Міста на вільній частині Донбасу, а це – приблизно дві третини території Донеччини й Луганщини, попри близькість фронту, мали б самі навчитися розвивати й утілювати власні проекти. Таку мету ставлять перед собою організатори «Київського діалогу» – українсько-німецької платформи, що об’єднує діячів зі сфери політики, бізнесу, медіа та громадянського суспільства двох країн. Що ж можна зробити власноруч у невеликих містах, як це профінансувати та де знайти однодумців?
У Слов’янську Донецької області задумали відкрити освітній простір, щось на зразок арт-заводу «Платформа» в Києві та харківського «Спалаху».
Це простір, у якому буде навчання IT, маркетингу, роботі в соціальних мережах і великий майданчик для культурних заходівОлексій Овчинников
«Це простір, у якому буде навчання IT, маркетингу, роботі в соціальних мережах і, плюс, великий майданчик для культурних заходів», – розповідає громадський активіст і засновник платформи «Змісто» Олексій Овчинников.
Для Слов’янська цей проект новий, адже раніше в місті не було настільки масштабних арт-об’єктів. Однак це говорить не про те, що раніше нікому не було до цього діла, а про те, що останнім часом тут та в інших містах Донбасу з’являється все більше молодіжних організацій та громадських активістів, яким небайдужа доля рідного міста, кажуть організатори «Київського діалогу». Місцеві активні люди потребують уваги й підтримки, і, за словами координаторки проекту Ольги Алтуніної, вони цю підтримку отримують.
Було подано від Донецької і Луганської областей понад 40 заявок. У людей є бажання щось змінювати, є бажання рухатися вперед, у них є ідеїОльга Алтуніна
«Ми вже провели дві хвилі виділення міні-грантів, ми запрошували до співпраці громадські організації Донецької та Луганської областей. І ось остання, яка була в листопаді: сума гранту – 60 тисяч гривень. Було подано від Донецької та Луганської областей понад 40 заявок. Це говорить про те, що в людей є бажання щось змінювати, є бажання рухатися вперед, у них є ідеї», – запевняє Ольга Алтуніна.
«Київський Діалог» з’явився на Донбасі в травні 2017 року завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Німеччини.
До нас приїжджають не тільки з Донецької, Луганської областей, а навіть з Харківської областіОльга Алтуніна
«З огляду на те, що «Київський діалог» вперше тут з’явився, до нас приїжджають не тільки з Донецької, Луганської областей, а навіть із Харківської області, чому ми дуже раді», – додає координаторка проекту.
Начальник відділу з внутрішньої політики Слов’янської міської ради Дмитро Кравченко вважає, що Донбас не особливий: проблеми в громад по всій Україні подібні.
З’являється розуміння двох сторін, що діалог між владою й громадськістю можливийДмитро Кравченко
«Коли ми починаємо разом напрацьовувати на цих заходах якісь проблемні питання громад, з’являється розуміння двох сторін, що діалог між владою й громадськістю можливий», – пояснює Дмитро Кравченко.
За словами громадського діяча й засновника платформи «Змісто» Олексія Овчинникова, в невеличких містах є велика кількість людей, які мають свої ідеї та мають обговорювати їх зі владою.
«Потрібно навіть, щоб влада просто вчилася спілкуватися з людьми, розуміти їхні проблеми реальні. Є активісти, які просто бігають, кричать, іноді вони теж потрібні, як 2014-2015 років. Зараз, мені здається, період конструктиву, коли потрібно щось уже робити, а не всі вміють це, не всі знають механізми, не всі вміють користуватися інструментами, тому це дуже важлива штука», – каже Олексій Овчинников.
Зустрічі «Київського діалогу» вже відвідали жителі Слов’янська, Сіверська, Добропілля, Новогродівки Донецької області та Сєвєродонецька Луганської області. І за півроку, за словами Дмитра Кравченка, цей проект починає давати свої результати: у Слов’янську теж створюється «бюджет участі» – процес, який надає можливість кожному жителю брати участь у розподілі коштів місцевого бюджету.
Одним із важливих напрямків «Київського діалогу» є також поширення знань про Україну і створення її позитивного іміджу в Німеччині. Після заходів «Київського діалогу» та візиту спікерів із Німеччини в жителів Слов’янська з’являються нові шанси.
«Слов’янськ – місто кераміки, це активна економічна галузь. У нас є понад 350 підприємців, що займаються виготовленням посуду з кераміки, нам запропонували налагодити взаємодію та наступного року взяти участь у Берлінському різдвяному ярмарку», – планує Ольга Алтуніна.
І хоча зазвичай маленькі міста називають містами людей похилого віку, оскільки молодь залишає їх, не маючи достатнього простору для розвитку, проект показує, кажуть організатори, що й тут можна реалізувати ідеї.
