Після анексії Криму у власників квартир на півострові виникли юридичні проблеми з низки питань. Зокрема, люди зіткнулися з труднощами при оформленні права власності на житло та отриманні нерухомості в спадок. У березні 2014 року Міністерство юстиції України заблокувало доступ до державного реєстру для здійснення угод з кримською та севастопольською нерухомістю.
Після цього в Криму почастішали випадки укладання договорів застави, навіть без завірення нотаріусів. Такі угоди не дають ніяких гарантій, що квартиру не перепродадуть кілька разів. Для вступу в право спадщини необхідно свідоцтво про смерть спадкодавця, яке видають за місцем його прописки. Однак українські органи влади не визнають документи, видані російськими структурами в Криму.
Покрокову інструкцію, як кримчанам оформити спадщину, в ефірі Радіо Крим.Реалії дає юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Ганна Рассамахіна.
‒ Наскільки жителів Криму цікавить оформлення документів на житло з урахуванням українських і російських особливостей?
‒ Таких звернень було багато в 2015-2016 роках, ми вели велику просвітницьку кампанію. Треба розуміти, що Україна та Росія не визнають далеко не всі документи один одного. У Криму визнають українські свідоцтва про смерть, якщо людина померла на материку. Що ж до спадщини, це процедура непроста ‒ прийняти кримський спадок на материку за українським законодавством. Воно адаптоване, передбачає таку можливість, але все це наштовхується на складнощі, неузгодженості, шорсткості.
У Криму визнають українські свідоцтва про смерть, якщо людина померла на материку
‒ Виходить, спадок потрібно оформляти два рази: на материковій Україні та у Криму, за російськими правилами?
‒ Не можуть усі люди спадкове майно оформляти й у Криму, й на материку. Це абсолютно необхідно, коли, по-перше, після смерті спадкодавця залишилася нерухомість на материку. Щоб спадкоємці вступили в користування цим майном, потрібно, звичайно ж, вступити в спадщину за українським законодавством. По-друге, мова може йти про банківські внески та цінні папери українських юридичних осіб. В інших випадках це дуже складно. Якщо спадкодавець помер у Криму, то його свідоцтво про смерть не визнається (на материковій Україні ‒ КР). Спадкоємцям необхідно пройти процедуру визнання його смерті в суді. Робити це можуть тільки родичі померлого, а буває, що спадкоємець ‒ не родич.
‒ Наприклад, якщо кримчанин ще до 2014 року залишив заповіт, назвавши такого спадкоємця, який живе в Києві.
‒ Так, наприклад. Ми супроводжуємо такі справи, так спадкоємцю, не родичу, в Києві вже дві інстанції відмовили у визнанні факту смерті спадкодавця. Позивач просто не входить до кола осіб, які можуть це зробити. Зі свідоцтвом про смерть можна йти до нотаріуса. Завдяки змінам до законодавства від 2015 року, спадкову справу відкриють за місцем звернення до нотаріуса, а не за місцем проживання померлого. Це дуже корисна норма, яка стане в нагоді у випадку з Кримом і зоною АТО. Є складність іншого плану: нотаріуси часто не хочуть зв'язуватися з окупованими територіями. Причому чим далі від Криму, тим менше фахівців знають, що взагалі з цим робити. Тому варто шукати нотаріусів-переселенців, їх чимало й вони в курсі.
‒ Що потрібно надати нотаріусу, окрім довідки про смерть?
‒ Оригінал правовстановлюючого документа на квартиру українського зразка. До речі, в Криму такі визнаються, але якщо російський нотаріус поставить на ньому свій штамп, документ визнають недійсним в Україні. В цьому випадку треба через суд отримувати дублікат ‒ це довго, це час і гроші. Інший варіант ‒ визнавати право на спадкове майно в зв'язку з неможливістю отримати свідоцтво про право на спадкування у нотаріуса. У нас є кілька випадків, коли людям це вдавалося. Але якщо людині фактично потрібно отримати право на квартиру в Криму, звичайно, з практичної точки зору, їй необхідно оформляти все на півострові за російським законодавством.
Якщо людині потрібно отримати право на квартиру в Криму їй необхідно оформляти все на півострові за російським законодавством
‒ Але ж якщо продати в Криму квартиру, для України цієї угоди як би не було?
‒ Так, усі угоди в Криму заблоковані. Може ще виявитися, що майно заарештоване. У нас дуже охоче всі органи влади накладають арешти: і суд, і виконавча служба, й податкова, й слідчі органи. Часто випливає те, про що люди могли й не знати. В цьому випадку знову ж потрібно йти до суду. У нас є досвід успішного скасування таких арештів, на це потрібно від півроку. До речі, шість місяців з дня смерті спадкодавця ‒ це граничний термін, коли потрібно запускати процес вступу в спадщину. На мій погляд, в Україні потрібно ухвалювати спеціальні норми, які дозволять відкривати спадкові справи без правовстановлювальних документів, словом, простіше, ніж зараз. Потрібно враховувати, що оригінали люди віддають нотаріусам у Криму, вони змушені це робити.
‒ Який підхід з боку держави, на вашу думку, потрібний в таких випадках?
‒ Якщо невизнання прав на майно на окупованій території неминуче тягне порушення прав громадянина країни, то ми ці права визнаємо. Нехай не в повному обсязі, але ми сприймаємо інформацію. Так вже відбувається в справах про визнання фактів народження або смерті: ми не визнаємо юрисдикції Мін'юсту РФ, але якщо це не взяти до уваги, то дитина, наприклад, залишиться без свідоцтва про народження й надалі без паспорта. Тому український суд враховує ситуацію. Головне ‒ не залишити українського громадянина наодинці зі своєю проблемою, яка виникла через окупацію Криму або частини Донбасу.
(Текстову версію матеріалу підготував Владислав Ленцев)
