«Контрнаступ на юридичному фронті»: Крим подає позови проти України

Підприємство з Красноперекопського району Криму подало позов до Господарського суду Києва через збитки, викликані припиненням подачі води з материкової України на анексований півострів. Про це розповіли в експертній раді з міжнародно-правових питань російського уряду Криму. У цьому відомстві також почали готувати позови до Європейського суду, бажаючи довести неправомірність персональних санкцій і обмежень щодо Криму.

У вересні 2017 року Рада Євросоюзу на півроку продовжила дію санкцій щодо 149 фізичних осіб, представників Росії та сепаратистів, і 38 юридичних осіб, причетних до порушення територіальної цілісності й суверенітету України. Всім, хто є в списку, заборонений в'їзд до Євросоюзу, а їхні активи в разі виявлення в європейських банках підлягають заморожуванню.

Голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов розраховує отримати компенсації за шкоду, завдану після російської анексії Криму.

‒ Робочу групу створили на початку 2017 року. Наш план передбачає не тільки оспорювання персональних санкцій і захист інтересів кримчан в українських судах і в міжнародних інстанціях у світлі транспортної, водної, енергетичної блокад півострова ‒ ми працюємо ширше. Ми займалися підготовкою аналітичної доповіді щодо кримського референдуму, «скіфського золота». Те підприємство в Красноперекопську займалося розведенням живої риби в декількох десятках ставків, і через водну блокаду отримало збитки в розмірі 53 мільйони рублів. Тому ми подали позов до київського суду від імені української юридичної особи, яку не виключили з реєстрів, і розраховуємо на успіх. Вода висохла, риба загинула ‒ все просто. Щоправда, я боюся, що Україна переведе господарську суперечку в політичну площину. Так чи інакше, далі нам шлях до Європейського суду з прав людини.

Олександр Молохов стверджує, що зараз готуються ще кілька десятків позовів від кримських підприємств, зокрема від молокозаводу в Алушті, який постраждав від блекаута. На думку російського експерта, міжнародні санкції проти Криму можна оскаржувати як запроваджені в обхід Ради Безпеки ООН.

Юрист-міжнародник, викладач Київського інституту міжнародних відносин Антон Кориневич нагадує про обов'язки Росії утримувати окуповану територію.

‒ Дуже цікаво слухати тиради російського юриста про міжнародне право, тоді як Росія стала найбільш злісним його порушником з часів Другої світової війни. Я не вважаю, що у кримських підприємств є перспективи в українських судах, з однієї простої причини. Звичайно, півострів залишається українською територією, але вона окупована, а це значить, що держава-окупант відповідає за все, що там відбувається. Якщо Росія не може забезпечити постачання води рибогосподарському підприємству, це не проблема України. Очевидно, що воду б не перекрили, якби півострів залишався під українською юрисдикцією. З одного боку, спроби росіян подати позови смішні, з іншого, ми розуміємо, що так вони намагаються зберегти обличчя перед міжнародним товариством.

Перспективи міжнародних позовів щодо скасування санкцій проти Криму Антон Кориневич також вважає неправомірними.

‒ Захоплений Крим точно не зможе подавати такі позови, оскільки будь-який документ з півострова, що має на собі зображення двоголового орла, світовою спільнотою не визнається. Так що їм доведеться працювати через Москву, тобто окупант скаржитиметься на те, що йому заважають окупувати територію України. Втім, російські юристи можуть забезпечувати позови фізичних осіб проти України в ЄСПЛ з різними індивідуальними претензіями. Такі судові процеси, можливо, затягнуться, оскільки в Страсбурзі дивитимуться на кожну справу окремо. Однак Рада Європи, на яку орієнтується цей суд, також вважає Крим окупованим ‒ і тут знову вмикається норма про обов'язки держави-окупанта підтримувати добробут громадян на захопленій території. Євросоюз же запроваджував санкції проти учасників анексії Криму.

Антон Кориневич також нагадує, що Рада Безпеки ООН не могла запровадити санкції щодо Росії за анексію півострова, оскільки та заблокувала будь-які подібні ініціативи своїм вето.

Голова громадської організації «Сила права», колишній віце-прем'єр-міністр Криму Андрій Сенченко вважає зусилля України щодо протидії Росії на юридичному фронті недостатніми.

‒ Російська Федерація зараз пішла в контрнаступ на юридичному фронті. Україна за чотири роки після початку російської агресії так і не сформулювала претензії, пов'язані із завданими збитками. Ми чули від українських політиків заяви про якісь трильйони, але все це було балаканиною. Щодо бізнесу в Криму, українській владі варто було розробити дорожню карту з вирішення проблем підприємців, створити в Мін'юсті відділ або групу і консультувати людей безкоштовно. На тлі бездіяльності офіційного Києва наша організація домоглася істотних успіхів: у 22 областях країни ухвалені понад 200 рішень, що встановлюють факти російської агресії та окупації. Ми заарештували через суд 3 мільярди доларів російського кредиту. Я переконаний, що відбитися від контрнаступу росіян ‒ завдання української держави, а не окремих судів.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)