Дискримінація кримських татар посилюється ‒ Заїр Смедляєв

Зранку 26 квітня російські силовики провели в Білогірську масштабну операцію в будинках і господарських об'єктах, пов'язаних із кримськотатарським бізнесменом та громадським активістом Ресулем Веліляєвам. Зокрема, обшуки проводилися в будинку самого Веліляєва та його родичів: молодшого брата Екрема, сестри Зери та синів Айдера й Рустема. Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу прот дистриб'юторської компанії «КримОпт», що належить Веліляєву. До того ж, співробітники ФСБ обшукали її директора Алі Барієва та ще одного співробітника фірми ‒​ Асана Ібраїмова.

Після обшуку Ресуля Веліляєва та Алі Барієва забрали на допит до Сімферополя. Його сестру Зеру, яка є співвласницею «КримОпту», також доправили до столичного відділу Слідчого комітету Росії, але згодом відпустили.

Як повідомив в інтерв'ю Крим.Реалії кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв, цей випадок є лише однією з ланок нової хвилі дискримінації його народу, що виражається не тільки в репресіях.

«Мені здається, проблеми Ресуля Веліляєва могли початися, з одного боку, через його меценатську діяльність. Він завжди підтримував кримськотатарську культуру. 2001 року Ресуль профінансував встановлення в Білогірську пам'ятника кримськотатарському поетові та вченому Бекіру Чобан-заде. Також він заснував літературну премію імені Бекіра Чобан-заде, що видавалася, зокрема за найкращий твір кримськотатарською мовою. Як меценат він, як міг, підтримував національних авторів. Окрім цього, Ресуль на власні кошти збудував мечеть Джума-Джамі в Білогірську, відкриту три роки тому. На початку нульових Веліляєв обирався депутатом Верховної Ради Криму, також якийсь час був делегатом Курултаю кримськотатарського народу. Після анексії Криму Ресуль віддалився від політики, проте ніколи не переставав підтримувати національну культуру та літературу», ‒ розповідає Заїр Смедляєв.

При цьому активіст підозрює, що, крім акції залякування, у російської влади може бути особистий фінансовий інтерес переслідувати Веліляєва.

«Навіть якщо російські силовики не зважаться на повне рейдерське захоплення «КримОпту», цілком можливо очікувати від них пропозиції «поділитися» прибутками та майном. Не виключено й те, що правоохоронці просто відпрацьовують замовлення конкурентів Веліляєва. В усякому разі, сам Ресуль впевнений, що нічого протизаконного не робив. Саме тому він просив людей не збиратися біля його будинку, бажаючи уникнути ажіотажу, оскільки не відчуває за собою ніякої провини», ‒ пояснює Заїр.

​Кримськотатарський активіст зазначає: обшуки та допити підприємця й мецената, а також його сім'ї та колег, збіглися з винесеними днями двома судовими рішеннями. Як уже повідомляли Крим.Реалії, 23 квітня підконтрольний Росії Кіровський районний суд Криму визнав винною в образі поліцейського жительку Старого Криму Зарему Куламетову. Їй призначене покарання у вигляді 250 годин громадських робіт, а також 20 тисяч рублів штрафу, що вона має виплатити потерпілому як компенсацію моральної шкоди.

Наступного дня підконтрольний Кремлю Мировий суд у Бахчисараї визнав винним кримськотатарського активіста Шевкета Раззакова в публічній образі представника влади й оштрафував його на 20 тисяч рублів. При цьому обвинувачення також просило для Раззакова 300 годин обов'язкових громадських робіт.

Заїр Смедляєв зазначає: практика призначення громадських робіт досить нова для кримських судів. Раніше в подібних справах призначалися тільки штрафи.

«Акція «Кримський марафон» показала, що за підтримки народу покарання, що призначаються судами, не стають настільки обтяжливими. Інша річ ‒ громадські роботи. Тут людині вже ніхто не допоможе, ніхто не зможе його замінити при їх виконанні. До того ж, такі роботи можуть на кілька місяців вирвати людину з активного соціального життя, відривають її від сім'ї та справ. Є в такому покаранні й елемент приниження ‒ адже людям пропонують в основному якусь брудну та непрестижну роботу», ‒ міркує активіст.

До цих же тенденцій приниження кримськотатарського народу Заїр Смедляєв відносить пропозицію голови російської Громадської палати Криму Григорія Іоффе назавжди відмовитися від використання поняття «депортований» відносно до представників низки кримських національностей.

«Відмова від цього терміна й заклик забути про депортацію, що є, по суті, геноцидом нашого народу, означає для кримських татар те ж саме, що й відмова визнання Голокосту для євреїв. Також деякі політики пропонують зробити 21 квітня ‒ день реабілітації кримських татар ‒ святом «дня радості». Однак ми поки не бачимо особливих причин для святкування, адже повноцінної реабілітації так і не було проведено. Ніхто не повернув кримським татарам ні відібраного майна, ні будинків, ні національної державності, нехай навіть у вигляді автономного утворення. Цікаво, що одночасно з цим влада схвалила інший документ, що надає особливих повноважень козакам тільки на основі їхньої приналежності до козацтва. Притому важливо відзначити, що нинішні повсюдно створювані «козачі загони» найчастіше не мають жодного стосунку до історичного козачого стану, а є в чистому вигляді сучасним кремлівським проектом. Проте, нещодавно була ухвалена «програма відродження козацтва», за якою сучасним козакам будуть, зокрема, виділяти земельні ділянки та кошти на придбання житла», ‒ повідомляє Заїр.

Заїр Смедляєв підкреслює: в межах цієї програми фактично ведеться робота з переселення козаків з території сусідньої Росії до Криму, що продовжує політику російської влади щодо заміщення корінного народу півострова приїжджими.

«Таким чином, жодної «рівності народів», про яку говорить Іоффе, на практиці немає. Питання виділення землі кримським татарам досі не вирішене, тоді як приїжджим виділяються земельні ділянки. У той же час ми знаємо, скільки знесень будівель і мечетей, арештів учасників «полян протесту» тощо вже мали місце. Це є нічим іншим, як дискримінацією. Навіть більше, Адміністрація президента Росії вже ініціювала дискусії, в межах яких деякі російські вчені взялися доводити, що кримські татари в принципі не є корінним народом півострова», ‒ зазначає Заїр.