Україна – у центрі міжнародного скандалу через гроші, які пов’язують з колишнім президентом Віктором Януковичем та його оточенням. Катарський телеканал «Аль-Джазіра» розкрив таємниці навколо спецконфіскації грошей колишньої влади. Чому так, імовірно, може статись, що через кілька років українцям доведеться повертати олігархам ними ж вкрадені гроші?
Телеканал «Аль-Джазіра», один із найбільших у світі інформаційних мовників, у документальному фільмі оприлюднив контракт. У ньому йдеться про те, що український газовий магнат, колишній народний депутат Олександр Онищенко і забудовник Павло Фукс, який заробив мільярди у Москві, у 2015 році нібито домовились купити у Сергія Курченка, якого вважають «гаманцем» команди Віктора Януковича, кіпрську компанію Quickpace за 30 мільйонів доларів.
Є, щоправда, нюанс: на рахунках компанії грошей було значно більше – 160 мільйонів. І вони були заморожені рішенням українського суду.
У Києві упевнені: це гроші, які колишня влада викрала з бюджету. Журналісти «Аль-Джазіри» звертають увагу: олігархи на оборудці планували заробити.
«Так олігархи мали б чистих 130 мільйонів доларів прибутку. Вони вірили, що зможуть розморозити активи. Або ж, як вони це називали, скасувати арешт на гроші», – мовиться в розслідуванні.
До втечі за кордон Олександр Онищенко був впливовим бізнесменом в Україні. А Павло Фукс – і нині може відкривати двері найвищих кабінетів.
Фукс поки не прокоментував документальній фільм. Онищенко ж через соцмережі заявив: договір не підписаний, стосунку до так званих «грошей Януковича» він не має, а от «Аль-Джазіра» за свої слова відповідатиме у суді.
«Що я маю? Судовий позов на компанію «Аль-Джазіра» на 20 мільйонів доларів. За брехливу інформацію в сюжеті і завдання шкоди моїй репутації», – написав Онищенко у Facebook.
Редакція Радіо Свобода поспілкувалася з журналістами-розслідувачами телеканалу «Аль-Джазіра». Вони стверджують: є докази, що контракт працював, і їх вони надали Онищенкові ще під час зйомок фільму. Зокрема, йдеться про зафіксовані транзакції між рахунками як оплату, свідчення кіпрських адвокатів, які адміністрували компанію, та дані реєстрів.
«Центральний документ – контракт щодо Quickpace, він визнав його. Сказав, що мав до нього стосунок. Він каже у фільмі, що мав справу із Сергієм Курченком. І ми говорили про зв’язок із Павлом Фуксом – його партнером у тій угоді», – каже Вілл Джордан, один із репортерів, який працював над розслідуванням про корупцію в Україні.
У НАБУ на запит Радіо Свобода відповіли: розслідують, чи відбулась купівля. Деталі – таємниця слідства.
Таємнича спецконфіскація
Та кошти Quickpace – лише верхівка айсберга. Загалом за запитом українських правоохоронців заморожено 1,5 мільярда доларів у низці офшорних компаній по всьому світу.
У квітні 2017-го Краматорський суд повернув ці гроші до держбюджету. Засідання того суду відбулось практично таємно. Згодом Генеральна прокуратура засекретила і рішення суду. Пояснили: щоб захистити фігурантів справи.
Повернення так званих «грошей Януковича» до державного бюджету Генеральна прокуратура України вважає своїм здобутком.
«Думаю, що це серйозна подія. Просив би вашої вказівки чи вашого впливу, щоб ці гроші не були, як раніше, просто «розпилені», – сказав генпрокурор Юрій Луценко під час зустрічі з президентом Петром Порошенком.
Після виходу документального фільму журналісти «Аль-Джазіри» оприлюднили ще одну частину паперів. Як вони стверджують, це саме те засекречене рішення суду, що повернуло державі озвучені 1,5 мільярда. Підтверджень чи спростувань справжності того документа наразі немає.
Згідно з документом, слідство виявило, а суд підтвердив 8 схем, за якими компанії Курченка відмили державні гроші. Загалом вони дозволили вивести з країни астрономічну суму – 13 мільярдів доларів, яка осіла в офшорних компаніях. У тому числі й уже відомі 160 мільйонів на рахунках Quickpace.
Документ описує, як мільярди доларів перекидались по колу та з країни в країну. З офшорів – на рахунки «Ощадбанку». А далі, як, знову ж таки, свідчать ці документи, люди Курченка купили державні облігації. Фактично на вкрадені гроші колишня влада стала кредитором України.
Компанія Гонтаревої як брокер для родини Януковича
У цій заплутаній схемі є «родзинка» – компанія ICU. У листопаді-грудні 2013 року вона допомагала команді Януковича скуповувати облігації. Цю компанію заснувала голова Нацбанку Валерія Гонтарева. Зараз вона, щоправда, нею вже не володіє – Гонтарева покинула раду директорів і продала свою частку в цій компанії у червні 2014-го.
