Як кримські татари продовжують боротьбу за самоідентифікацію в умовах російської анексії Криму? Коли будуть внесені зміни до Конституції України щодо створення кримськотатарської автономії? Як зміна статусу Криму позначиться на житті півострова?
На ці та інші питання в проекті «Денне шоу» в ефірі Радіо Крим.Реалії разом з ведучим Віталієм Портниковим відповідає радник голови Меджлісу кримськотатарського народу Арсен Жумаділов.
‒ Росія продовжує переслідувати кримських татар, які відзначають річницю депортації поза офіціозними заходами. Наскільки посилилася ця напруженість через чотири роки після анексії?
‒ Заборона акцій 18 травня була одним з перших кроків окупаційної влади проти кримськотатарського народу. Ще в 2014 році росіяни заборонили жалобні акції в річницю депортації в центрі Сімферополя, запропонувавши замість цього переміститися кудись на околиці. У нас не було ілюзій, але тоді стало остаточно зрозуміло, що кримські татари не знайдуть захисту в Росії. З того часу, всі ці чотири роки, 18 травня для окупаційної влади ‒ все одно що червона ганчірка. Вони намагаються загнати пам'ятні акції у зрозумілі для них, комфортні рамки. Все, що виходить за ці межі, викликає репресії.
‒ Що Меджліс може протиставити російській поліцейській машині в Криму?
‒ В цьому випадку треба виходити й покладати квіти 18 травня, незважаючи ні на що, це ми й робимо. Не можна дозволити Росії перетворити річницю депортації на офіціозну дату. Українська влада після масових акцій 1999 року була змушена визнати повноваження Меджлісу, хоча в цілому кримськотатарська проблематика тоді була їм не цікава. В решті решт право на самовизначення корінного народу Криму має бути реалізоване, причому в суворій відповідності з міжнародним правом, не порушуючи, а навпаки, підтверджуючи та посилюючи територіальну цілісність України.
Є занепокоєння, що до другого читання 300 голосів не збереться, але у нас є план Б
‒ Ви очікуєте, що у Верховній Раді, нехай навіть наступного скликання, знайдуться голоси для зміни Конституції?
‒ Скажімо так: шанси невеликі, але великі як ніколи. Ми підійшли впритул до моменту, коли президент України зможе подати на розгляд парламенту об'ємний цілісний текст, в якому опрацьовані всі зміни, запропоновані Меджлісом, вони відповідають міжнародному праву, а також органічно вписуються в українське законодавство. Робоча група конституційної комісії, створена в травні 2017 року, зараз завершила свою роботу й передала готовий текст правок на затвердження. Ми розраховуємо, що вже восени президент внесе законопроект на розгляд Верховної Ради. Для успіху в першому читанні нам необхідно 226 голосів і позитивний висновок Конституційного суду. Є занепокоєння, що до другого читання 300 голосів не збереться, але у нас є план Б. Якщо буде якась заминка зі змінами до Конституції, то у нас є готовий пакет законопроектів з відповідними змінами.
‒ Нагадайте, як в межах кримськотатарської національної автономії будуть забезпечуватися права інших народів.
‒ По-перше, йдеться про квоти в органах влади: 34 мандати зі 100 у Верховній Раді Криму мають належати кримським татарам, тобто аж ніяк не більшість. З одного боку, це дозволить нам впливати на рішення, що ухвалюються, з іншого, не порушить демократичний процес. Детально все це буде прописане в подальших нормативно-правових актах. По-друге, Курултай і Меджліс кримськотатарського народу будуть взаємодіяти з органами державної влади щоразу, коли потрібно ухвалити рішення, яке певним чином зачіпає права та інтереси кримських татар. Без згоди цих органів самоврядування рішення не можна буде ухвалити.
Ми взяли найкращі сучасні практики, які закріплені в міжнародному праві, це буде автономія абсолютно нового типу
‒ Хтось може запитати, навіщо ухвалювати ці правки про автономію зараз, адже Крим окупований Росією?
‒ Це один із способів активно перебити російський наратив про те, що Крим нібито завжди був російським. Ми наголошуємо, що Крим був кримськотатарським, і цим підсилюємо позиції України в питанні деокупації. Ми взяли найкращі сучасні практики, які закріплені в міжнародному праві, це буде автономія абсолютно нового типу.
Довідка: закон України «Про відновлення прав депортованих за національною ознакою» Верховна Рада ухвалила ще в квітні 2014 року. У ньому визначається статус депортованих та затверджуються державні гарантії і компенсації для них та їхніх спадкоємців. Зокрема, це стосується кримських татар і представників інших національностей, яких насильно переселили в спецпоселення за рішенням радянської влади, а також родичів цих людей.
У 2017 році робоча група Конституційної комісії почала розробляти правки до Конституції України щодо статусу Криму після деокупації. Зміни передбачають право корінного народу півострова ‒ кримськотатарського ‒ на самовизначення на своїй Батьківщині в складі української держави.
Робоча група Конституційної комісії завершила підготовку змін і доповнень до десятого розділу Конституції України про Автономну Республіку Крим ще в листопаді 2017 року.