Влітку 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект «Про визнання політичними в'язнями осіб, позбавлених волі за політичними мотивами за рішенням органів влади Російської Федерації, умови та порядок надання їм державної соціальної допомоги та пільг».
Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі розповів Радіо Крим.Реалії, хто буде визнаний політичним в'язнем відповідно до цього законопроекту, на якій стадії розгляду він перебуває і що дасть його ухвалення кримським політв'язням, а також їхнім сім'ям.
‒ Розкажіть, хто, згідно з цим законом, буде визнаний політичним в'язнем і яка процедура визнання людей такими.
‒ Цей закон не тільки визначає статус, а й визначає той обсяг пільг і соціальної допомоги, який держава гарантує політичним в'язням. Це люди, які постраждали й, так чи інакше, позбавлені волі через політичні мотиви за рішеннями органів влади Російської Федерації у зв'язку з їхньою громадянською позицією, громадською та політичною діяльністю, спрямованою на відстоювання територіальної цілісності України та національної єдності України. Люди, які позбавлені особистої свободи та прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини, зокрема свободи думки, свободи віросповідання, свободи вираження своїх поглядів, свободи зібрань та об'єднань громадян. Ось такі люди й будуть визнаватися політичними в'язнями.
Окремо буде розроблений порядок компенсації витрат на надання правової допомоги
Сам процес визнання політичними в'язнями відбуватиметься таким чином. Відповідно до цього закону мають створити міжвідомчу комісію, до складу якої, за нашими ідеями (а цей закон розроблявся Міністерством спільно з народним депутатом Мустафою Джемілєвим), окрім представників центральних органів влади, мають увійти експерти з міжнародних і національних правозахисних організацій. І вони, отримавши заяви від людини або одного з його близьких родичів про визнання його політичним в'язнем, зобов'язані ухвалюватимуть таке рішення. Окрім цього, окремо буде розроблений порядок компенсації витрат на надання правової допомоги, яку зараз наші громадяни оплачують своїми силами або за участю громадськості.
‒ На якій стадії зараз розгляд цього законопроекту зараз? Чому так довго не розпочинають його розгляд, з минулого літа?
‒ Напевно, говорити про те, чому так довго не ухвалений закон, можна дуже довго, але це вже факт. 13 червня він був зареєстрований у Верховній Раді України, упродовж тижня він потрапив практично в усі комітети ВР, які сьогодні працюють в парламенті. На жаль, розглянутий він тільки на одному комітеті ‒ на комітеті соціального захисту ‒ і висновок цього комітету, що, так, можна виносити до зали. Але, окрім цього комітету, є ще 12 комітетів, які мають розглянути його на своїх засіданнях і дати певні висновки, які далі будуть об'єднуватися на головному комітеті. А головним є комітет із захисту прав людини та національних меншин, керівник ‒ Григорій Немиря. І тільки після цього він може вноситися до порядку денного сесії. Разом з Мустафою Джемілєвим ми плануємо організувати зустріч з Андрієм Парубієм, щоб позиція голови Верховної Ради була в тому, щоб прискорити проходження цього законопроекту у всіх комітетах.
‒ Що на практиці дасть ухвалення цього закону?
Пільги для цих громадян і членів їхніх сімей, зокрема й на санаторно-курортне лікування та медичне обстеження
‒ На практиці буде створена міжвідомча комісія, яка визначає цей статус, будуть розроблені порядки, які наділяють органи влади правом виплачувати цю соціальну допомогу, будуть визначені пільги для цих громадян і членів їхніх сімей, зокрема й на санаторно-курортне лікування та медичне обстеження, на гарантований вступ до вищих навчальних закладів для дітей політв'язнів. Тобто в реальності це покаже позицію України, як вона ставиться до своїх громадян, які не бояться говорити про свою позицію. Таких громадян дуже багато, а Україна за цей період не змогла послати такий сигнал, що Україна це бачить, Україна це цінує.
‒ Якого типу допомога надаватиметься сім'ям і яким чином, адже практично всі вони зараз у Криму. Як доставити їм цю допомогу?
‒ Знову-таки, сам порядок виплати та надання такої допомоги буде ще розроблятися Кабміном. Ніхто не говорить, що це якимось чином у конверті буде таємними шляхами передаватися. Ні. Найімовірніше, це буде відкриття якогось рахунку на вільній неокупованій території, в одному з державних банків, куди буде щомісяця перераховуватися та сума, яка буде визначена для кожної сім'ї.
Найімовірніше, це буде відкриття рахунку на вільній неокупованій території, в одному з державних банків
‒ Тобто статті витрат, які будуть компенсуватися, це адвокати та соціальна допомога?
‒ У проекті є окрема стаття, яка визначає державну соціальну допомогу особам, які є політв'язнями. Ми закладали це в розмірі двох мінімальних зарплат на місяць, і покриття витрат на правову юридичну допомогу, яка надавалася цим людям у зв'язку з позбавленням волі. Тобто витрати за той період, коли з ними працював адвокат, теж будуть компенсуватися.
‒ За весь попередній період?
Люди, які сьогодні вже на волі, наприклад, Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз, також визнаватимуться політичними в'язнями й користуватимуться усіма пільгами
‒ Тут у нас є цікава стаття, згідно з якою особи, які є політичними в'язнями, щодо яких з 20 лютого 2014 року мали місце обставини, визначені статтею 1, і які фактично припинилися до ухвалення цього закону, також матимуть право на всі виплати. Тобто люди, які сьогодні вже на волі, наприклад, Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз, також відповідно до цього закону, якщо він буде ухвалений, визнаватимуться політичними в'язнями й користуватимуться усіма благами та пільгами, які передбачає цей закон.
‒ Чи були передбачені кошти на реалізацію цього закону в бюджеті на 2018 рік?
‒ З коштами така ситуація. Є стаття бюджету, яка звучить таким чином: «Заходи щодо захисту та забезпечення прав і інтересів осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань і органів влади РФ на окремих територіях Донецької та Луганської областей, і тимчасово окупованих територіях». Але, окрім цієї статті, у нас немає законодавчої бази, яка б давала можливість нашому міністерству реалізовувати державну політику в цій сфері. Тобто гроші сьогодні на рахунку є.
