Доступність посилання

ТОП новини

Історії політв'язнів: Руслан Зейтуллаєв


Руслан Зейтуллаєв
Руслан Зейтуллаєв

Руслану Зейтуллаєву 33 роки. Він народився в Узбекистані, куди його сім'я, як і більшість кримських татар, потрапила після депортації в травні 1944 року. Прожив там до дев'яти років. Потім разом із мамою повернувся до Криму, в селище Орлине під Севастополем, звідки раніше були вислані його предки.

Родині довелося дуже сутужно. У сьомому класі відмінник Руслан змушений був кинути школу та піти працювати. Спочатку ‒ офіціантом у прибережному кафе, потім ‒ кухарем на кухні. Пізніше, аж до арешту, працював будівельником.

Незважаючи на те, що середню освіту Руслан так і не отримав, рідні та знайомі говорять про нього як про розумну, начитану та енергійну людину. А ось що говорив Руслан у своєму останньому виступі перед вироком: «Я не розраховую на справедливість суду, я вам це одразу говорю. Цей суд буде необ'єктивним».

Мама Руслана розповідає, що в дитинстві він був хуліганом, постійно потрапляв в історії та бійки. Але в 17 років прокинувся інтерес до ісламу, він почав читати Коран, здійснювати п'ятиразовий намаз.

Із Мер'єм, своєю майбутньою дружиною, Руслан познайомився, коли кожен із них уже дотримувався всіх правил і законів ісламу. Вона розповідає, як одного разу він просто зателефонував і назвався.

«Мене Руслан звуть. Можна з вами познайомитися? Щоправда, я не красень, я світлий і в мене вуха стирчать. Я була в шоці. Думаю, дивне знайомство, треба точно побачитися», ‒ сміється Мер'єм і каже, що її це зачепило й стало цікаво, чи так це насправді.

Дочки бачили батька востаннє в суді. Три роки тому

У червні буде 10 років, як Руслан і Мер'єм одружилися. У них три дочки. Старшій ‒ вісім років, цього року вона закінчує другий клас. Мер'єм із дівчатками та своєю матір'ю Айше живе в одному дворі з матір'ю Руслана Заремою. Каркас будинку Руслан встиг збудувати сам, до арешту, а ось доробляти довелося вже зусиллями волонтерів на гроші небайдужих кримських татар.

Дочки бачили батька востаннє в суді. Три роки тому.

«До зали суду нас, як завжди, не впустили. Ми стояли в коридорі, сподіваючись побачитися, коли його будуть виводити. Він був у наручниках, йому дозволили зупинитися, діти його обняли. Але його потім швидко повели, й середня, Мумінешка, коли побачила, як його ведуть, а потім садять у машину, почала кричати й плакати. Ми не могли її заспокоїти, у неї була істерика, вона почала задихатися. Ми ледве-ледве її зупинили. Він це побачив і потім сказав мені: «Більше дітей не приводь», ‒ згадує Мер'єм.

Уже приблизно рік із дівчатками займається дитячий психолог. Позбутися перенесених стресів, проблем зі сном і постійної тривоги їм допомагає творчість.

У колонії Руслан освоює нову професію ‒ вчиться шити одяг

«Арт-терапія передбачає, що саме в творчості у дітей створюються моменти маленьких успіхів: я зробив ‒ я молодець. І це підвищує самооцінку, що була занижена стресом, переживанням», ‒ розповідає психолог Тетяна.

Старші доньки добре пам'ятають батька, а ось молодшій було всього два роки, коли його забрали.

«Я їй весь час показую фотографії та відео, щоб вона розуміла, що це батько. Вони всі троє вже морально готуються, що, можливо, його побачать, коли вже виростуть, коли будуть дорослі», ‒ говорить дружина політв'язня.

Дочки старанно готували для батька подарунки та листівки, але виявилося, що нічого з цього пронести не можна. Тільки фотографії

У лютому 2018 року в Мер'єм була можливість побачити його. Їм дозволили триденне побачення. Вона розповідає, що в колонії Руслан освоює нову професію ‒ вчиться шити одяг. Там також є невелика мечеть, де він може молитися й читати Коран. Дітей на це побачення Мер'єм не взяла, щоб не травмувати. Тому дочки старанно готували для батька подарунки та листівки, але виявилося, що нічого з цього пронести не можна. Тільки фотографії.

«Його забрали в тюрму. І так закінчилася історія», ‒ каже середня дочка Мумине, дуже товариська й дивно схожа на батька. І додає, що головне її бажання ‒ щоб баба (батько кримськотатарською) швидше повернувся. Старша, Сабріє, каже, як сильно за ним скучила, а п'ятирічна Нуріє показує малюнок, який вона подарує татові, коли він вийде з в'язниці.

Руслан Зейтуллаєв став одним із перших кримських татар, кого звинуватили в причетності до забороненої в Росії політичної ісламської організації «Хізб ут-Тахрір». У січні 2015 року до його будинку увірвалися російські силовики. За версією слідства, Зейтуллаєв «заснував терористичне угрупування». Влітку 2017 року суд засудив його до п'ятнадцяти років суворого режиму. Покарання він відбуває в Славутській колонії в російському Башкортостані.

А в Криму Руслана чекають дружина та три доньки.

Якщо Руслан відбуде весь термін, то коли вийде на свободу, його старшій дочці буде вже двадцять років.

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG