До 204-річчя від дня народження Тараса Шевченка в Криму провели публічні заходи. «Українська громада Криму», лояльна до російської влади, організувала свої акції. А проукраїнські активісти покладали квіти до пам'ятників Кобзарю.
Наймасовіший захід до Дня народження українського поета провели в Сімферополі в парку ім. Шевченка. Його організувала «Українська громада Криму», створена в березні 2016 року за підтримки нинішнього уряду Криму.
Судячи зі звіту з сімферопольського мітингу «Української громади», на нього прийшли кілька десятків людей. Деякі з них були одягнені в українські національні костюми.
«На заході були присутні голови національних громад Криму, а також представники Державного комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян РК і ГБУ Дім дружби народів. Під час заходу гості читали та згадували безсмертні вірші Тараса Шевченка, а також були виконані гарні пісні на вірші поета», ‒ сказано в офіційному повідомленні організації.
Учасники акції тримали в руках розтяжки «Російська громада Криму» й «Українська громада Криму» й тримали в руках прапори Криму та Росії. У розісланому прес-релізі організатори наголосили, що «Тарас Григорович своєю творчістю об'єднав східних слов'ян», тому, на їхню думку, «його не можна назвати винятково українським поетом».
«Що, важко прийти та поклонитися?»
Ще один пам'ятний захід, підтриманий місцевою владою, відбувся в Керчі. Там до акції приєдналися начальник відділу з міжнаціональних відносин мерії Сергій Ворончихін і лідер фракції КПРФ місцевої міськради Іван Желтенко. Останній у своєму виступі обурився, що акцію проігнорували інші депутати.
«Нема керівництва міста, немає депутатів. Ось я один єдиний, як сирота... Що важко прийти та зробити низький уклін?! Сьогодні День народження, завтра ‒ річниця його смерті. І маємо сказати спасибі, що у нас є пам'ятник. Не в кожному місті України є ці пам'ятники, а у нас, в місті-герой Керчі, він є», ‒ сказав Желтенко.
Проукраїнські активісти, зокрема представники об'єднання «Український культурний центр», не брали участі в заходах, організованих за участю влади. Вони самостійно поклали квіти до пам'ятника Шевченку. Після цього активісти попрямували в храм святих рівноапостольних князів Ольги та Володимира Української православної церкви Київського патріархату, щоб поставити свічки в честь дня народження Кобзаря.
У попередні два роки вони намагалися провести власні мітинги 9 березня, проте місцева влада під різними приводами відмовляли в узгодженні акцій. Цього року активісти навіть не пробували організувати власний захід.
Так само вчинили проукраїнські активісти Севастополя. З раннього ранку біля пам'ятника Шевченку стали збиратися місцеві жителі, серед яких були представники міської організації «Українське національно-культурне товариство Севастополя».
Схожа акція відбулася біля постаменту Кобзареві в Ялті. Букети свіжих синьо-жовтих квітів поклали біля підніжжя пам'ятника, кілька квіток вклали в руки. До пам'ятника Тарасу Шевченку в Ялті приносять квіти майже на всі значущі державні свята України. Жителі міста ставляться до нього з повагою ‒ не було випадків вандалізму або осквернення монумента, незважаючи на те, що він розташований в сквері, який є улюбленим місцем любителів спиртного.
Що було раніше
До 2014 року в заходах до дня народження Кобзаря брали участь перші особи Криму. Наприклад, в 2013-му квіти до пам'ятника Шевченку покладали прем'єр-міністр АРК Анатолій Могильов і спікер Володимир Константинов (останній зберіг посаду в парламенті, підконтрольному Росії).
У 2014 році День народження Шевченка став додатковим приводом зібратися проукраїнськи налаштованим кримчанам, щоб висловити свою незгоду з військовим вторгненням Росії до Криму. Тоді до пам'ятника Кобзарю прийшли сотні жителів кримської столиці.
У 2015 році проукраїнські активісти знову спробували провести мітинг у парку Шевченка. Але адміністрація Сімферополя заборонила влаштовувати там акцію і дозволила зібратися в Гагарінському парку. Туди прийшли кілька десятків людей, багато ‒ з українськими прапорами. Чотирьох активістів затримали поліцейські. Залізничний районний суд Сімферополя визнав, що прийшовши на акцію з українськими прапорами, вони порушили законодавство, й присудив активістам по 40 годин обов'язкових робіт. Пізніше апеляційний суд замінив роботи штрафами в розмірі 10 тисяч рублів.
У 2016 році влада не узгодила акцію проукраїнським активістам. У Криму тоді оголосили надзвичайну ситуацію ‒ через «блекаут». І сімферопольська мерія аргументувала відмову тим, що на період НС масові заходи заборонені. У 2017-му заявку на проведення мітингу в Сімферополі теж відхилили, зіславшись на формальні порушення при подачі повідомлення.