Пред'явіть пальчики

Із 1 січня 2018 року набули чинності нові правила в’їзду на територію України іноземців та осіб без громадянства. Вони були схвалені в липні минулого року Радою національної безпеки і оборони України (РНБОУ) та на початку вересня запроваджені указом президента України Петра Порошенка. Зміни стосуються й громадян Росії.

Тепер під час проходження прикордонного контролю фіксуються біометричні дані. Посилення режиму перетину кордону стосується держав «міграційного ризику». Восени 2017 року до оновленого списку таких 70 держав, в якому фігурують, зокрема, Ангола, Афганістан, Бангладеш, Пакистан, Киргизія, Шрі-Ланка, українська влада внесла й Російську Федерацію.

Громадяни Росії, звісно, не є для України потенційними мігрантами, але таким чином Київ отримав додаткові інструменти для відстеження громадян сусідньої країни, які в умовах «гібридної війни» можуть становити загрозу для безпеки України.

Напередодні нового року 157 українських прикордонних контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) були обладнані спеціальними системами контролю. Вони з’явилися на всіх пунктах пропуску на кордоні з Росією. Українські прикордонники зможуть користуватися й мобільними комплексами, що можуть переїжджати від одного КПВВ до іншого – в залежності від завантаження. Розробка і впровадження системи біометричних даних оцінюється в 532 мільйони гривень (приблизно 19 мільйонів доларів – КР). Уся техніка й програмне забезпечення – американських і французьких виробників.

«Інші країни для запуску такої системи мали три-чотири роки, в нас же було всього чотири місяці, тому що це дуже масштабний проект, який передбачав не тільки облаштування пунктів пропуску апаратурою, а й створення системи шифрування даних, їхньої передачі та зберігання, захисту від будь-якого несанкціонованого злому», – розповів прес-секретар Держприкордонслужби України Олег Слободян.

За його словами, такі ж системи з часом з'являться на кордоні з Білоруссю і Молдовою, а потім і на інших ділянках кордону. Через рік систему біометричного контролю влада України планує вдосконалити, додавши до сканування пальців і систему ідентифікації за сітківкою ока.

Радник голови МВС України Зорян Шкіряк так формулює головну мету нових правил перетину державного кордону: «Свята мета для нашої держави – це захист національних інтересів й одного з головних її елементів – державної безпеки. Особисто я залишаюся прихильником введення візового режиму з Росією і сподіваюся, що 2018 року ця норма буде запроваджена. Але, тим не менш, запровадження біометричного контролю для росіян і громадян ще 69 країн, у першу чергу, покликане запобігти проникненню до України агентури російських спецслужб, терористів, кримінальних елементів й інших небажаних гостей».

Ще влітку українські чиновники заявляли, що відбитки пальців на кордоні в іноземців братимуть лише в тому випадку, якщо в закордонному паспорті відсутній електронний чіп. Однак за кілька тижнів до початку дії нових правил у Держприкордонслужби України повідомили, що під час першого перетину кордону в нинішньому році від росіян і громадян інших держав зі списку «міграційного ризику» (крім Росії, до нього входять країни Азії, Африки та Близького Сходу – КР) в обов'язковому порядку зажадають здати зразки біометричних даних – відбитки п’яти пальців правої руки. А при наступних поїздках відбуватиметься лише верифікація цих даних. Виняток при проходженні біометричного контролю зроблять для іноземних офіційних делегацій, дипломатів, членів екіпажів літаків і кораблів, бригад поїздів міжнародного сполучення, представників міжнародних організацій, круїзних туристів, а також осіб до 18 років.

Через міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему «Аркан» дані від прикордонників будуть надходити в Державну міграційну службу, Національну поліцію і Службу безпеки України.

Заздалегідь повідомляти про свою поїздку росіяни поки не будуть

Процедура перевірки іноземних громадян та, в першу чергу, росіян, які прибувають до території України, згідно з рішенням РНБОУ, повинна також передбачати реєстрацію місця проживання на час перебування в країні й попереднє електронне повідомлення про в'їзд до її території. Передбачається, що за місяць до поїздки необхідно заповнити електронну анкету на сайті Міністерства закордонних справ країни. У попередньому повідомленні про намір відвідати Україну слід вказати особисті дані, а також мету поїздки й населені пункти, які планується відвідати. Після цього потрібно дочекатися відповіді – в’їзд дозволений чи заборонений.

Раніше в зовнішньополітичному відомстві країни повідомили, що питання про механізм і запровадження попереднього електронного повідомлення про в'їзд до України продовжує відпрацьовуватися. Як з'ясувалося, в уряді так і не призначили відомство, відповідальне за створення системи попередньої реєстрації заявок, і це питання досі не врегулювали на законодавчому рівні. Тому поки що охочим відвідати Україну росіянам не потрібно подавати ні електронну заявку, ні ставати на облік за місцем перебування. Можливо, ці вимоги почнуть діяти тільки з 1 січня 2019 року.

