Перехопити безпілотник, прослухати переговори або повністю заглушити зв’язок – усе це частина сучасної цифрової війни. Донбас перетворився на полігон для російських систем радіорозвідки та радіоелектронної боротьби. Тільки з відкритих джерел на сході України вдалося ідентифікувати дев'ять новітніх комплексів радіоелектронної боротьби (РЕБ). «Донбас.Реалії» отримали унікальні кадри цієї російської техніки, зняті в Донецьку.
Кожен бойовий виліт безпілотника – процес, у якому не все залежить від аеророзвідника.
«Поки без фатальних наслідків для моєї «пташки», хоча знаю хлопців, які втрачали «пташки»», оглушені РЕБом», – розповідає аеророзвідник із позивним «Крауч».
Найвідомішими такими втратами з української сторони стали американські безпілотники Raven. Застарілі моделі неодноразово потрапляли до бойовиків.
У руках «Крауча» – навчальний зразок безпілотника. Свою бойову «пташку» аеророзвідник не показує, щоб не розкривати секретів успішного пілотування в умовах протидії російським станціям.
«Безпілотна авіація, особливо для колишнього союзу, – це тема досить нова й засоби боротьби з безпілотною авіацією це зовсім не те, що розроблялося в Радянському Союзі і те, що шахтарі могли знайти в своїх шахтах. Це досить сучасні російські системи», – продовжує «Крауч».
Представники розвідувального співтовариства «Інформнапалм» ідентифікували 9 новітніх російських систем РЕБ на сході України. Кожна виконує схожі завдання і має специфічні характеристики.
Російська техніка на донецькому заводі «Топаз»
Журналістам програми «Донбас.Реалії» вдалося зняти ексклюзивні кадри систем радіоелектронної боротьби на донецькому військовому заводі «Топаз».
«На російських збройових сайтах пишуть, що бойове хрещення вона пройшла в Сирії, але насправді це звичайно не так», – каже дослідник Conflict Intelligence Team Кирило Михайлов.
За допомогою дослідників Conflict Intelligence Team на відео вдалося ідентифікувати систему для глушіння супутникового зв'язку «Житель» і станцію «Леєр-3». Перша може перехоплювати безпілотники, а друга – контролювати мобільний зв’язок. Армійські номери на одній із вантажівок вказують на впровадження новітньої техніки в підрозділи бойовиків.
«Код «ДК» і «ЛК» позначають так звані армійські корпуси. Вони управляються російським екіпажами, тому що її навряд чи, як і Бук, стали б довіряти рядовим бойовикам. Це не так, як 2014 або 2015 року, коли російська армія заходила й виходила, тут вже конкретно російський персонал діє злагоджено з рядовими бойовиками», – стверджує дослідник.
Станція-глушилка «Леєр-3» може працювати у комплексі з російськими безпілотниками «Орлан-10». Вони неодноразово потрапляли до рук українських військових.
«Орлан», на борту якого стоїть мобільна станція, піднімається в повітря і перехоплює сигнал мобільного телефону і замінює сигнал стаціонарної мобільної станціїОлександр Фощан
«Орлан» перехоплює сигнал мобільного телефону й замінює сигнал стаціонарної мобільної станції. Мобільний телефон розуміє, що це база мобільна, він на неї реєструється та починається зв’язок через неї, тобто тут іде контроль усіх телефонних дзвінків, уся ця розсилка з повідомленнями «здавайтеся», – розповідає волонтер ініціативи «Армія SOS» Олександр Фощан. Волонтери ініціативи регулярно відправляють на фронт комплекси радіорозвідки.
Нинішня база бойовиків, завод «Топаз», – до війни був унікальним підприємством, де робили українські системи РЕБ. Зокрема, відомі на весь світ «Кольчуги».
На момент початку війни на Донбасі на «Топазі» знаходилося 4 таких установкиМихайло Жирохов
«На момент початку війни на Донбасі на «Топазі» було чотири таких установки. Дві установки, документацію і, що найголовніше, фахівців, у червні 2014 року не пощастило вивезти в результаті спецоперації, а дві установки потрапили до рук росіян і вивезені в Росію», – зазначає військовий експерт Михайло Жирохов.
За словами волонтерів, в українській армії зразка 2014 року не вистачало елементарних рацій, не кажучи вже про системи РЕБ або радіоелектронної розвідки.
Як працює радіоперехоплення?
«Людина-фахівець, артилерист, який це чує – він тут же проводить розрахунки і може сказати, що це, наприклад, летить на Трьохізбенку. Тут же – пацани, «Триізби», зараз буде «повітря». Все, зрозуміло, всі заховилась», – розповідає волонтер ініціативи «Армія SOS» Олександр Фощан.
У порівнянні з 2014 роком відстежити переговори складніше, розповідає волонтер, тому що бойовики використовують новітні російські системи зв’язку. Утім, українські Збройні сили також вийшли на новий рівень. Але, за словами військового аналітика Михайла Жирохова, він усе ще недостатній.
«Брак систем радіоелектронної боротьби і радіоелектронної протидії –фактично на катастрофічному рівні. Тобто старі радянські системи, які використовувалися – їх по-перше мало, а по-друге, в умовах сучасної війни вони неефективні», – зауважує Жирохов.
Росіяни довго готувались до війни – аеророзвідник
Частина співробітників заводу «Топаз» переїхали до Запоріжжя. Там відновили роботу, зокрема над системою «Мандат». Восени минулого року два таких комплекси радіоперешкод передали ЗСУ. Крім того, є різні розробки приватних підприємств для придушння зв'язку противника або перехоплення безпілотників.
У росіян стартові позиції були набагато сильніші, а у нас все почалося у вигляді волонтерських експромтіваеророзвідник «Крауч»
«У росіян стартові позиції були набагато сильніші, вони до війни готувалися вже досить довго, а в нас все це почалось у вигляді якихось волонтерських експромтів. Ми намагаємося надолужити відставання, щось робиться, щось виходить», – каже аеророзвідник «Крауч».
У Генштабі та Міноборони України інформацію про вітчизняні засоби радіоелектронної боротьби ЗСУ назвали закритою. А з нею, під грифом секретно, залишаються й дані про можливості української армії протистояти російським підрозділам в цифровий війні на Донбасі.