Коли ICU допомагала купувати облігації, на ICU також працював Володимир Демчишин: тепер він уже екс-міністр палива та енергетики.
У компанії запевняють: діяли законно, на правах брокера. Радіо Свобода звернулось до Валерії Гонтаревої з проханням прокоментувати її роль у тих угодах. Але вона відмовилась додати щось до офіційної заяви ICU.
«Перевірками регулятора і правоохоронних органів підтверджена коректна робота і відсутність будь-яких порушень з боку ICU у супроводі угод купівлі-продажу ОВДП між державним «Ощадбанком» і компаніями-нерезидентами у листопаді-грудні 2013 року», – коментує ICU.
За українськими законами – до ICU немає претензій, каже фінансовий експерт Вікторія Страхова. Компанія виконала обов’язкові кроки згідно з законодавством про запобігання корупції: встановила мету, характер операцій і кінцевих бенефіціарів, додає вона.
«Я вважаю, що те, що робила ICU, – це цілком законно, це звичайна брокерська діяльність. У діях із облігаціями внутрішньої державної позики з жовтня 2012 року обов’язковим було залучення брокера. Самі операції з облігаціями Курченко і компанії, які йому належать, робили ще з 2011 року. Наприкінці лише 2013-го вони звернулись до ICU щодо виконання цих операцій у ролі брокера», – каже Страхова.
Окрім того, звертає увагу вона, брокер має справу з цінними паперами, а кошти перераховувались в доларах. Вони перебували на рахунках латвійської дочки «Приватбанку» і частково в «Ощадбанку».
«Всі операції в доларах США є предметом аналізу Федеральної резервної системи США. Якщо вони на той час не були зупинені, то об’єктивних підозр не було щодо злочинності цих коштів. Те, що виявилося потім, – те виявилося потім», – додає експерт.
В телекомпанії «Аль-Джазіра» на прохання Радіо Свобода прокоментували позицію ICU, як там її бачать: журналісти кажуть, що хотіли лише показати роль компанії, що у той час належала Гонтаревій, у купівлі облігацій для команди Януковича.
«Що ми кажемо, і що чітко зазначено в фільмі, – це те, що фірма Гонтаревої була залучена як брокер до купівлі облігацій у листопаді-грудні 2013 року. Звісно, вони кажуть: усе перевірялось і було в рамках закону. Одне не виключає іншого», – додає Вілл Джордан із «Аль-Джазіри».
Чому ГПУ засекретила рішення суду?
Виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дар’я Каленюк, один із експертів у розслідуванні, припускає: Генпрокуратура засекретила рішення Краматорського суду, щоб не демонструвати участь в оборудках представників теперішньої влади.
«Ну, здоровий глузд підказує, що не може власник компанії ICU Гонтарева і менеджмент не знати, звідки прийшов мільярд доларів», – каже Каленюк.
У Генеральній прокуратурі мають інше пояснення. За словами заступника генпрокурора Євгена Єніна, ГПУ не мала на меті прикрити когось із посадових осіб або якихось окремих комерційних структур.
«Ми мотивували своє рішення тим, що стосовно переважної більшості зазначених компаній на сьогоднішній день тривають активні слідчі дії. По-друге, це захист учасників кримінального процесу. Як ви добре знаєте, замовити вбивство в цій країні коштує всього лише декілька тисяч доларів», – сказав на брифінгу Єнін.
У Центрі протидії корупції мають ще одне зауваження до Генеральної прокуратури: там мали не просто конфіскувати гроші, але й довести, що вони вкрадені. Інакше, попереджають експерти, є ризик, що з часом власники офшорних компаній зможуть повернути собі конфісковані гроші через міжнародні суди.
«Потім через 3-5 років ми з вами, з наших кишень платників податків, будемо повертати ці гроші. І ми навіть не знаємо, кому», – додає Дар’я Каленюк.
Генпрокуратура наполягає: спецконфіскація законна, і гроші вже працюють на українців.
Проте цей корупційний скандал цілком може «підмочити» репутацію України перед міжнародними партнерами, застерігають експерти «Чатам Гаус», британського аналітичного центру, що вивчає міжнародні відносини. Адже корупцію називають однією з головних проблем Києва і уважно стежать за тим, як із нею борються.
«Західні лідери, які стоять пліч-о-пліч із президентом Порошенком на захисті, скажімо, українського національного інтересу, будуть у себе, у своїх столицях, у своїй пресі зображені як ті люди, які стоять за великими корупціонерами», – сказала Радіо Свобода аналітик Сhatham House Орися Луцевич.
Ну, і останній нюанс: попри те, що є заморожені рахунки, і навіть конфісковані мільярди, – станом на зараз жоден із організаторів схем виведення грошей за кордон не отримав судового вироку. Серед покараних – лише виконавці оборудок. Наприклад, Аркадій Кашкін. Усе, що він робив – ставив підписи як керівник однієї з компаній Курченка.
Тим часом генпрокурор Юрій Луценко анонсує на 2018 рік нову спецконфіскацію. Цього разу – вже майже на 5 мільярдів гривень.