Проте Зорян Шкіряк називає вкрай важливими і реєстрацію за місцем перебування, і попередню подачу заявки:

– Я вважаю, що така норма необхідна. Як необхідна і реєстрація тих, хто прибув до нашої країни, за місцем їхнього тимчасового проживання. До речі, в Росії ця норма діє давним-давно. Зараз у нас запроваджено біометричний контроль, що частково запрацював ще з 27 грудня минулого року на певних ділянках кордону. А з 1 січня 2018 року в 00 годин 01 хвилину біометричний контроль почав діяти на всіх без винятку прикордонних пунктах пропуску з Російською Федерацією, а також в аеропортах та інших зонах, де є потреба у прикордонному контролі. Тому, безумовно, всі російські громадяни (про них я говорю в першу чергу), які будуть перетинати наш кордон, будуть залишати відбитки своїх пальців. Крім того, сьогодні всі наші контрольно-пропускні пункти підключені до бази даних Інтерполу. Ідентифікація особистості буде проходити в автоматичним режимі, досить швидко й ефективно.

– Чи діє біометричний контроль на адміністративному кордоні з Кримом?

– Біометричний контроль запроваджений на другому рівні перетину кордону з Кримом для громадян Росії з російськими закордонними паспортами. З огляду на те, що на території Криму проживають громадяни України, ті, які користується українськими паспортами, мають повне право проходити й проїжджати до нашої території без біометричного контролю, оскільки Крим – територія України, тимчасово анексована Росією, – зазначає Зорян Шкіряк.

Тим часом на пунктах в'їзду-виїзду між Україною і непідконтрольними їй районами Донецької та Луганської областей біометрична перевірка громадян Росії проводитися не буде. Вони просто не зможуть перетнути українські КПВВ, якщо заїхали з території, контрольованої бойовиками.

Низка українських експертів позитивно оцінює посилення прикордонного контролю, перш за все, для громадян Росії, хоча й називає цей крок запізнілим. Вони кажуть, що таке рішення необхідно було прийняти ще 2014 року, після анексії Росією Криму та розв'язання нею конфлікту на Донбасі.

«Дії Москви щодо Києва на міжнародній арені кваліфікуються як дії держави-агресора й окупанта. Військова складова – лише один елемент гібридної війни, що її Росія сьогодні продовжує вести проти України. І вільне переміщення російських громадян територією України несе реальну загрозу національній безпеці країни. І крім потенційних терористів, адже є ще й армія ідеологів, пропагандистів, вербувальників, «бухгалтерів» від російських спецслужб, які до цього часу могли вільно в'їжджати до України», – зазначає експерт із питань військової реформи «Реанімаційного пакету реформ» Денис Васильєв. Він згоден з українськими політиками й чиновниками, які вважають, що наступним кроком офіційного Києва повинне бути рішення про візовий режим із Росією.

«Дзеркальна відповідь» Кремля

Коли влітку стало відомо про плани української влади запровадити жорсткіший контроль на кордоні, в Москві дорікнули Києву в прагненні запровадити «замаскований» візовий режим, а голова комітету у справах СНД Державної думи Росії Леонід Калашников тоді заявив: «Росія повинна дзеркально відповісти на ускладнення в'їзду російських громадян до України».

Втім, у Верховній Раді вважають, що в разі запровадження Росією заходів у відповідь на посилення Україною прикордонного контролю ніякої трагедії не станеться.

Депутат української парламентської фракції «Народний фронт» Антон Геращенко, в інтерв'ю виданню «Апостроф» заявив:

– Росія, звісно, може, в свою чергу, запровадити аналогічні процедури для України. Це їхнє право. Але ми за те, щоб було менше злочинів на території нашої країни, а якщо вони навіть відбуватимуться, щоб легше було знайти того, хто скоїв злочин. До нас із Росії дуже часто, крім хороших людей, приїжджають вбивці, тому створені умови, за яких громадяни Росії повинні будуть залишати свої відбитки пальців при перетині кордону. Нічого тут антилюдського немає. Якщо ви приїжджаєте до Європи або Америки, ви теж залишаєте свої відбитки пальців. Якщо за вашої участі скоєно якийсь злочин, то, будь ласка, відповідайте за те, що ви зробили. Це займає близько декілька хвилин додатково.

