Видання The Wall Street Journal пояснює, який «подарунок» президент США Дональд Трамп зробив президенту Росії Володимиру Путіну. Британський журналіст українського походження Аскольд Крушельницький у виданні Foreign Policy пише про «шахрайство в оборонній галузі України». Незалежний дослідник Віра Циммерман у статті для аналітичного центру Atlantic Council напередодні зимових свят розмірковує над тим, чи готова Україна до наступних кібератак.
Видання The Wall Street Journal пояснює, який «подарунок» президент США Дональд Трамп зробив президенту Росії Володимиру Путіну. Видання нагадує, що в понеділок Білий дім опублікував нову стратегію національної безпеки, в якій Росія названа «ревізіоністською» державою, що прагне змінити глобальний порядок, а вже в середу Трамп затвердив можливість продажу Україні летальної зброї.
«Пан Путін вторгся, а потім незаконно анексував Крим 2014 року, й українці з тих часів борються з тим, щоб зупинити марш сепаратистів із Москви на півдні та сході. У них було замало матеріальної підтримки з боку Заходу. Але зараз це зміниться, коли адміністрація Трампа затвердила продаж зброї на 41,5 мільйонів доларів, серед якої – снайперські системи M107A1, боєприпаси та інші деталі», – йдеться у виданні.
Команда Обами попереджала, що таке рішення провокуватиме Путіна, а сам президент Росії «перетворив Україну на ще один «заморожений конфлікт», який він може прискорити або пом’якшити, залежно від його примхи», мовиться у статті. Сутністю надання летальної зброї є підвищення плати за агресію, зауважує видання.
«Пан Путін аналізує шляхи розширення російської влади, здійснює атаку, вимірює відповідь, а потім вражає, поки ціна не стане занадто високою. Проти Барака Обами він виявив, що міг продовжувати наполягати з невеликими наслідками. Сильний слід США в Україні зробить більше, щоб справити враження на Путіна, ніж вся риторика пана Трампа про бажання мати хороші стосунки», – зауважують автори.
Британський журналіст українського походження Аскольд Крушельницький у виданні Foreign Policy пише про «шахрайство в оборонній галузі України». Зараз навіть після рішення президента США Дональда Трампа дозволити Україні купувати летальне озброєння «власна оборонна промисловість України залишається сповненою корупції», мовиться у статті.
Крушельницький вивчає звіт НАБУ 2017 року, присвячений цій темі, та зауважує, що «Укроборонпром», що намагався пробитися на західний ринок озброєнь, часто виділяється як виразний приклад корупції, що шкодить відносинам України з її найважливішими прихильниками, й критики звинувачують «Укроборонпром» у тому, що це завдає шкоди українським солдатам, які борються із збройними силами Росії на сході».
Речниця «Укроборонпрому» Роксолана Шейко сказала, що ці звинувачення в корупції є частиною гібридної війни Росії проти України, і також повідомила, що компанія вже вживала заходів проти корупції та планує працювати з Transparency International для подальших реформ, мовиться у статті.
Це – вже не перша ситуація, коли НАБУ описує проблему корупції в оборонній сфері, зауважує Крушельницький. Слідчі в липні виявили шахрайство на ремонтному танковому заводі «Укроборонпрому» у Львові, де встановлювали відремонтовані двигуни замість нових. Внаслідок цього директора та високопоставлених офіцерів заарештували, що, за словами автора, «зіграло на нервах» президента України Петра Порошенка, адже він призначив на ключові посади «Укроборонпрому» своїх колишній бізнес-партнерів.
Президента також багато хто звинувачує в невиконанні своїх обіцянок, зауважує автор. Сьогодні навіть майбутнє українських слідчих із питань боротьби з корупцією залишається нестабільним. Виконавчий директор «Центру з протидії корупції» Дар’я Каленюк вважає напади на НАБУ «спробою скасувати деякі позитивні реформи у сфері корупції».
Незалежний дослідник Віра Циммерман в статті для аналітичного центру Atlantic Council розмірковує над тим, чи готова Україна до наступних кібератак. Автор зазначає, що експерти вже цього місяця прогнозують нову кібератаку на критичну інфраструктуру України. Йдеться про те, що аналітики зафіксували «підвищену активність від тих же хакерів, які брали участь у попередніх кібератаках». І зазвичай кібератаки відбуваються саме взимку, коли критична інфраструктура відіграє особливо важливу роль.
Часто «цифрові відбитки» вказують на причетність саме російських хакерів до кібератак. І хоча Україна зробила важливі кроки для забезпечення кібербезпеки, експерти погоджуються, що держава все ще не має всеохоплюючої системи захисту від кібератак, мовиться у статті.
«Уряд визнає, що низька оплата праці та відсутність сучасних технологій призводять до браку кваліфікованих працівників. І загальний рівень кіберобізнаності серед українців низький», – зазначає Циммерман.
Багато хто все ще використовує застаріле ІТ-обладнання, як і неліцензоване програмне забезпечення без важливих оновлень (включно з Windows XP). А це створює сприятливі умови для дій зловмисників, йдеться у статті.
Вразливими є як урядова, так і приватна сфери, зауважує автор.
«Експерти погоджуються, що Україні потрібен системний підхід до кібербезпеки, заснований на тісній співпраці між державним та приватним секторами», – вважає Циммерман.
