«Радянізація» кримських татар

Спеціально для Крим.Реалії

Після довгих розмов про «ручний курултай» російські спецслужби й нинішня влада Криму створили якусь подобу представницького органу. Кримських татар намагаються консолідувати під прапорами «громадської ради» на чолі з муфтієм Духовного управління мусульман Криму та Севастополя (ДУМКС) Еміралі Аблаєвим.

ДУМКС у минулі вихідні провело збори. Організатори назвали його «курултаєм мусульман» півострова. Під час засідання учасники вирішили заснувати підконтрольну Кремлю «Раду кримських татар». Нову структуру очолив проросійський муфтій Криму Еміралі Аблаєв. До складу організації також увійшли підлеглі муфтія, президент Кримського інженерно-педагогічного університету Февзі Якубов, нинішній ректор університету Дженгиз Якубов, олімпійський чемпіон радянських часів Рустем Казаков, голова організації «Інкішаф» Ескендер Білялов, співачка Ельміра Налбантова, філолог Лемара Селендили та інші. Незважаючи на присутність у списку відомих кримчан, у Духовному управлінні не змогли виразно пояснити, для чого саме була створена «рада», яку користь вона може принести корінному народу.

​Заступник муфтія Айдер Ісмаїлов у коментарі російським журналістам зазначив, що організація необхідна для «забезпечення зворотного зв'язку» між кримськими татарами та владою.

«Створена консультативно-дорадча рада кримськотатарського народу, щоб вивести на більш якісний рівень взаємини між кримськими татарами та владою», ‒ сказав Ісмаїлов.

Також на «курултаї мусульман» прозвучали чергові заклики до співвітчизників обов'язково прийти на вибори президента сусідньої Росії. У ДУМКС впевнені, що це необхідно для «розвитку» кримських татар. Щоб урізноманітнити нудні збори, організатори вирішили використати гучний інформаційний привід. Учасники зборів оголосили про намір вимагати від Німеччини репарації за спалені поселення під час Другої світової війни.

Цинізм ситуації в тому, що Росія офіційно є правонаступницею СРСР. Комуністи в 40-і роки минулого століття вчинили щодо кримських татар, греків, вірменів, болгар і німців акт геноциду. Людей масово обмовили, пограбували й насильно вивезли за межі Криму. Літніх людей, жінок і дітей кидали в вагони для перевезення худоби. Не давали їжі, пиття, не забезпечували медичною допомогою. Спеціально були створені умови для повільного вбивства людей. Багато з них лише дивом вціліли. Отже, в першу чергу вимагати компенсації потрібно від нинішнього російського керівництва, яке де-юре й де-факто оголосило себе спадкоємцями радянської імперії. Звичайно, Еміралі Аблаєв та його підлеглі ніколи не підуть на такий крок.

​Ідея вимагати компенсацію від німців виявилася настільки безглуздою, що депутат Держдуми Росії Руслан Бальбек поспішив внести деяку «ясність». За його словами, заяву щодо репарацій необхідно розглядати як політичний жест, а не матеріальні претензії. Судячи з усього, Руслан Бальбек був одним з організаторів зазначеного «курултаю», й вони на пару з паном Аблаєвим дещо «перестаралися». Чи вони зрозуміли власну помилку, чи їм вказали з Кремля, що подібні вимоги можуть спровокувати дипломатичні тертя між Берліном і Москвою.

З одного боку нинішня влада в Криму намагається заманити корінний народ на вибори російського президента. З іншого боку Кремль і його ставленики, намагаючись вирішити «кримськотатарське питання», бігають колами й використовують обмежений набір політичних технологій. Вже на початку анексії на півострові була створена організація з приблизно такою ж назвою ‒ «громадська рада» кримськотатарського народу. Ініціатором її скликання виступив керівник організації «Къырым бирлиги» («Кримська єдність» ‒ КР) Сейтумер Німетуллаєв. Він також неодноразово говорив про намір провести «справжній курултай» кримських татар ще в 2015 році, але далі розмов справа не пішла. Тоді «громадську раду» створили під контролем представника президента Росії в Криму Олега Белавенцева. «Раду» склепали як конкуруючий майданчик проти кримського віце-спікера Ремзі Ільясова й тодішнього голови Держкомнацу Криму Заура Смирнова.

Російські куратори діяли за принципом «розділяй і володарюй». Ремзі Ільясов і Заур Смирнов за активного сприяння Руслана Бальбека кинулися створювати власний кишеньковий рух «Крим», записавши в нього всіх чиновників-кримських татар. Спроба організувати широкий громадський рух без чіткої ідеології та соціальної бази прогнозовано провалилася. Потім вони кілька разів намагалися об'єднати «Крим» і «Къырым бирлиги» в межах однієї організації, видавши її за кримськотатарський курултай. Сейтумер Німетуллаєв в останній момент відмовився від цього альянсу. Мабуть, він вважав, що Ільясов, який не користується авторитетом серед співвітчизників, потягне організацію на дно. Негативну роль зіграли особисті амбіції та образи: Німетулаєв та Ільясов, м'яко кажучи, «не переварюють» один одного. При цьому «громадська рада» під керівництвом Німетуллаєва, з точки зору влади, також виявилася неефективною організацією. Лідер «Къырым бирлиги» зміг зібрати навколо себе лише активних політичних пенсіонерів, які вже не мають жодного впливу на кримських татар.

За останні півтора року політичні декорації істотно змінилися. Олег Белавенцев покинув півострів; Ескендер Білялов втратив посаду в представництві президента (Росії ‒ КР); Заура Смирнова з гуркотом звільнили. Руслан Бальбек отримав місце в Держдумі, а Ремзі Ільясов поступово відійшов у тінь. Посади втратила низка функціонерів і чиновників: екс-юрист Меджлісу Тейфук Гафаров, якого звільнили з адміністрації Сімферополя, активіст руху «Къырым» Мурат Язиджиєв, який працював у адміністрації Білогорського району. Всі вони не впоралися з основним завданням, не змогли схилити кримських татар на бік Росії. Більш-менш дієвими фігурами залишилися Еміралі Аблаєв і деякі представники національної інтелігенції. Тепер Кремль намагається «радянізувати» кримських татар, запропонувавши їм замість справжнього національного органу чергову картонну структуру.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції