Спеціально для Крим.Реалії
Ханський палац у Бахчисараї – єдина у світі пам’ятка архітектури кримськотатарського народу, єдине у світі місце, де можна побачити і близько торкнутись, так би мовити, уособленої історії кримськотатарського народу, де вона розгортається перед нами у творах мистецтва, у долях її героїв. Одним з них був Усеїн Боданінський (1877–1938) – художник, етнограф, свідомий кримськотатарський громадянин, якому завдячуємо, що Бахчисарайський палац пережив тяжкі часи воєн і набігів безкультурних і малописьменних безувірів
Бахчисарайський палац ще від початку 16 століття привертав до себе увагу. Палац не минали увагою російські царі, під час Кримської війни в його стінах містився шпиталь. Та особливо небезпечними були бурхливі революційні й постреволюційні роки, коли багато охочих хотіли, якщо не привласнити, то знищити чи переробити унікальну пам’ятку.
Невідомо, як би склалась доля палацу, якби не Усеїн Боданінський, якому вдалось переконати Тимчасовий уряд перетворити палац на музей і в наступні роки не дати розібрати його пам’ятки для інших установ. Завдяки Усеїну Боданінському – першому директорові музею, дійшов до нас Бахчисарайський палац – музей у тих архітектурних формах, якими він відомий з 18 століття. Також завдяки продуманій і систематичній роботі Усеїна Боданінського вдалось започаткувати археологічні роботи в Бахчисараї та інших місцях Криму. Учений стояв біля витоків формування археологічних і мистецьких збірок кримськотатарського народу в Бахчисарайському палаці-музеї. Він є автором багатьох наукових праць, присвячених історії та культурі кримських татар.
Активна життєва і наукова позиція Усеїна Боданінського не могла не привернути до нього увагу режиму. Спочатку, в 1929 році, йому обмежили можливості наукової й дослідної праці, в 1934 році Боданінського звільнили з посади директора Бахчисарайського музею. Далі події розгортались за сумно відомою схемою: переслідування і тиск, у 1937 році – ув’язнення, а в 1938 ученого розстріляли. Сталось це у Сімферополі, Усейн Боданінський був одним із страчених з великої групи кримськотатарських інтелектуалів, громадських і культурних діячів.
Згадуємо Усеїна Боданінського – кримськотатарського етнографа, історика, вченого, засновника і першого директора Бахчисарайського палацу-музею: в грудні виповнюється 140 років від дня його народження.
Бахчисарайський палац-музей – найкращий дар його світлій пам’яті. І окупацією Криму агресорам цю кримськотатарську сторінку його історії не вдасться переписати.
Оксана Пеленська, дослідниця, співробітниця Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції