Півострів обшуків і тортур: про що йдеться в кримській «енциклопедії репресій»

4 грудня громадська організація «КримSOS» оприлюднила в Києві дослідження «Енциклопедія репресій у Криму з моменту анексії Росією». Автори кажуть, що в ній зібрані відомості про порушення прав людини на півострові з лютого 2014 року до 31 жовтня 2017 го: тортури, жорстоке поводження, насильницькі зникнення й вбивства, політично мотивовані кримінальні й адміністративні справи. Другу частину дослідження оприлюднять у 2018 році.

Заступник координатора організації «КримSOS» Євгенія Андреюк пояснює, чому «енциклопедія кримських репресій» з'явилася тільки зараз.

‒ Більшу частину часу з 2014 року правозахисникам було важливіше за все реагувати на конкретні порушення прав людини й надавати допомогу, а систематизація інформації ‒ довгий і кропіткий процес. Поштовхом до створення енциклопедії стали торішні висновки міжнародних організацій про те, що в Криму нібито немає системності репресій в плані тиску на конкретну групу, а всі переслідування пов'язані тільки з політичними поглядами окремих людей. У зв'язку з цим «КримSOS» вирішив зробити великий хронологічний звіт про всі факти репресій ‒ про це нас також неодноразово просили іноземні дипломати. Ми використовували відкриті джерела й інформацію окремих журналістів і правозахисників, а потім проводили верифікацію, наскільки це було можливо.

Тим часом у Криму тривають обшуки. Рано вранці 6 грудня російські силовики прийшли в будинок 62-річного жителя Сімферополя Фазила Ібраїмова з метою вилучити ісламську літературу та документи, пов'язані з учасниками «галявин протесту». До цього активіст спробував виступити на громадських слуханнях, присвячених будівництву на околиці Сімферополя житлового масиву «Кримська роза».

За словами самого Фазила Ібраїмова, забороненої літератури російські силовики у нього не знайшли, проте виявили кілька патронів від давно зданого пістолета й забрали їх з собою.

Активіст «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв називає дії російських поліцейських у цьому випадку невідповідними імовірному порушенню.

‒ Те, як російські силовики тиснуть на цю людину та його сім'ю ‒ а обшук відбувся в будинку його сина ‒ однозначно говорить про те, що всіх незгодних намагаються залякати. Влаштувати ранній обшук з машинами, щоб вилучити кілька папірців ‒ це ті зусилля. Там була жінка похилого віку, й ще не вистачало, щоб від дій силовиків знову хтось помер. На жаль, все це може говорити про те, що російська влада вже вирішила долю «галявини протесту» «Стрілецька», до якої належить Фазил Ібраїмов, не на користь активістів. Мабуть, інтереси забудовника «Кримської рози» владі важливіші, а репресії тільки посилюватимуться.

Євгенія Андреюк зазначає, що «КримSOS» зараз займається уніфікацією списку політв'язнів українців у Росії з різними міжнародними організаціями, щоб надалі подати остаточну інформацію Міністерству закордонних справ України.

‒ Методології визначення політичного переслідування можуть відрізнятися. Зараз всі більш-менш зійшлися на тому, що політв'язнів-українців у Росії близько 60 осіб, і я сподіваюся, що врешті-решт ми зможемо назвати точну цифру, виходячи з єдиної методології. Зараз вже доступна наша інтерактивна карта з прав людини в Криму, де відразу відображаються нові випадки переслідувань з боку Росії. Кілька глав енциклопедії вже перекладені англійською, й до кінця року має бути доступним повний переклад.

Правозахисниця робить висновок, що енциклопедія набуває особливої вагуи в умовах переслідування громадянських журналістів та інших активістів у Криму.

‒ Є така тенденція: у 2017-му на півострові дуже активно пригнічують всіх, хто намагається надавати допомогу жертвам попередніх порушень прав людини. Рік почався з тиску на незалежних адвокатів і правозахисників, далі ми бачили, як переслідують активістів, які збирають гроші для сімей політв'язнів, носять передачі. У другій половині року силовики почали переслідувати громадянських журналістів, які висвітлюють незаконні обшуки й тому подібні зловживання. Ми зараз працюємо над механізмами захисту таких людей, з тим щоб їхній статус як журналістів визнали Україна та міжнародне товариство.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)