Працівники судноремонтного заводу «Південний Севастополь» планують провести акцію протесту в Москві. Про це повідомляє севастопольське видання «Примечания». Директор підприємства Патімат Алієва розповіла, що вже подала заявку на мітинг на 11 березня. При цьому на три попередні заявки московські чиновники відповіли відмовою.
Проблеми у заводу почалися в 2017 році, коли російська влада Севастополя спробувала розірвати договір оренди майнового комплексу, на підставі якого працює підприємство. Причина ‒ невиплата боргу за оренду в розмірі 32 мільйонів рублів. На заводі наполягають, що борг насправді становить 18 мільйонів, а місцева влада просто неправильно перерахувала орендну ставку з гривень на рублі. Окрім того, російська прокуратура міста повідомила про затримку виплати зарплат на підприємстві.
Головний редактор інформаційного мовлення «UA: КРИМ», севастопольський журналіст-розслідувач Тетяна Рихтун розповідає непросту історію «Південного Севастополя» і зазначає, що його проблеми почалися задовго до 2014 року.
Невиплати там були хронічні вже в 2011-2012 роках, але власники, маючи високих покровителів, не відповідали перед місцевою владоюТетяна Рихтун
‒ Завод перейшов у приватні руки, з середини двотисячних його контролювали люди, наближені до президента України Віктора Ющенка. Вони створили на території підприємства дуже прибутковий зерновий термінал, який був зданий з мінімальним набором документів і призвів до сплеску шкірних захворювань у севастопольців. Однак, за образним висловом одного з власників, тоді як завод заробляв за рік мільйон гривень, термінал заробляв мільйон за день. Невиплати там були хронічні вже в 2011-2012 роках, але власники, маючи високих покровителів, не відповідали перед місцевою владою. Після анексії незадоволені робітники «Південного Севастополя», підбурені «самообороною», вирішили змінити собі власника. В результаті ним стала компанія з Дагестану, яка продовжила експлуатувати завод в тому ж дусі.
Тетяна Рихтун вважає, що робітники «Південного Севастополя» навряд чи доб'ються справедливості в Москві, а їхня доля залишиться в чужих руках.
Жоден з місцевих суднобудівних заводів після анексії не почав працювати як слідТетяна Рихтун
‒ Думаю, що буде новий переділ власності, завод перекочує до нового власника. Різні посадові особи в Севастополі неодноразово розповідали про великі плани міста на це підприємство, але, швидше за все, це порожні слова. Жоден з місцевих суднобудівних заводів після анексії не почав працювати як слід. До речі, це загальносвітова тенденція: покращується ситуація тільки у військовому суднобудуванні.
Генеральний директор суднобудівного заводу «Південний Севастополь» Патімат Алієва говорить, що нинішня влада міста приховує від керівництва Росії інформацію про справжню ситуацію на підприємстві.
Якби нам сприяли, у нас було б у 2-3 рази більше замовленьПатімат Алієва
‒ Місцева влада не ставить перед собою завдання розвивати, берегти і творити. Я тут з 2015 року. Окрім бажання зруйнувати те, що є, я нічого не бачу. Слово «мітинг» не означає, що в Москві ми збираємося виступити проти влади, проти президента. Ми намагаємося донести до Володимира Путіна інформацію, яка до нього не доходить, про реальний стан справ на нашому підприємстві. Так відбувається не тільки в судноремонті. Схожа ситуація складається і на інших підприємствах, які успішно працюють. Все це робиться на шкоду політиці президента, підривається економіка Севастополя. Нашому заводу цього року виповнюється 70 років, і ми дійсно ‒ одні з найкращих. З березня 2015 року, ми змогли відремонтувати 50 суден. Якби нам сприяли, у нас було б у 2-3 рази більше замовлень, а влада, навпаки, заважає працювати, підриває нашу ділову репутацію.
При цьому Патімат Алієва спростовує інформацію російської прокуратури про велику заборгованість із зарплати перед працівниками «Південного Севастополя».
‒ Сьогодні боргів із зарплати на заводі немає взагалі. 5 березня я саме була стосовно цього питання в Гагарінській прокуратурі, зустрічалася з прокурором району та запитала його, звідки у них така інформація. Чому вони не поспілкувалися зі мною перед тим, як публікувати щось? Я вважаю, що це теж частина тієї програми, яка дана зверху ‒ знищити підприємство. Хто саме за цим стоїть, я не знаю. Після мого візиту в прокуратуру, з документами до нас більше не має бути питань. А ось уряд ставить керівництву заводу втрату 317 одиниць майна, серед іншого ‒ бюста Леніна та берегового туалету. І 64 об'єкти зі списку ми вже знайшли! Я запитала власників: як вони здають в оренду державне майно, якщо самі не знають, що втрачене? Однак особисто губернатор Дмитро Овсянников наполягає на порушенні кримінальної справи проти нового керівництва заводу, незважаючи на п'ять відмов.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
У матеріалі використовується термінологія, що вживається на анексованому Росією півострові
