Надії та хвилювання: правозахисник Ольга Скрипник відповідає на запитання радіослухачів про Крим

(Продовження, першу частину інтерв'ю дивіться тут)

Жителі Криму та материкової України запитали координатора Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник про те, чиї права порушуються на півострові, що чекає кримчан після повернення Криму під контроль України, а також висловили свої думки про анексію півострова Росією. В ефірі Денного шоу на Радіо Крим.Реалії правозахисниця відповіла на запитання радіослухачів.

​Олексій з Сімферополя запитав у Ольги Скрипник про те, чому вона займається захистом прав людини. Радіослухач назвав її роботу «провокаціями» й попросив пояснити, навіщо на початку березня 2014 року його та її колеги допомагали українським військовим у Ялті.

Скрипник: В тій ситуації, в якій ми опинилися, наша реакція була нормальною. Це були українські військові частини, українська земля, українські громадяни. Це нормально, коли ми підтримуємо українських солдатів. А збирати інформацію щодо іноземних і незаконно присутніх військових частин ‒ як раз називається нормальної громадянською позицією. Це захист нашої території мирним способом. Зброї у нас не було, все, що ми могли зробити ‒ привернути увагу до того, що російські війська перебувають на території України. Це військовий злочин, зараз це визнано трьома резолюціями Генеральної асамблеї ООН і іншими міжнародними документами. Це була інтервенція, окупація.

Ще один радіослухач анонімно поцікавився, в чому полягає робота Кримської правозахисної групи. На його думку, мета правозахисників ‒ «переконати кримчан», що для них повернення півострова під контроль України ‒ «благо».

Скрипник: Наша головна мета ‒ захистити кримчан від порушення прав людини. Дії Росії були незаконні, й присутність Росії там як раз підтвердила, що порушення будуть. У нас є величезний список людей, які незаконно сидять у тюрмах. Мінімум 20 людей стали жертвами насильницьких зникнень, і не факт, що вони живі. Це маса журналістів, які були побиті, це тисячі сімей, які вимушено покинули Крим не від хорошого життя. Наше завдання ‒ шукати способи захистити жителів Криму від свавілля, яке там відбувається. За всіма рішеннями, включаючи міжнародні, Крим окупований незаконно, а отже провести незалежні розслідування можливо тільки тоді, коли російська влада залишить Крим.

​Ігоря з Харкова цікавить доля українських політиків і підприємців, які продовжують вести бізнес у Криму. «Є у нас Денісова у Верховній Раді (уповноважена з прав людини ‒ КР), є Свинарчук (Олег Свинарчук ‒ КР) ‒ колега Порошенка, у яких бізнес в окупованому Криму. Вам не здається, що кримчани скоро поставлять пам'ятник Турчинову за здачу Криму?» ‒ запитує радіослухач.

Скрипник: Немає сенсу приховувати, що в українських бізнесменів і політиків є підприємства, які продовжують діяльність (в Криму ‒ КР). Якраз для того, щоб українські олігархи, перейшовши на російські рейки, могли зберегти бізнес, був ухвалений закон про вільну економічну зону «Крим» в 2014 році. Його критикують, він дійсно абсолютно неприйнятний в Україні. Закон ще й оголошує кримчан нерезидентами. Дуже парадоксальний, і ми намагаємося домогтися того, щоб він був скасований. Ми зверталися до Порошенка, Рефат Чубаров намагався ініціювати робочу групу при комітеті податків (комітет Верховної Ради з питань податків і митної політики ‒ КР)... Два засідання було, але потім застопорилося. Напевно, багато інтересів зачіпає закон.

Вадим з Сімферополя запитує, чи не є вимкнення українською владою світла та води в Криму порушенням прав кримчан.

Скрипник: На мій погляд, тут була проблема в тому, що політика була вельми непослідовною, Україна робила різні кроки, досить неузгоджені. Та й сьогодні загальна стратегія у нас відсутня. Ми (Кримська правозахисна група ‒ КР), навпаки, не прихильники того, щоб «відрізати» Крим, наша діяльність націлена на те, щоб зберегти будь-які зв'язки з жителями, які там залишаються. Разом з усіма КПВВ на в'їзді-виїзді з Криму. Ми вважаємо, що це відкриті двері, житель повинні бачити підтримку з боку України.

Що стосується вимкнення каналів і світла. Зрозуміло, що є деякі дії, які були б актуальні в лютому або березні 2014 року. Вони дійсно могли б послабити можливості Російської Федерації. Коли минуло кілька років, потрібно зважити кожне рішення. Ми розуміємо, що торгівля є неприпустимою, тому що може посилити окупаційні зв'язки. Але соціальні, культурні, інформаційні зв'язки обов'язково треба зберігати. Тому ми не були прихильниками блокади в тому вигляді, в якому вона відбувалася в 2015 році. Ми так само приїжджали й фіксували порушення, допомагали людям звернутися в поліцію, якщо їхні права були порушені. Так що ми не всі дії української влади підтримуємо.

Радіослухач з Криму, який не назвав свого імені, висловив занепокоєння щодо життя кримчан після деокупації півострова. «Росіяни та російськомовні становлять 85% населення Криму, тобто абсолютна більшість. А тепер давайте подивимося, що нам обіцяє приєднання до України. По-перше, заборона навчатися російською мовою й обов'язкове вивчення української та кримськотатарської мов. По-друге, політичне домінування татарської меншини в Криму, тобто оголошення кримськотатарської національної автономії. По-третє, українські пенсії та українські ціни на комунальні послуги... Навіть більше, на десятки тисяч росіян очікують в'язниці, а на сотні тисяч ‒ виселення з Криму. Ви серйозно думаєте, що росіяни захочуть до вас повернутися?» ‒ сказав чоловік.

Скрипник: На жаль, багато речей, які ви озвучили, пов'язані з міфами. А наше завдання ‒ працювати з фактами. Я сама російськомовна, вся наша родина російськомовна, дідусь ‒ радянський військовий, бабуся була радянським учителем. Ми все життя жили в Криму, ніяких утисків і проблем ніколи не було. Навіть більше, я сама була викладачем і можу сказати, що нам, навпаки, української мови було недостатньо. Велика частина предметів викладалася російською. Я також працювала на курсах підготовки до ЗНО (зовнішнє незалежне тестування ‒ КР), ми готували учнів до вступу до вищих навчальних закладів. Батьки та учні попросили викладати історію України тільки українською мовою, вони всім класом таку заяву підписали. Людям, особливо молоді, не вистачало української мови, було також недостатньо шкіл для кримськотатарської мови. Що зробила Росія? Вона закрила шість з семи українських шкіл у Криму. Тобто, на 2,5 мільйона було всього сім українських шкіл. Інформація про дискримінацію українців і кримських татар є в міжнародному суді ООН, і там вже ухвалили рішення про те, що Росія має її припинити.

Що стосується людей, що сидять. Ми ‒ одна з тих організацій, яка займається правами ув'язнених. Зараз мінімум 37 чоловік незаконно з політичних мотивів перебувають у СІЗО Криму, ще мінімум 20 знаходяться в тюрмах Російської Федерації. З них в основному всі ‒ українці та кримські татари, росіян там майже немає. А якщо є люди з російськими прізвищами, то їх посадили за те, що вони підтримували Україну.

Хвилювання (з приводу повернення Криму під контроль України ‒ КР) можуть виникати тільки у тих людей, які скоювали злочини. І це нормально, тому що будь-яка правова країна буде їх розслідувати. Якщо людина, незалежно від національності, била людей, забирала власність ‒ так, звичайно, Україна буде притягувати їх до відповідальності. Якщо людина не скоювала злочинів, то ні росіянам, ні українцям, ні кримським татарам, ні болгарам, ні грекам не загрожує нічого.

Тетяна з Криму зателефонувала, щоб висловити свою думку про анексію півострова Росією: «Школи українські закрили, і зараз фейкові організації створюються, наприклад, «Українська громада»... Це так, для галочки. І як ми постраждали, прості люди... У когось копійка була в банку, люди шукали ці гроші, їздили... Поламали, життя поламали простим людям. Ми не піднімемося вже до того рівня, як при Україні. Нам вистачало тієї пенсії 1200, у кого як вже було... Нам вистачало, і ми жили. Було чудове суспільство. Зараз 9 травня, не знаю, що буде проводитися. Знову «ура-патріотизм» цей... Немає межі обуренню. Сподіваємося, що наші діти доживуть до кращого майбутнього. Тільки з Україною наше майбутнє».

Ще один радіослухач, який не назвав імені, розповів про порушення прав людини в Росії. «Яскравий приклад ‒ Татарстан. Звідти приїхав правозахисник Рафіс Кашапов, він озвучив інформацію, що в Татарстані обмежують національні права. Що тоді можна говорити про Крим, ці новопридбані території? Воно ніяк не вписується в їхню «велич» і «державність», ‒ сказав чоловік.

Скрипник: Етнічні або релігійні групи, які не підконтрольні центральній владі, дуже часто переслідуються в Росії. Навіть більше, ця практика прийшла на територію Криму. Віктор Палагін зараз очолив ФСБ Криму, раніше він керував спецопераціями проти мусульман Башкирії. Їх звинувачували в тероризмі, участі в «Хізб ут-Тахрір», у ІДІЛ, у чому завгодно. Багато з них досі сидять у тюрмах. На жаль, це зараз відбувається і в Криму. Мінімум 25 кримських мусульман ‒ так звана «велика справа» ‒ зараз позбавлені волі. Четверо з них вже засуджені, серед них Руслан Зейтуллаєв. Шестеро вже вивезені, серед них Емір-Усеїн Куку. Їхні справи базуються на якихось таємних свідках, там відсутні докази підготовки терористичних актів. А людей судять за це.

(Над текстом працювала Катерина Коваленко)