Український політолог Олексій Якубін міркує про наслідки запровадження біометричного контролю на кордоні України з Російською Федерацією:

– По-перше, ми вже чули поки обережні заяви Росії про те, що російські громадяни можуть і так в'їжджати до України з біометричними паспортами, і навіщо дублювати, фактично вдруге знімати у них біометричні дані? Москва не вважає, що це, в принципі, укладається в чинну до цього часу угоду між Україною і Росією про безвізовий режим. І цілком можливо, що вони подумають про її перегляд, але поки заява про відповідну процедуру перегляду не прозвучала. По-друге, коли Київ вирішував запроваодити біометричний контроль, то його мета в певній мірі складалася в піарі. Було зрозуміло, що значна частина українців виступає проти запровадження візового режиму з Росією, і замість нього придумали біометричний контроль. І ця ідея в певній мірі розходиться з існуючими до його запровадження правилами перетину кордону.

Я не виключаю, що з боку Росії можуть здійснити симетричні рішення, а можливо, й жорсткіший підхід. Я маю на увазі, що Москва може подумати про спрощення отримання російського громадянства для частини українців, які перебувають на російській території. І тим самим ми можемо втратити сотні тисяч наших громадян, які внаслідок того, що вони там працюють, будуть змушені звернутися до російської влади за отриманням громадянства. Грубо кажучи, мені здається, що на цьому етапі ідея запровадження біометричного контролю виглядає не зовсім продумано й опрацьовано. Спочатку, ще раз повторюю, її запропонували заради піар-ефекту для того, щоб закрити тему із запровадженням візового режиму з Росією. Якщо подивитися дані досліджень, наприклад, недавнього опитування соціологічної групи «Рейтинг», то тільки 32% українців підтримує запровадження візового режиму з Росією, а трохи більше половини опитаних (51%) виступають проти.

Тому думаю, що прийняте рішення (про біометричний контроль) було передчасним і в дійсності 2018 року ми побачимо його негативні ефекти. Адже нові правила перетину кордону стосуються не тільки громадян Росії, а і громадян Білорусі, враховуючи, що між ними діє режим союзної держави. І якщо це викличе якусь ланцюгову реакцію, то може так статися, що для багатьох українців складність в'їзду до Російської Федерації буде набагато колосальнішою. Якщо Москва запровадить дзеркальні заходи, то в підсумку, звісно, це може ускладнити в'їзд нашим громадянам, і не лише до Росії, але і до Білорусі. У Російській Федерації, за різними даними, працює не менше трьох мільйонів українців. І, очевидно, що нові правила призведуть до збільшення черг при перетині кордону. Є люди, які працюють за кордоном, а є і ті, хто їде до своїх родичів, і вони звикли до безвізового режиму.

– Міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв'ю телеканалу «1+1» заявив: «якщо не спрацює механізм біометричного контролю», виникне необхідність запровадження візового режиму з Росією. Як слід розуміти ці слова міністра?

– Думаю, що Павло Клімкін також розуміє досить сумнівний правовий характер запровадження такого біометричного контролю, і я не виключаю, що технічно ще не створено необхідних умов для того, щоб всі пункти біометричної перевірки змогли запрацювати. З одного боку, ми чуємо, що начебто більшість пунктів пропуску оснащені необхідними технічними засобами та готові працювати, а з іншого – можуть бути якісь, можливо, й технічні проблеми щодо швидкості втілення цієї ініціативи. Заява глави МЗС України звучить трохи дивно. Мені навпаки здається, що в питанні відсутності візового режиму і з Росією, і з Білоруссю, це один із плюсів, що знімають, у тому числі, й економічну напругу, що є у нас всередині країни, з огляду на існуючий рівень безробіття й економічні проблеми.

Що ж стосується запровадження візового режиму, то для багатьох представників чинної української влади він перетворився на якусь мантру. І які наші проблеми вирішить введення віз із Росією? Якщо говорити про питання безпеки, то я не думаю, що це допоможе Україні якимось чином посилити власну безпеку. Охочих потрапити до нашої країни з кримінальними або іншими мотивами навряд чи злякає перетин біометричного пункту. У нас же є сотні кілометрів кордону з Росією, де існують нелегальні переходи. Тому біометрія навряд чи посилить безпеку України. Я вже говорив про те, що тільки 32% українців підтримують ідею введення візового режиму з Російською Федерацією, а з огляду на те, що 2018 рік у нас рік передвиборчий, то запровадження того ж візового режиму може досить негативно позначитися на частині тих виборців, які, можливо, хотіли б на майбутніх виборах підтримати когось із представників чинної влади.

Крім того, виникає багато питань із правовим статусом Криму. Тому що формально ми визнали Крим окупованою територією, і як в цій ситуації бути з півостровом? Як наші громадяни будуть в'їжджати і виїжджати з території півострова? Якщо ми запровадимо там візовий режим, то тим самим визнаємо іншу юрисдикцію громадян, які проживають у Криму. З точки зору правових нюансів, тут дуже багато підводних каменів, яких частина українських політиків в піар-запалі просто не розуміє, коли закликає запровадити візовий режим із Російською Федерацією, – вважає політолог Олексій Якубін.