31 серпня 2017 року російські силовики та судові пристави заблокували храм Української православної церкви Київського патріархату в Сімферополі. Вони вдерлися в приміщення, оточили будівлю, після чого вивезли звідти церковне начиння. Архієпископ Климент висловив протест проти того, що відбувається й попросив міжнародної підтримки. Пізніше він подав позов до Європейського суду з прав людини зі скаргами на російських силовиків.
Єпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент, в миру ‒ Павло Кущ, народився 9 квітня 1969 року в Сімферополі. Називає себе кримчанином у шостому поколінні. Після анексії Криму Росією живе фактично на два міста ‒ Сімферополь і Київ.
В ефірі Радіо Крим.Реалії архієпископ Климент відповідає на головні питання про життя української церкви в анексованому Криму та підтримку українців в умовах російських репресій.
‒ Яка зараз ситуація довкола церкви в Криму та як ви протистоїте тиску?
‒ За чотири роки кількість парафій УПЦ КП різко скоротилася ‒ зараз їх лише вісім, а священиків ‒ четверо. Сьогодні у нас проходять три суди: один ‒ щодо храму в Севастополі, другий ‒ щодо храму в Перевальному, третій ‒ щодо всіх подій 31 серпня, коли судові пристави фактично вчинили розбійний напад на приміщення єпархії. Справедливості заради треба зазначити, що конфлікт навколо цієї будівлі на вулиці Севастопольській, 17 тягнеться ще з кінця 1990-х років. І це незважаючи на те, що у нас є договори про оренду з Міністерством оборони України на період у 50 років. У Фонді держмайна після 2014 року мене поставили перед фактом: другий і третій поверх нам залишають, а весь перший поверх забирають. Для наших співробітників це критично. Я запропонував декілька компромісних варіантів, але поки що нічого не вирішено.
‒ Сергій Аксенов (Аксьонов) обіцяв, що особисто прийде до вас на зустріч і все обговорить.
‒ Ця робоча зустріч відбулася, він дав доручення своїм підлеглим, але, в результаті, мені висунули ще низку додаткових умов, які ми не обговорювали. Я не знаю: чи це подвійна гра, чи спланований тиск на церкву? У мене не було іншого вибору, окрім як захищатися за допомогою ЄСПЛ.
‒ І що далі?
Зберігається ризик того, що храм можуть закрити в будь-який момент
‒ На жаль, зберігається ризик того, що храм можуть закрити в будь-який момент. Росія вимагає від церкви зареєструватися за її законами, але ми на це принципово не йдемо. За останні роки у нас сформувалася міцна релігійна громада. Я кажу всім своїм прихожанам, щоб вони в жодному разі не дивилися російське телебачення, тому що там ‒суцільна брехня. Ми чинимо спротив, зберігаючи себе.
‒ Які українські структури допомагають вам?
‒ Ми отримуємо реальну допомогу від Міністерства закордонних справ. Вони дійсно сприяють тому, щоб полегшити нам життя в Криму. На жаль, Міністерство культури, з моєї точки зору, просто порожнє місце. Міністр Євген Нищук прямо сказав мені, що нічого не робитиме для УПЦ КП в окупації: нібито ці питання не входять до його компетенції.
‒ Ви підтримуєте політв'язня Володимира Балуха. Це викликає роздратування російської влади?
‒ Він прихожанин нашої церкви, і я підтримую його саме в цій якості. Володимир Балух сам цього хоче. Події, що відбулися, зміцнили його віру. Напевно, така стійкість дратує тих, хто сфабрикував цю справу й засудив українця за рідний прапор. Мені не раз відмовляли у відвідуванні Володимира Балуха, посилаючись на те, що я не його родич і не маю права на візити. Це порушення законодавства Росії, що гарантує вірянам підтримку з боку їхньої церкви. Я чітко даю зрозуміти: я не займаюся політикою, я надаю духовну підтримку людині, яка потребує її.
‒ Чи не виникають у вас проблеми при перетині адмінкордону?
Я в'їхав на материк за закордонним паспортом. На якій підставі у мене його вимагають, якщо сто разів сказали, що новий біометричний контроль кримчан не торкнеться?
‒ Виникають, причому з українськими прикордонниками. Ось зараз я в'їхав на материк за закордонним паспортом. На якій підставі у мене його вимагають, якщо сто разів сказали, що новий біометричний контроль кримчан не торкнеться? Мені це незрозуміло. Навіть якби я показав російський паспорт, це не злочин. А митники знаходять його й починають вимагати гроші ‒ 5 тисяч рублів. Такий випадок був у грудні з моєю прихожанкою.
(Текстову версію матеріалу підготував Владислав Ленцев)
