24 листопада під час саміту «Східного партнерства» в Брюсселі стало відомо, що група Європейського союзу з протидії дезінформації Кремля отримає окреме фінансування – один мільйон євро. Радіо Свобода поспілкувалося з одним із дипломатів ЄС про те, якими, на його думку, наразі є результати роботи такої групи та чи вважає він достатнім таке фінансування.
Протягом наступних трьох років 1,1 мільйона євро будуть безпосередньо спрямовані на East StratCom, щоб група могла наймати більше співробітників, підвищити рівень поінформованості у країнах-членах Європейського союзу та посилити моніторинг медіа. У ЗМІ також повідомляли про інші кошти: пропозицію надати 800 тисяч євро, що вперше були б передбачено у бюджеті ЄС для боротьби з російською пропагандою.
Робоча група East StratCom була створена 2015 року й відтоді повідомила про понад 3000 випадків фейків і маніпуляцій у прокремлівських виданнях. Слід додати, що до сьогоднішнього дня група фінансувалася з чинного бюджету, призначеного для стратегічних комунікацій ЄС.
Що змінилося завдяки роботі групи з 2015 року?
Однією з цілей спеціальної робочої групи є підвищення обізнаності щодо проблеми дезінформації. Дипломат у ЄС, який попросив не називати його імені, вважає, що різниця в цьому сенсі між дискусією у вересні 2015 року й сьогодні є величезною.
«У вересні 2015 року дві третини Європи запитували: чи не перебільшуєте ви, чи це дійсно проблема? Завдяки тому, що спеціальна група є послідовною в повідомленнях і вже понад два роки інформує про цю проблему й показує, який саме вигляд вона має, вдалося «зрушити дискусію» – принаймні половина Європи вже визнає це проблемою. І, звичайно, пан Путін нам також «допомагає», – каже дипломат ЄС.
Дипломат додає, що створити контент, який би задовольняв будь-яку аудиторію в різних куточках планети, – дуже складно. Однак звіти робочої групи часто використовують журналісти. Отже, цільовою групою є не тільки державні чиновники, але й медійники.
«Уявіть, що ви в Іспанії, і ви ігноруєте цю проблему, і в 2014, і в 2016 роках ви думаєте, що це лише десь в Україні і це не стосується мене. І раптом у вас виникає «проблема Каталонії». І ви запитуєте в уряду: «Агов, хтось щось робить?», і кажуть: ніхто нічого не робить. Жахливо…». Отже це робить робоча група в ЄС», – зазначає дипломат.
Робоча група з протидії фейковим новинам також демонструвала приклади дезінформації у прокремлівських ЗМІ щодо подій у Каталонії.
«Прокремлівська машина зосереджувала увагу на «каталонському питанні», що вона робить з будь-якою ситуацією, яка може бути суперечливою, конфліктною, яку вона могла б використовувати. Існує певне логічне припущення про те, що була певна участь», – каже дипломат ЄС.
Однак, додає він, завданням є лише ідентифікувати фальшиві повідомлення, а не розслідувати, хто їх профінансував.
Ми не з’ясовуємо, чому ви поширюєте це повідомлення: тому, що вам платять росіяни, тому, що вас «таємно» фінансують росіяни, чи тому, що ви «корисний ідіот»
«Ми не з’ясовуємо, чому ви поширюєте це повідомлення: тому, що вам платять росіяни, тому, що вас «таємно» фінансують росіяни, чи тому, що ви «корисний ідіот», – каже дипломат.
З іншого боку, він звертає увагу на те, що експерт «Атлантичної ради» з питань інформаційної безпеки та гібридних війн Бен Німмо назвав російські ЗМІ RT і Sputnik трохи більш нейтральними при висвітленні питання Каталонії.
Фінансування
Коментуючи кількість коштів, виділених на боротьбу із російською пропагандою, дипломат Євросоюзу каже, що цифра один мільйон євро є зрозумілою і говорить сама за себе.
«Це свого роду відображає, що існують різні думки щодо того, наскільки важливим є це питання і наскільки на ньому потрібно зосередитися. У той час як є країни-члени, які знають, про що ми говоримо, там, де високий рівень обізнаності, це Естонія, всі країни Балтії, до яких нещодавно приєдналися, наприклад, Швеція або Фінляндія. Нідерланди також дуже добре розуміють, що відбувається. Переважно через MH17. Чим далі на захід, чим далі на південь, тим нижчий рівень обізнаності. Так що будуть такі держави, як Франція чи Італія, або й навіть Німеччина, які насправді не думають, що це проблема. На жаль, це компроміс між 28 країнами-членами, і це не так, що коли східна половина Європи скаже: «ми дійсно маємо справу з цим», вся Європа це зробить», – вважає дипломат.
Він додає, що не слід думати, що у Брюсселі працюватимуть із усім. Для деяких речей, зауважує він, кращими і швидшими були б «національні команди» (локальні команди), які краще знають аудиторію в тій чи іншій країні.
«Можливо, найкраще, що може дати вам центр (Брюссель – КР), – це більш загальна картина, тому що, коли ви перебуваєте, наприклад, лише в Литві, ви бачите, що відбувається в Литві. Коли експерти мають справу з 28 країнами-членами ЄС, то вони бачать, що відбувається. Отже, перспектива насправді відрізняється. Таким чином, вони демонструють «велику картину», вони можуть навчати уряди, наприклад», – каже дипломат.
Підтримка незалежних ЗМІ?
Однією із заявлених цілей спеціальної робочої групи також є підтримка незалежних місцевих ЗМІ. Дипломат ЄС, який знайомий із роботою групи, розповів, що це стосується, наприклад, рекомендацій у розподілі коштів: «Ми кажемо нашим партнерам, на що краще витратити кошти. Вони мають величезний бюджет підтримки для засобів масової інформації у країнах «Східного партнерства». Також йдеться про контент російською, що, можливо, не так важливо для українців», – розповів дипломат.
Він також наголосив, що контент російською мовою – це можливість співпрацювати із тими російськими журналістами, що не є частиною «прокремлівської машини дезінформації».
«Ми розуміємо, що раніше вони мали лише такі російські джерела про ЄС, як «ТАСС» та «РИА». Тому ми надаємо їм більш надійне джерело інформації, і ми бачимо, що це насправді досить популярно. Я вірю, що саме тому одна із заяв Федеріки Моґеріні, яку було перекладено російською, і досі є найбільш відвідуваною сторінкою в історії Європейської служби зовнішніх справ», – зауважує дипломат.
В яких країнах Європи найбільше сконцентрована російська пропаганда?
Дипломат у ЄС, який знайомий з роботою спеціальної робочої групи East Stratcom, каже, що найбільш вразливими до російської пропаганди є Чехія, Австрія та Угорщина. Він наголошує, що колись такий список країн представили у німецькій газеті Frankfurter Allgemeine, який начебто був складений із самого початку в самій Росії.
«Першими трьома у тому списку були Чехія, Австрія та Угорщина. Однак якщо ви запитуєте не про найбільшу уразливість, а про кількість фальшивих повідомлень – то це Україна. Я не думаю, що українці більш сприйнятливі до російської пропаганди, ніж, наприклад, чехи», – зазначає дипломат із Європейського союзу, який побажав залишитися інкогніто.
Матеріал підготовлений під час навчальної поїздки за підтримки «Вишеградського фонду» та центру «Нова Європа»
