Будь-яке дійство має дві протилежні сторони. Навіть трагедія анексії Росією Криму має низку позитивних факторів для України. Країна прокинулася від уявного сну, в якому здавалося, що ми живемо в стабільному світі й суверенітету країни ніщо й ніхто не загрожує.
На жаль, у реальності це виявилося не так. Удару завдала «братська» країна. Удару жорстокого й підлого, коли Україна найменше була готова до нього. Використовуючи своїх колабораціоністів у владі Автономної Республіки Крим, Росія провела, як тоді здавалося, успішну операцію з «повернення Криму до рідної гавані».
Після анексії Криму російські ЗМІ розігнали ейфоричну хвилю по всій Росії. Агресор тріумфував.
Але час іде ‒ й іде він не на користь агресора. Як випливає з останнього послання головного російського геостратега Володимира Путіна до Федеральних зборів, похвалитися, окрім як зброєю, йому вже нічим.
Поки для України всі двері в світі відкриваються, для країни-агресора вони закриваються
Натомість Україна за останні чотири роки зміцніла: країна не розпалася, в ній не сталося дефолту, нація консолідувалася. І все це розбиває в пух і прах прогнози кремлівських пропагандистів. Україна вміло використовує міжнародні важелі тиску на агресора. У підсумку, поки для України всі двері в світі відкриваються, для країни-агресора вони закриваються. І цей процес відбувається на всіх рівнях. Усі ці тенденції змушують вже відомих російських діячів культури й політики відкрито говорити про незаконність анексії Криму. І це показує, що Україна обіграє Росію в їхньому протистоянні.
У рази стала сильнішою армія України. І поки все для України складається, виходячи з реалій, що склалися, досить непогано, а в багатьох сферах ‒ навіть добре. Але...
Чим сильнішою стає Україна, тим частіше можна чути від її політиків розмови про можливий силовий варіант повернення анексованого Криму. Думаю, що не помилюся припустити, що саме цього й хоче головний російський геостратег. Йому так «надавали по руках», що першим він уже не ризикне йти на військовий конфлікт. Але якщо тільки удар першою завдасть Україна, тут Путін видихне накопичену агресію і його вже важко буде зупинити. Що-що, а армія в геостратега поки ще дуже сильна, її генерали чекають лише наказу, щоб розгорнути повномасштабну війну. Напевно вже всі плани військових дій розписані.
Давайте згадаємо приклад Чечні, коли вона перемогла в першій війні російську армію й та ганебно ретирувалася з території республіки. Чечня фактично здобула незалежність. Але плодам перемоги чеченському народу не вдалося порадіти, адже, впевнившись у своїй силі, чеченські війська самі спровокували нову війну з Росією. В результаті Чечня втратила свою з такою працею здобуту свободу.
Українським політикам потрібно продовжувати діяти лише мирними політичними методами, саме вони в підсумку дадуть потрібний результат у деокупації Криму
У цьому плані як не згадати мирний спротив кримськотатарського народу. Дуже багатьом хочеться, щоб кримські татари пішли на відкриту конфронтацію з окупантами, але не дочекаються. Мирна доктрина кримськотатарського народу дає свої плоди. Авторитет народу в світі зростає, лідери Меджлісу виступають на найвищих світових майданчиках. Прийде час ‒ і кримськотатарський народ вільно зітхне на своїй історичній батьківщині!
Тому, на мій погляд, українським політикам потрібно продовжувати діяти лише мирними політичними методами, саме вони в підсумку дадуть потрібний результат у деокупації Криму.
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
