В Україні чимало російської агентури – «хорошої й різної». Як і фальшивих героїв. Проте, схоже, Надія Савченко – феномен, що тримає пальму першості.
Певно, не треба «вестися» на простоту цієї дамочки. Так, вона виглядає по-простацьки. По-простому, приміром, виглядають її мемуари, публічні виступи. Але для багатьох така простота подобається. Адже Надя ніби «ріже» правду-матку…
Блискуча спецоперація?
Насправді Савченко не така проста. І, певно, не є простаками куратори, які стоять за її спиною. Принаймні їм вдалося провести блискучу спецоперацію «Надя-героїня». Давайте дещо пригадаємо. Савченко у розпал бойових дій на Сході, коли кожен офіцер у розвалених Збройних силах України був на вагу золота, йде у відпустку й… опиняється в добровольчому батальйоні «Айдар», що мав специфічну репутацію. Вона за не дуже зрозумілих обставин опиняється в російському полоні. Далі її митарства по російських тюрмах, суд… І це все висвітлюється в російських мас-медіа. Інформацію про Савченко підхоплюють українські й світові засоби масової інформації. Вона враз стає символом героїзму, незламності. Хоча, окрім неї, в російських тюрмах чимало інших українців, які заслуговують на неменшу увагу й повагу. Однак основна увага прикута до Савченко. Вона стає №1 у списку партії «Батьківщина» на виборах до Верховної Ради. Хто підказав Юлії Тимошенко цю «конструктивну» ідею, можна лише здогадуватися. У кулуарах Верховної Ради поширювалася інформація, що це була ідея Віктора Медведчука. Можливо, то дезінформація... Та все ж. Чомусь сестра Надії Савченко, Віра, яка контактувала з Медведчуком, стала помічником депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка, котрий є наближеним до Юлії Тимошенко. Цікаво, чи не так?
Було начебто голодування Надії Савченко в російській тюрмі. Говорилося, що вона майже при смерті. Така інформація не могла не викликати співчуття. Хоча лікарі, які спостерігали за Савченко під час виступів на суді по телевізору, скептично посміхалися. Не може людина, яка голодує, так добре виглядати. Але нехай. Можливо, у пані Савченко особлива фізіологія.
Далі було ще цікавіше. «Добрий» президент Росії Володимир Путін за участю свого не менш «доброго» свого кума Віктора Медведчука підписує акт помилування для Надії Савченко. Вона із російської в’язниці з тріумфом прибуває до Києва. Урочисті зустрічі народної героїні, в тому числі й у президента, в стінах парламенту. Золота зірка героя, поїздки за рубіж для участі в роботі міжнародних організацій…
Однак Савченко починає грати свою «дивну» політичну гру. То їде на територію, яку контролюють угруповання «ДНР-ЛНР», зустрічається з лідерами місцевих терористів, то починає розповідати, що вони хороші хлопці. Та й взагалі озвучує меседжі російської пропаганди щодо війни на Донбасі. І робить це не лише в Україні, а й на міжнародній арені.
Багато хто починає вважати, що Савченко ніяка не народна героїня, а «російська консерва», яка працює на ворога українців. Відповідно, рейтинг цієї особи різко падає. Її вояжі по Україні, що, зрозуміло, кимось фінансувалися (цікаво – ким?), збирають просто мізерні аудиторії.
Друге пришестя Надії
І ось після рейтингового обвалу Савченко, схоже, отримала новий шанс. На жаль, цей шанс дала їй сама українська влада, звинувативши колишню народну героїню в тероризмі. Причому ці звинувачення виглядають дещо дивно. Мовляв, Савченко збиралася з допомогою гранат закидати Верховну Раду, пострілами з мінометів обвалити її купол, а потім з автоматів добити народних обранців. Уявляєте картинку! Враховуючи те, як наш народ «любить» свої обранців, не здивуюся, що багато хто вже подумки аплодує цій стрьомній ідеї «істинно народної героїні».
Я не виключаю, що якісь подібні розмови Савченко вела. Але чи не були вони цілеспрямованими провокаціями? До речі, ця дама в своїх виступах почала заявляти, що військовий переворот – гарна ідея. Для чого це робиться? Для того, щоб стати «жертвою злочинного режиму»? Дещо схожу роль Савченко вже грала – і блискуче.
Зараз вона успішно нарощує свій рейтинг, знову ставши медіа-зіркою в Україні. Проводить брифінг, виступає на телебаченні… При цьому часто їй підігрують проросійські мас-медіа. Приміром, телеканал NewsOne. Савченко зі своїми радикальними заявами перетворюється в головну опозиціонерку до «злочинного режиму». І за неї готові голосувати чимало наївних українців.
Не дуже зрозуміла позиція щодо Савченко нині чинної влади. Адже публічні звинувачення на адресу цієї дами лише піднімають її рейтинг. Робиться це через нерозуміння чи тут існує якийсь інший план? Приміром, зробити Савченко головним конкурентом Петра Порошенка на президентських виборах. Якщо так, то це гра з вогнем. Росія зі своїми фінансовими й медіа-ресурсами, використовуючи «нашу Надію», може переграти Порошенка.
Зрештою, росіяни дають зрозуміти, що вони не проти бачити цю дамочку на найвищому державному становищі в Україні. Наприклад, у статті про неї в російській «Вікіпедії» спеціально зазначено, що вона є ймовірним кандидатом на посаду президента України на виборах 2019 року. Звісно, «Вікіпедія» – джерело неофіційне. Але…
І на завершення. Хотілося, аби українці нарешті навчилися розрізняти самостійні політичні фігури й пішаків, яких використовують у політичних ігрищах. А ще щоб вони навчилися робити свій вибір на користь перших, а не останніх.
Петро Кралюк, проректор Острозької академії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода