Правозахисні організації проаналізували міжнародний досвід і надали чіткі рекомендації представникам влади, як звільнити бранців Кремля: зокрема, використати для звільнення такі події в Росії, як вибори й Чемпіонат світу з футболу. Посадовці запевнили рідних полонених, що роблять усе можливе, щоб повернути незаконно ув’язнених українців додому. Втім, законодавчо у політв’язнів досі немає офіційного статусу, їхні сім’ї мають шукати гроші на адвокатів і підтримку рідних, а дехто вже понад рік просить про зустріч із президентом.
Ветерана АТО Євгена Панова затримали й заарештували в уже окупованому Росією українському Криму понад рік тому. Його брат Ігор Котелянець розповідає, що саме слово «політв’язень» існує хіба що в медіа, в законодавстві ж такого статусу немає, а відповідно – і якоїсь матеріальної підтримки немає.
Адвокат українського політв’язня, якого утримує Росія, може коштувати 1-2 чи 5 тисяч доларів на місяцьІгор Котелянець
«Не є секретом, що адвокат українського політв’язня, якого утримує Росія, може коштувати 1-2 чи 5 тисяч доларів на місяць – це шалені гроші. І якби не правозахисні організації, якби не світові фонди, які підтримують програми захисту прав людини, ми б уже жили в картонних коробках біля Адміністрації президента», – зауважує він.
Брат полоненого просить журналістів за можливості запитати в президента України Петра Порошенка, коли він зможе зустрітися з рідними заручників війни, бо майже рік вони борються за цю зустріч і з грудня чекають відповіді від Адміністрації президента на прохання про зустріч.
За даними Служби безпеки України, на окупованих територіях Донбасу незаконно тримають 108 осіб. Як повідомляють правозахисні організації, ще 64 політичних в’язнів тримають в Росії та окупованому Криму.
Порядок дій
На запитання: «Як звільнити?» громадські організації «Медіа-ініціатива за права людини», Українська Гельсінська спілка з прав людини, «Євромайдан-прес» надають аналіз міжнародного досвіду на 70 сторінок.
Основне резюме таке:
– захистити ув’язнених законом: надати їм офіційний статус заручників і призначити особу, відповідальну за їхнє звільнення та координацію із родичами полонених;
– шукати переговірника, з яким би хотів говорити президент Росії Володимир Путін (навіть якщо це особи не з найкращою репутацією);
– використовувати історичні моменти: вибори в Росії та Чемпіонат світу з футболу (напередодні Олімпійських ігор у 2013-му в Росії звільнили відомих політв’язнів);
– запроваджувати санкції (подібні до «списку Магнітського»);
– тримати проблему на порядку денному країни.
До позитивного впливу на звільнення бранців Кремля експерти залічують ще й залучення представників різних релігійних конфесій, а також організацію акцій підтримки.
Флешмоби піднімають вагу для обмінів, але захищають від катувань, зазначає професор Ігор Козловський, який два роки провів у полоні бойовиків на Донбасі.
До мене приїздили представники ФСБ і питали, чому тут з’явилася Надія Савченко. І це був фактор, який не допомагав, а заважавІгор Козловський
«Катування припинилися тоді, коли виступив посол Сполучених Штатів. Цей фактор теж впливає. Якщо були такі зусилля (щодо осіб), які от-от повинні бути звільнені, то з’являлися такі фактори, які заважали цьому. Не були скоординовані дії різних представників, які займалися цими переговорами. До мене, наприклад, приїздили представники ФСБ і питали, чому тут з’явилася Надія Савченко. І це був фактор, який не допомагав, а, навпаки, заважав», – розповідає професор.
Міжнародний тиск повільно, але діє
Виступи звільнених заручників у Європі теж мають позитивний вплив на лідерів країн, які беруть участь у переговорах із Росією. Та тиск на Путіна з їхнього боку посилюється саме тоді, коли вони спілкуються з рідними полонених, зазначає народний депутат Ганна Гопко.
«Коли приїжджав тодішній міністр закордонних справ (Німеччини Франк-Вальтер) Штайнмаєр, ми зробили так, щоб дружина (на той час заручника, Героя України Володимира) Жемчугова була присутня. Це її особисте звернення як дружини за звільнення чоловіка, а також решти вплинуло психологічно, і це такий метод тиску, що Штайнмаєр реально включився, щоб допомогти звільненню», – згадує депутат.
Тему політв’язнів порушують на всіх міжнародних майданчиках, це поки чи не єдиний механізм впливу на Кремль, зазначають посадовці. Міністерство закордонних справ України відправило близько 300 нот до Росії щодо звільнення політичних в’язнів, та в правовій площині вирішення питання політв’язнів тут не бачать, заявляє речниця МЗС України Мар’яна Беца.
Надзвичайно потрібно посилювати індивідуальні санкції і санкції в цілому. Росія не розуміє мови права, вона розуміє мову сили і санкційМар’яна Беца
«Надзвичайно потрібно посилювати індивідуальні санкції і санкції в цілому. Росія не розуміє мови права, вона розуміє мову сили й санкцій. Санкції вдаряють. З часом вони впливають на економіку, на людей, на найближче оточення. І це є найефективніший, дієвий інструмент впливу на Росію на сьогодні», – наголошує речниця.
Уже звільнені з полону українці відзначають ще один аспект, який потребує уваги, – це адаптація після повернення.
Окрім проблем із житлом, грошима та реабілітацією, існує ще одна прикрість: погрози, які надходять з Росії тим, хто розповідає про те, що відбувалося в ув’язненні, розповідає Ігор Козловський.
Паралельно з тим, як проходило обговорення питань бранців Кремля з громадськістю, уряд ухвалив рішення виплатити по 100 тисяч гривень допомоги кожному з громадян, які визволені з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі. Це має бути одноразова виплата.
