«Вибрав свободу ‒ потрапив до в'язниці»: що відомо про арештованого екс-голову МОЗ Криму

У Херсоні був заарештований перший міністр охорони здоров'я Криму, призначений Росією після анексії півострова, Петро Михальчевський. СБУ оголосила йому підозру в скоєнні державної зради. Екс-голова МОЗ провину заперечує та стверджує, що своїми діями не завдавав шкоди Україні. Кореспондент Крим.Реалії з'ясовував, чим Михальчевський займався в Криму на посаді міністра та як опинився під арештом.

Про те, що Петро Михальчевський потрапив до рук СБУ, стало відомо 5 січня. У цей день співробітники спецслужби прийшли до екс-міністра з обшуком у його київську квартиру.

Ще до появи офіційних заяв про це повідомив телеканал «Прямий», знімальна група якого опинилася на місці подій. З посиланням на СБУ співробітники медіа повідомили, що під час обшуку в Михальчевського був вилучений російський паспорт, а також службове посвідчення міністра охорони здоров'я. Пізніше СБУ опублікувала фото вилучених документів.

Після обшуку Михальчевський поїхав на допит до Прокуратури АРК, офіс якої розташований у Києві. Там йому вручили підозру у вчиненні державної зради.

8 січня Херсонський міський суд ухвалив рішення про арешт екс-міністра до 5 лютого. Запобіжний захід колишньому голові МОЗ був оголошений у Херсоні, оскільки там розташований орган слідства ‒ кримський главк Служби безпеки України.

Наганяй від Аксенова та відставка

У знайденому в Михальчевського службовому посвідченні названа українська посада ‒ «міністр охорони здоров'я АРК». А поруч з підписом Сергія Аксенова стоїть печатка з гербом України. Це пояснюється тим, що пост голови МОЗ Криму він отримав ще до того, як Росія оголосила про «приєднання» півострова.

Це стався 27 лютого 2014 року ‒ на наступний день після того, як російські військові без розпізнавальних знаків зайняли будівлю кримського парламенту. Тоді прем'єр-міністром АРК себе проголосив Сергій Аксенов і повідомив про формування нового уряду. В оприлюдненому рішенні Верховної Ради АРК говорилося, що пост голови міністерства охорони здоров'я зайняв Петро Михальчевський.

На цій посаді він пропрацював лише кілька місяців. Судячи з інтерв'ю, які чиновник давав за час роботи міністром, в той час він опікувався переходом кримської медицини на російські стандарти.

«Першочергові завдання міністерства охорони здоров'я зараз ‒ це перехід у російське законодавче поле й надання безкоштовної медичної допомоги всім жителям Криму. Вже отримані трансферти з федерального бюджету на забезпечення стаціонарної та частково амбулаторної допомоги, а також допомоги, яка входила в програму державних гарантій в Україні», ‒ говорив він в інтерв'ю виданню «Аргументы недели ‒ Крым», опублікованому 9 червня 2014 року.

Він підкреслював, що перехід у російське законодавче поле позитивно позначиться на кримській медицині. Аргументуючи свою позицію, Михальчевський запевняв, що обслуговування пацієнтів стане дійсно безкоштовним, медустанови отримають нове обладнання, а зарплати медиків зростуть.

На початку червня 2014 року голова МОЗ потрапив під роздачу від російського голови Криму Сергія Аксенова. Останній звинуватив міністра в тому, що гуманітарна допомога з сусідньої Росії опиняється в приватному продажу, в лікарнях вимагають від пацієнтів «благодійні внески», а ліки продаються в аптеках за завищеними цінами. У відповідь на цю критику 10 червня Михальчевський написав заяву про звільнення.

«Михальчевський подав (у відставку ‒ КР), сьогодні чекаємо всіх інших... Щоб ми не посилали лікаря в прокурорській формі до цих товаришів, ми запропонували всім в добровільному порядку написати заяви. Так чи інакше вони будуть звільнені», ‒ наголосив Аксенов.

Після цього з формулюванням «за власним бажанням» свої посади залишили заступники міністра охорони здоров'я Таїр Мусаєв та Юлія Чалова, а також головні лікарі Республіканської дитячої клінічної лікарні, Університетської клініки та Онкологічного клінічного диспансеру.

Протеже Донича

Петру Михальчевському зараз 61 рік. За фахом він хірург. Народився в Скадовську Херсонської області, освіту здобув у кримському медуніверситеті. Після його закінчення працював спочатку в Скадовській міськлікарні, потім повернувся до Сімферополя, де почав роботу в Республіканській лікарні ім. Семашка. У 1995 році очолив там відділення малоінвазивної хірургії.

