Доступність посилання

ТОП новини

Віртуальне «багатство» Криму й вибори Путіна


Чим ближчі вибори президента в сусідній Росії, тим гучніше лунають заяви кримського керівництва про нібито небувале економічне зростання. Підконтрольна Кремлю влада республіки створює віртуальну реальність російського «добробуту».

Російський голова Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) впевнений, що після анексії прибутки республіки зросли більш ніж у два рази. «У нас, кримчан, є можливість порівняти деякі індикатори розвитку економіки й добробуту громадян у російському Криму з аналогічними показниками українського періоду. Власні прибутки бюджету Криму зросли в порівнянні з українським періодом у 2,5 разів. А якщо враховувати допомогу федерального бюджету, то більш ніж у сім разів», ‒ впевнений Аксенов.

На цій підставі, стверджує він, кримська влада може збільшити витрати «на модернізацію соціальної інфраструктури та на підвищення якості життя людей». За його словами, фінансування охорони здоров'я в 2014-2016 роках збільшилося в 2,4 рази в порівнянні з 2011-2013 роками; рівень безробіття в порівнянні з початком 2014 року знизився в чотири рази, а потреби кримських підприємств у робочій силі нібито виросли більше ніж у три рази. При цьому не говориться, про які саме суми в рублях чи доларах йдеться. Як кримчани зі слів Сергія Аксенова можуть упевнитися, що прибутки республіки «виросли в сім разів»? Такої можливості в них немає. Так само як заяви про небувале «зростання витрат» на медицину не відповідають реальній ситуації у кримських лікарнях та амбулаторіях: черги до фахівців, плинність медичних кадрів, мізерні зарплати, умовно «безкоштовне» лікування на тлі дорогих ліків. Від бравурних промов керівництва кримського МОЗ кривляться навіть завзяті прихильники анексії.

Фактична влада Криму маніпулює статистикою, некоректно порівнюючи нинішній рівень життя з, як вони висловлюються, «українським періодом»

Фактична влада Криму маніпулює статистикою, некоректно порівнюючи нинішній рівень життя з, як вони висловлюються, «українським періодом». Особливість нинішньої ситуації в тому, що Сергій Аксенов, а також інша кримська влада, приєдналися до передвиборної кампанії президента Володимира Путіна. Спочатку він говорив, що «всі зітхнули з полегшенням», дізнавшись, що чинний голова російської держави вирішив балотуватися. Потім на своїй сторінці в мережі Facebook відзвітував про збільшення місць у дитячих садках і реалізацію так званих «травневих указів», підписаних російським президентом ще 2012 року. Документ передбачав поетапне підвищення зарплат бюджетників.

Сергій Аксенов повідомив, що уважно подивився велику прес-конференцію Володимира Путіна. Кримський очільник впевнений, що російський президент особливу увагу приділив питанням економіки та соціальної сфери. Насправді, спілкування президента з пресою не виправдало очікувань багатьох журналістів і експертів. Спостерігачі хотіли почути від нього нові ідеї щодо розвитку Росії; виходу країни з кризи, яку не може приховати навіть офіційна пропаганда; нормалізацію відносин із Заходом і можливості скасування санкції. Розмова виявилася прісною, з набором старих тем і риторичних прийомів: Путін запевнив, що не допустить «майдану» в Росії, Крим у 1954 році передали Україні «незаконно», а українці та росіяни, на його думку, є «одним народом».

Кримчани, зважаючи на реакцію в соціальних мережах, хотіли почути від Володимира Путіна конкретні відповіді на питання про економічні перспективи Росії, яка тимчасово контролює півострів. Їх очікування не виправдалися. Путін нічого не сказав про кримську економіку, соціальну сферу та зарплати. Ще нещодавно він називав півострів «сакральним», вказуючи жителям на їхній нібито особливий статус в очах Кремля. Сергію Аксенову довелося, умовно кажучи, рятувати ситуацію, розповідаючи про те, наскільки добре стали жити кримчани за останні майже чотири роки. Мовляв, за це потрібно дякувати російському керівництву й персонально президенту.

Путін нічого не сказав про кримську економіку, соціальну сферу та зарплати

Іронія ситуації в тому, що дякувати нема за що. Не можна говорити про «зростання добробуту» кримчан, коли республіканські чиновники знижують прожитковий мінімум. У недавній постанові російського Міністерства праці та соціального захисту Криму зазначено, що середня величина прожиткового мінімуму на третій квартал 2017 року становить 9803 рублі (приблизно 4470 гривень) на людину. У другому кварталі того ж року цей показник був на рівні 9936 рублів (понад 4530 гривень). Чиновники вважають, що молода сімейна пара без дітей може прожити приблизно на 20 тисяч рублів на місяць. Із урахуванням цін в Сімферополі, цих грошей вистачить лише на їжу, якщо вже дуже «утиснутися», і на проїзд у маршрутках. Фраза «прожитковий мінімум» у такій ситуації звучить дуже умовно. Якщо в молоді є сили заробити додатково, то у кримських пенсіонерів справи набагато гірші. Влада пообіцяла людям похилого віку збільшити їх мінімум аж на 100 «дерев'яних», довівши показник прожиткового мінімуму до 8530 рублів. Цих грошей людям похилого віку не вистачить навіть на ліки.

Сергій Аксенов заявами про «зростання» кримських прибутків намагається мобілізувати місцевий електорат на вибори Володимира Путіна. І таких оптимістичних повідомлень буде ще багато. Анексований півострів є для Кремля одним із основних регіонів, де чинний президент має отримати максимальну підтримку. Москва й влада півострова фактично розглядають голосування 18 березня 2018 року як черговий «референдум», який підтверджує результати попереднього «волевиявлення». Тобто йдеться про масштабну інформаційну спецоперацію. Тому єдине, на чому влада не стане економити, ‒ телевізійна пропаганда. Сергій Аксенов одразу після подяк на адресу Володимира Путіна урочисто повідомив про відкриття нового телевізійного комплексу каналу «Крым 24». Тепер у жителів республіки буде ще більше можливостей побачити й почути по телевізору, наскільки покращилося їхнэ життя після весни 2014 року.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG