Дві з половиною тисячі молодих кримчан присягнули на вірність Росії в 2017 році. Всі вони ‒ громадяни України, Росія ж змушує їх надягати військову форму незаконно, стверджують правозахисники.
Хоча хтось добровільно обрав долю російського солдата, але «юність у чоботях» цінують далеко не всі.
«Я не хочу цій країні благо приносити. Що вона зробила для мене, щоб я їй відповідну послугу надавав?» ‒ говорить про військову службу в Росії перехожий у Сімферополі.
«Я не громадянин Російської Федерації. Бажання особливо не маю. ‒ А якої країни ви громадянин? ‒ України», ‒ відповідає інший молодий кримчанин.
Щорічно кількість кримчан, які хочуть служити в російській армії, зростає, запевняють російські відомства. У 2017 році призвали на дві тисячі більше осіб, ніж у 2016-му.
Понад шістсот хлопців з анексованого півострова за останній рік перекинули на службу вглиб сусідньої держави.
«Раніше вони (призовники ‒ КР) йшли по території Республіки Крим. З цього призову ‒ осіннього (2017 року ‒ КР) певні команди за нарядом будуть розподілені по території Південного військового округу», ‒ пояснює старший помічник військового комісара Феодосії Ігор Бобильов.
Хлопці з Криму можуть опинитися в Чечні, Дагестані, Південній Осетії чи Вірменії
Частини Південного військового округу Росії, окрім анексованого Криму, дислокуються на території тринадцяти суб'єктів, ще три військові бази ‒ за межами Росії. Це означає, що хлопці з Криму можуть опинитися в Чечні, Дагестані, Південній Осетії чи Вірменії.
Але й цей розподіл умовний, розповідають військові експерти, при необхідності, кримчани можуть служити там, де накажуть.
«Поява наших кримських співвітчизників десь на Камчатці або за полярним колом абсолютно логічна. Поява наших співвітчизників на ракетних точках у Забайкаллі або за Уралом ‒ так само», ‒ вважає український військовий експерт Сергій Грабський.
У листопаді 2017 року через збірний пункт військового комісаріату в Севастополі більше ніж сто призовників відіслали служити до Ростовської області. Вона межує з частково окупованими Луганською та Донецькою областями України.
«Імовірність того, що хтось із них особисто побажає й буде притягнутий до дій окупаційних військ на Сході (України), дійсно, є. Але для цього їм потрібно підписати контракт», ‒ уточнює Грабський.
Про переваги служби в лавах російської армії кримчанам регулярно розповідають під час військових свят. Агітують у спеціальних наметах ‒ такі пункти встановлювали до Дня авіації, флоту та повітряно-десантних сил у багатьох містах півострова.
А щоб жителі точно знали, яку батьківщину захищати, в Криму працює дитячо-юнацький рух «Юнармія». Його роботу координує Міністерство оборони Росії з ініціативи президента Володимира Путіна. Завдання організації ‒ пропаганда військової служби та виховання патріотичної молоді.
Розваги специфічні ‒ гра «Зірниця» та змагання з рукопашного бою
Тут школярі носять камуфляж, ходять лавою, метають гранати й на швидкість збирають автомат Калашникова. Розваги специфічні ‒ гра «Зірниця» та змагання з рукопашного бою. А ще юні кримчани беруть участь у парадах до Дня перемоги у Другій світовій.
У російських ЗМІ розповідають, хто ворог Росії та пояснюють «за» й «проти» кого потрібно воювати.
«Українців подають в образі ворога ‒ так молодих людей простіше заманювати в російську армію та налаштовувати проти України. І потім молоді люди, яких вони завербували за допомогою агресивної пропаганди, йдуть і воюють на Донбас або гинуть у Сирії», ‒ розповідає медіа-координатор «Кримської польової місії з прав людини» Ірина Сєдова.
В Криму, за чотири роки ухильників від служби в російській армії було восьмеро
За інформацією військового комісаріату в Криму, за чотири роки ухильників від служби в російській армії було восьмеро. Проти половини з них порушили кримінальні справи.
«Остання справа ‒ на 25 тисяч рублів (майже 12 тисяч гривень ‒ КР) оштрафували людину. І все одно зараз він має сидіти рік під підпискою про невиїзд. Через рік він має піти в цю російську армію та ще рік відслужити», ‒ розповідає Сєдова.
Військовий призов у Криму ‒ це грубе порушення міжнародних норм, говорять у Міністерстві закордонних справ України. Росія ігнорує Резолюцію Генасамблеї ООН і Конвенцію про захист мирного населення під час війни.
«Держава-окупант має дотримуватися прав людини та свободи на окупованих територіях. Вона не може незаконно переміщувати людей, вона не може закликати їх до армії, вона не може навіть вести пропаганду», ‒ підкреслює речник МЗС України Мар'яна Беца.
У прокуратурі АРК кримським призовникам радять повідомляти про повістки, які вони отримують. Документи стануть доказами військових злочинів Росії на півострові.
«Окупаційна влада робить такі злочини ‒ вбивства, тортури, ретроспективні застосування законодавства, примусова мобілізація до збройних сил Російської Федерації», ‒ зазначає прокурор АР Крим Гюндуз Маметов.
За чотири роки після анексії півострова близько 10 тисяч кримчан пішли служити в російську армію. Як кажуть правозахисники, це стане доказом злочинів Росії у міжнародних судах.
