Мусульманський університет у Криму: «хитрий план» Кремля?

Спеціально для Крим.Реалії

У Криму повним ходом триває будівництво «потьомкінського села» міжнаціональної злагоди. Влада організувала чергову піар-акцію за рахунок кримських татар, яких відкрито позбавляють навіть формальних цивільних прав.

Російська влада анексованого півострова має намір відкрити в республіці мусульманський університет. Про це повідомив російський віце-прем'єр Криму Георгій Мурадов під час відкриття форуму «Журналісти мусульманських країн за партнерство цивілізацій» в Ялті. «У республіці планується відкрити мусульманський університет, який отримає державну акредитацію й дозволить відродити кримськотатарську школу вищої ісламської освіти», ‒ повідомив Мурадов, зачитуючи привітальне послання російського глави Криму Сергія Аксенова.

У привітанні зазначалося, що російська та кримська влада всіляко сприяє розвитку ісламу в регіоні й активно налагоджує контакти з мусульманськими країнами.

«Для кримських татар, які складають основу сучасної мусульманської громади Криму та чия культура тісно пов'язана з ісламом, забезпечені права нарівні з іншими народами, наявні в сучасному демократичному суспільстві», ‒ передав Мурадов слова Аксенова.

Подробиці проекту віце-прем'єр не навів, але розповів про «відродження» Криму після російської анексії, «покращення» ситуації в міжнаціональних відносинах. З негативу відзначив «неправомірні» дії українських політиків та активістів, які організували блокаду півострова.

За повідомленням російських ЗМІ, на «міжнародний форум» привезли журналістів з деяких мусульманських країн: Сирії, Індонезії, Бангладешу, Албанії, Узбекистану та інших. Організатори запевнили, що зібрали працівників медіа з більш ніж двадцяти країн. Заявлена мета заходу ‒ поширення «об'єктивної» інформації про ситуацію на півострові й протидія західним та українським ЗМІ, які нібито тиражують «міфи» про порушення прав людини в регіоні. Але форум і плани з відкриття ісламського університету в Криму не мають жодного стосунку до підтримки кримськотатарської культури. Республіканське керівництво та Москва, що стоїть за ним, переслідують інші цілі.

Нинішня зовнішня політика Кремля щодо мусульманських країн все більше нагадує пародію на радянську дипломатію. Всю другу половину минулого століття СРСР «воював» з Ізраїлем і США, підтримуючи окремі арабські держави. Або, як тоді писали в офіційній пресі, «прогресивні арабські режими». Президенту Єгипту Гамалю Насеру, незважаючи на нищівну поразку в Шестиденній війні, дали звання Героя Радянського Союзу; підтримували грошима та зброєю президента Сирії Хафеза Асада ‒ батька нинішнього сирійського диктатора Башара Асада; допомагали будувати соціалізм у південному Ємені, влада якого проголосила в 1972 році курс на розбудову держави за радянським зразком. Жоден арабо-ізраїльський конфлікт не обходився без прямого втручання СРСР.

Кремль не тільки постачав на Близький Схід зброю, радників, але й підтримував терористичні угруповання, подаючи їх як учасників «визвольного руху». Імовірно, з середини 70-х років у тренувальних центрах КДБ і ГРУ під Сімферополем, Оренбургом, Миколаєвим та Москвою проходили підготовку вихідці з арабських країн. Це одна з причин того, що після розпаду СРСР у Криму виявилося чимало сходознавців, фахівців з арабської та перської мов. В основному вони викладали в Сімферопольському держуніверситеті та військово-політичному училищі. Не виключено, що мусульманський університет, який має намір створювати кримська влада, буде займатися підготовкою різних «фахівців» для відрядження на Близький Схід під виглядом «радників» або «проповідників».

Знаменно, що ініціативу зі створення нового навчального закладу озвучив саме пан Мурадов ‒ кадровий російський дипломат, який до 2014 року не мав ніякого стосунку до Криму. Формально, такими питаннями має займатися російський муфтій півострова Еміралі Аблаєв, але на зустрічі з делегатами «журналістського форуму» він говорив про інше ‒ журився з приводу «брехні», яку Україна та Захід нібито поширюють про ситуацію в Криму. Мовляв, в республіці нікого не обмежують за національною або релігійною ознакою, всі народи мають рівні права.

«За останні чотири роки ми стали свідками того, як величезна кількість брехні ллється щодо жителів Криму, мусульман і міжконфесійної ситуації на півострові. Хочеться, щоб ви знали й розповіли всьому світу, що за чотири роки ми зуміли зберегти в Криму мир між представниками різних національностей і конфесій. Майбутнє наше має бути світлим, в мирі та злагоді», ‒ проголосив Аблаєв.

Він назвав головною проблемою діяльність у регіоні «радикальні релігійні течії», що вкоренилися в Криму нібито при потуранні влади України.

Із заяв Георгія Мурадова та Еміралі Аблаєва можна зробити висновок, що форум ‒ це черговий етап пропагандистської кампанії Москви. Російські дипломати розуміють, що правом вето в Радбезі ООН нескінченно зловживати не зможуть. Країни Заходу вже обговорюють варіанти обходу російських блокувань і вносять найбільш складні питання на розгляд Генеральної асамблеї. Тому Москві не обійтися без допомоги делегацій, які постійно «утримуються» при розгляді питань, що стосуються України. Розрахунок робиться на те, що деякі мусульманські країни, не розуміючи національної специфіки Криму, повірять у заяви Москви з приводу бурхливого «розвитку» кримськотатарської культури в умовах анексії. Влада використовує корінний народ Криму суто для самореклами та дезінформації світової громадськості.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції