Спеціально для Крим.Реалії
Російський президент Володимир Путін лише побіжно згадав анексований Крим у посланні до Федеральних зборів. Через чотири роки з моменту анексії півострів остаточно перестав бути «сакральним», а кримчани ‒ «особливим» населенням.
Володимир Путін торкнувся теми Криму в контексті ремонту доріг і розвитку транспортної інфраструктури. Він повідомив, що «через кілька місяців» відкриється автомобільний рух через Керченський міст, а наступного року запустять і залізничне сполучення. «Це дасть імпульс розвитку Криму та всьому російському Причорномор'ю», ‒ сказав російський президент. Він додав, що для стійкого економічного розвитку регіони країни потрібно «буквально прошити» сучасними комунікаціями. Власне, вся кримська частина президентського послання зайняла менше хвилини.
Уся кримська частина президентського послання зайняла менше хвилини
Республіканська влада, а також штатні соціологи та пропагандисти цілодобово закликають кримчан прийти на виборчі дільниці на майбутніх виборах президента сусідньої Росії. Голова Всеросійського центру вивчення громадської думки Валерій Федоров особисто переконував жителів півострова, що вони буквально поголівно підтримують чинного російського президента. Напруження уявних пристрастей і пафос ‒ приблизно так можна охарактеризувати поведінку влади й політичних агітаторів. Майбутні вибори називають «другим референдумом», закликають «захистити батьківщину», зображують півострів ледве не головним оплотом російського патріотизму. «У день голосування не можна залишатися вдома!» ‒ такий заклик постійно звучить на регіональному ТБ.
І все це на тлі, м'яко кажучи, байдужого ставлення Москви до проблем кримчан. Незважаючи на те, що Володимир Путін майже не говорив про Крим і обмежився загальними фразами, місцеве начальство поспішило його підтримати. Російський голова республіки Сергій Аксенов (Аксьонов) назвав виступ президента «проривним». «Нам належить зробити прорив у всіх сферах ‒ в економіці, високих технологіях, в соціальній і гуманітарній політиці. Лідерство Росії в світовому масштабі ‒ ця ідея «червоною ниткою» проходить через все послання», ‒ сказав Аксенов. Він подякував президенту за увагу до кримських доріг, пообіцявши, що незабаром їх доведуть до «російських стандартів».
Не залишився осторонь і підконтрольний Кремлю спікер кримського парламенту Володимир Константинов. «Послання Володимира Путіна, звичайно ж, торкнеться і кримського парламенту. Його звернення стане важливим програмним документом нашої роботи на перспективу», ‒ запевнив Константинов. Він звернув увагу на частину виступу, яка стосувалася безпеки та озброєнь. «Для нас, кримчан, дуже важлива безпека. У своєму посланні Володимир Путін позначив чіткі гарантії. І це, безперечно, є цінним. Варто відзначити, що в цілому нинішня промова президента принципово відрізнялася від усіх попередніх саме стратегічним вектором розвитку країни», ‒ вважає спікер.
Кримський аспект президентської промови був прісним і формальним
Прес-службам і медіаконсультантам кримського начальства довелося попрацювати, щоб «витягнути» з тексту послання хоч щось пов'язане з республікою. Кримський аспект президентської промови був прісним і формальним. За останні два місяці (розпал виборчої кампанії) Володимир Путін предметно згадував Крим лише один раз ‒ коли запропонував Києву забрати військові кораблі. Потім наприкінці січня, виступаючи в Казані, він зазначив, що Крим «розвиватиметься» прискореними темпами. Заява прозвучала без конкретики й максимально невизначено: ситуація навколо Криму «поступово стабілізується», економіка регіону «набиратиме темпи», розвиток відбуватиметься в «різних напрямках». З чого можна зробити висновок, що «кримська програма» російської влади складається із загальних фраз. Кримчани, яких цілодобово закликають прийти на виборчі дільниці, не знають, за яке майбутнє їм запропоновано проголосувати 18 березня. І все це дисонує з бравурними заявами влади про те, що в Кремлі тільки про Крим і думають. Тому жителі мають з'явитися на «другий референдум», інакше українці та американці повернуть півострів законному власнику.
В цілому виступ російського президента був войовничим і неправдоподібним. Буквально через пару годин експерти та журналісти з'ясували, що деякі озброєння, якими Володимир Путін погрожував Заходу, або перебувають у проекті, або взагалі не створені. Він стверджував, що Москва спорудила нову крилату ракету з ядерним двигуном, чим здивував профільних фахівців. Керівник Інституту космічної політики Іван Моїсеєв повідомив, що така зброя не існує взагалі. «Не можна на крилату ракету ставити ядерний двигун. Та й немає таких двигунів. Є в розробці один такий двигун мегаватного класу, але він космічний і, звичайно, ніяких випробувань 2017 року не могло проводитися ‒ добре, якщо в 2027-му таку установку випробують», ‒ сказав Моїсеєв.
Кримчанам не говорять, коли точно Керченський міст введуть в експлуатацію, більше не обіцяють зростання регіональної економіки після вирішення «інфраструктурних проблем»
Володимир Путін не говорив про Крим, але з його виступу стає зрозуміло, що саме Кремль готовий запропонувати кримчанам. Перше ‒ подальша мілітаризація півострова й оснащення його ядерною зброєю. Після такого відвертого брязкання ядерним кийком ймовірність завезення боєголовок зросла в рази. Друге ‒ подальше падіння рівня життя. Кримчанам не говорять, коли точно Керченський міст введуть в експлуатацію, більше не обіцяють зростання регіональної економіки після вирішення «інфраструктурних проблем»; чиновники мовчать про будівництво власних електростанцій або заходу до Криму великих російських банків і інвесторів; в Сімферополі й Москві не знають, як наситити півострів водою. Як наслідок, «російський» Крим тепер завжди асоціюватиметься з загрозою війни та бідністю.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