Пацієнти Михальчевського характеризують його як професіонала в своїй справі. Кримчанин Микола, який оперувався у нього в 90-х, розповів кореспонденту Крим.Реалії, що лікар відповідально підійшов до лікування, точно поставив діагноз і знайшов проблему, яку не виявили інші медики.

​«Напередодні він говорив, що розпочне операцію лапароскопічно, але якщо щось піде не так, то мене оперуватимуть традиційно. Зазвичай така операція триває 30-40 хвилин, а мене оперували більше трьох годин! Грошей Михальчевському за операцію особисто я не платив ні копійки», – розповів Микола.

У 2003 році Михальчевський став заступником головлікаря Республіканської лікарні ім.Семашка. У 2011 році заклад був перетворено на Університетську клініку. У лютому 2012-го Михальчевський став її головним лікарем. Кримські медіа тоді писали, що своїм призначенням він був зобов'язаний Сергію Доничу, який в той період був віце-спікером АРК. Останній в розпал подій «кримської весни» курував сферу медицини і, ймовірно, лобіював призначення Михальчевського на пост міністра.

Сам Сергій Донич у телефонній розмові з кореспондентом Крим.Реалії відмовився коментувати ці питання та арешт колишнього колеги, пославшись на те, що не спілкується з журналістами Радіо Свобода.

Після звільнення Петро Михальчевський, за його власними словами, рік прожив у Криму, після чого переїхав до Києва. На суді щодо обрання запобіжного заходу він сказав, що разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми залишив півострів у серпні 2015 року.

«Нікуди не мав наміру тікати. Мотивом мого переїзду були в першу чергу літня мама та сестра. Тому що, перебуваючи там, я не міг доглядати за ними», ‒ сказав він.

Переїхавши до Києва, Михальчевський продовжив лікарську практику. До арешту він займав посаду головлікаря київської приватної лікарні «CitiDoctor». Ця медустанова отримала ліцензію МОЗ України та розпочала роботу минулого року. Дружина екс-міністра Оксана Михальчевська зараз працює лікарем ультразвукової діагностики в одній з приватних клінік Києва.

Виліт за кордон

У Києві перший час Михальчевський не потрапляв у поле зору українських силовиків. Навіть більше, за інформацією його адвокатів, в липні 2017 року він безперешкодно виїжджав за кордон. 11 жовтня він отримав у МВС України довідку про відсутність судимості та притягнення до кримінальної відповідальності.

У прес-службі Прокуратури АРК кореспонденту Крим.Реалії повідомили, що затриманий є фігурантом кримінальної справи проти кримських чиновників, відкритої у 2015 році. Але, як стверджують у відомстві, відомості конкретно про Петра Михальчевського були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у липні 2016 року.

Коли саме українські силовики встановили, що він проживає в Києві, ‒ поки незрозуміло. Як повідомлялося, підозра йому була вручена лише 5 січня цього року. Медику інкримінують статтю 111 Кримінального кодексу ‒ державна зрада. Вона вважається особливо тяжкою й передбачає покарання від 10 до 15 років позбавлення волі.

На суді для продовження запобіжного заходу представниця Прокуратури АРК Світлана Яриш повідомила, що, за версією слідства, Петро Михальчевський навмисне «надав допомогу Російській Федерації у створенні незаконних органів влади на території АРК».

​«Добровільно погодився на пропозицію Російської Федерації... перейти в незаконно створений орган окупаційної влади на тимчасово окупованій території України, а саме Автономної Республіки Крим», ‒ сказала прокурор.

Адвокати підозрюваного й сам Михальчевський вважають, що звинувачення на його адресу безпідставні. На думку захисту, в кримінальній справі відсутні докази, які підтверджують, що екс-міністр здійснював які-небудь неправомірні дії.

Михальчевський на суді повідомив, що його призначила на посаду міністра Верховна Рада АРК, яка на той момент була легітимним органом влади.

«Ніяких протиправних дій на шкоду суверенітетові України я не вчинив. У референдумі участі не брав жодним чином. Я просто хочу, щоб тепер якимось чином суспільство це донесло моєму синові неповнолітньому, який вчора, мене проводжаючи, сказав: «Як же так, тато, ми ж вибирали між свободою та несвободою. І вибрали свободу, щоб ти потрапив до в'язниці?» ‒ сказав екс-міністр.

На суді щодо обрання запобіжного заходу прокуратура клопотала про арешт Михальчевського на два місяці. Його захист просив залишити його на волі. Суд частково задовольнив вимоги слідства й помістив медика в СІЗО на місяць. Адвокати Михальчевського не згодні з цим рішенням і збираються його оскаржувати.