«Кримчани ‒ не росіяни»

З 1 січня 2018 року на пунктах пропуску через державний кордон України запрацювала система фіксації біометричних даних. Вона стосується громадян 70-ти держав, зокрема, й Росії, з так званої «групи міграційного ризику». Біометричний контроль для росіян став обов'язковим і на адміністративному кордоні між Херсонською областю України та анексованим Кримом. Однак прикордонники підкреслюють: кримчан нововведення не стосуються.

Як розповів Крим.Реалії начальник відділу прикордонної служби «Чонгар» Дмитро Ковальов, процедура проходження адмінкордону не змінилася: охочі перетнути її підходять до віконця, де перебуває інспектор прикордонної служби, відбувається перевірка документів, внесення до бази даних. Однак тепер на українських пунктах пропуску встановлені прилади для сканування біометричних даних та фіксації відбитків пальців.

Що стосується кримчан, то, за словами прикордонників, на них нововведення не поширюються.

«Громадяни, які проживають у Криму, є громадянами України, тому біометричний контроль не проходять», ‒ підкреслив Дмитро Ковальов.

При цьому якщо з початку 2018 року біометричний контроль на держкордоні з Україною пройшли вже понад 15 тисяч громадян Росії, то на адмінкордоні з Кримом ‒ усього кілька десятків.

За інформацією начальника прес-служби Херсонського прикордонного загону Івана Шевцова, станом на 9 січня адмінкордон із проходженням біометричного контролю перетнули 27 громадян Росії: 19 ‒ на контрольному пункті в'їзду/виїзду «Каланчак», три ‒ на КПВВ «Чаплинка» й п'ять ‒ на КПВВ «Чонгар.

Представник Держприкордонслужби України наголосив, що всі люди, які пройшли біометричний контроль, ‒ громадяни Росії.

«Кримчани ‒ не росіяни!»

На думку голови Генічеської райдержадміністрації Олександра Воробйова, введення біометричного контролю на адмінкордоні з півостровом убезпечить прилеглий до Криму регіон.

«Біометричний контроль повністю необхідний, тим більше, коли країна перебуває в стані війни. Вважаю, що це буде підтримкою в стабілізації ситуації, як мінімум, на таких прикордонних із Кримом територіях, як Генічеський район. Це, як мінімум, дасть нам певний спокій», ‒ вважає він.

Про те, що кримчанам немає необхідності проходити біометрику, голова місцевої адміністрації висловився так:

«Це ще один факт підтвердження того, що жителям Криму, та й усім, нагадують: кримчани ‒ не росіяни! Кримчани проходять спокійно адмінкордон без біометричного контролю. Це нагадує, що кримчани ‒ українці. До них ніяких питань не виникає».

У свою чергу, координатор Таврійської гуманітарної платформи, кримський історик Андрій Іванець переконаний, що біометричний контроль ‒ це вимушений захід.

«В умовах війни ми не можемо ігнорувати небезпеку, що існує. Необхідно їй запобігти, працювати системно. І тому запровадження біометричного контролю ‒ зокрема, для громадян країни-агресора ‒ зараз є необхідним кроком. На жаль, перспективи такі, що агресивна поведінка Росії щодо України триватиме явно не один рік. І тому така ситуація ‒ довготривала. І вся країна повинна бути готовою до того, щоб захищати себе тривалий історичний період. Ми сьогодні маємо бути таким Східноєвропейським Ізраїлем, бо іншого виходу, щоб відбутися як державі, у нас немає», ‒ зазначив він.

На тому, що запровадження біометричного контролю на адмінкордоні з Кримом не говорить про визнання півострова російським, акцентувала увагу кримська правозахисниця Ольга Скрипник.

«Така практика в жодному разі не означає визнання Криму російською територією. Зараз у Криму вже з'являються такі пропагандистські матеріали, що намагаються маніпулювати за допомогою цієї інформації. Для самих кримчан, громадян України ситуація не зміниться. А для іноземців, по суті, буде потрійний контроль: спочатку іноземець отримує спецдозвіл у ДМС, де вже проходить певну перевірку, потім іноземець перетинає державний кордон України при в'їзді до Криму й проходить біометричний контроль, а потім ще раз проходить біометричний контроль на КПВВ при виїзді з Криму», ‒ сказала Ольга Скрипник.

У той же час кримська правозахисниця, співзасновниця громадської ініціативи «КримSOS» Олександра Дворецька ті ж доводи розглядає як аргументи проти запровадження біометричного контролю на адміністративному кордоні з Кримом для громадян низки країн.

«Щоб росіяни виїжджали з Криму, вони мають туди заїхати. Тому питання: від кого ми вимагаємо (проходження біометричного контролю ‒ КР)? Від росіян, які вже отримали дозвіл? Це просто додаткова бюрократія та гроші», ‒ переконана Олександра Дворецька.