеться в щорічній доповіді Amnesty International.
Світлана Ославська в оглядовому авторському матеріалі для журналу Фокус «Турецька хайтарма. Як кримські татари не дають світу забути про російську окупацію Криму», ґрунтуючись на конкретних прикладах і проведених інтерв'ю, стверджує, що «окупація Криму стала найсильнішим після розпаду СРСР приводом для політизації кримськотатарської діаспори».
«Русскій мір» не знайшов підтримки у кримських татар»Ленора Дюльбер
«Кримськотатарська діаспора не дає турецькому суспільству та ЗМІ, а завдяки цьому й усьому тюркомовному світу та країнам Близького Сходу забути про злочинні дії Росії в Криму. Мітинги біля посольства Росії в Туреччині, демонстрації в День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу та інші акції створюють в турецькому інформаційному просторі потужні хвилі. Так що кримське питання присутнє на порядку денному поряд з війною в Сирії, переслідуванням мусульман у М'янмі та зигзагами турецької внутрішньої політики», ‒ зазначає Світлана Ославська.
«Реальна ситуація з дотриманням прав кримськотатарського народу на анексованому півострові, а також настрій у діаспорі не відповідають уявленням російської влади. «Русскій мір» не знайшов підтримки у кримських татар», ‒ так вважає кримський політолог Ленора Дюльбер.
Крим.Реалії звернулися до керівництва Меджлісу кримськотатарського народу за коментарями з приводу російських «днів кримськотатарської культури» в Анкарі. На момент публікації матеріалу відповідь ще не отримали.
Заступник директора «Центру близькосхідних досліджень» (Київ) Сергій Данилов вважає, що, залучаючи до проведення заходів кримськотатарських діячів культури та мистецтв, Росія намагається навмисно використовувати соціальні ліфти «для створення видимості того, що сприяє розвитку кримських татар, а також демонстрації уявної їхньої лояльності до окупаційної влади».
«Але, такі дії окупаційної влади приносять лише відносний результат і суттєво не впливають на те, як світова спільнота сприймає кримськотатарський народ в цілому та його трагедію зокрема», ‒ підкреслив Сергій Данилов.
Директор Дипломатичної академії при МЗС України Сергій Корсунський на прохання Крим.Реалії прокоментував ситуацію, що складається, підтвердивши непорушність підтримки територіальної цілісності України з боку Туреччини.
«Ми сьогодні спостерігаємо, як швидко розвиваються двосторонні контакти між Кремлем і Бештепе. Упродовж року ‒ сім зустрічей і три телефонні розмови. У той же час Туреччина не відступає від своєї позиції невизнання незаконної окупації Криму Росією та захисту прав кримських татар. Це своєрідна червона лінія. Для Росії, в такому випадку, дуже важливо продемонструвати, що ніяких утисків кримськотатарського народу на півострові немає. І, в порушення міжнародного права анексувавши Крим, Кремль нібито став чітко виконувати прохання з боку президента Ердогана про дотримання прав кримськотатарського народу», ‒ наголосив Корсунський.
За його словами, надання турецькою стороною можливості в'їзду на свою територію представникам «колабораціоністів з команди Сергія Аксенова» стане поганим сигналом для України та світової спільноти.
«Туреччина увійшла в непростий передвиборний період, і Москва, відчуваючи зайнятість Анкари внутрішніми проблемами, буде й надалі намагатися форсувати події, нагнітати обстановку, зокрема з використанням окремо взятих «власних кримських татар», таких як невизнаний депутат Держдуми Руслан Бальбек, лідер фейкової Федерації кримських татар Туреччини Унвер Сель та інших. Є всі підстави припускати, що в Туреччині, знаючи антиросійський настрій п'ятимільйонної кримськотатарської діаспори й не бажаючи втратити підтримку цього електорату, зробили низку превентивних і по-східному мудрих кроків, щоб не допустити зусиль Москви у зміщенні існуючої червоної лінії», ‒ підкреслив Сергій Корсунський.
На півострові неодноразово й безрезультатно чекали на прибуття з Туреччини представників кримськотатарської діаспори
На півострові неодноразово й безрезультатно чекали на прибуття з Туреччини представників кримськотатарської діаспори ще до спроб проведення заходів в Анатолії. Єдиним постійним гостем російської влади в Криму залишається вже згаданий Унвер Сель ‒ голова закритої в судовому порядку структури, яка існувала лише на папері.
Як з'ясував журналіст Крим.Реалії, на момент публікації матеріалу жоден з ресурсів організацій, задіяних у реалізації відповідного пункту плану роботи російського представництва Криму в Кремлі, не анонсує та не конкретизує інформацію про «Дні кримськотатарської культури в Анкарі». Тим часом, як це видно на скріншоті з сайту представництва Росспівробітництва в Анкарі, зробленому 16 травня 2018 року, на карті Росії місця для анексованого Криму немає.
