Зірки балету зі світовим ім’ям вирішили представити українському глядачеві «Лебедине озеро». Головні жіночі партії Одетти та Оділлії виконує прима-балерина міланського Ла Скала та Бостонського театру Петра Конті. Партію принца Зігфріда виконує прем’єр балету Національної опери України Олександр Стоянов. Такий дует народився невипадково, але для глядача представлений уперше. Петра Конті прибула до України незадовго до спектаклю, і Радіо Свобода потрапило на першу репетицію двох артистів балету зі світовим ім’ям.
Вперше спробували себе в парі артисти балету перед камерою Радіо Свобода. Вони – професіонали, тож три дні на підготовку до виступу їм вистачить, пояснює педагог-репетитор Микола Михеєв.
В італійської прими, як і в українського прем’єра балету, схожі історії в тому, що їхнє кохання нерозривне із професією. Олександр Стоянов зазвичай виступає в парі із своєю дружиною Катериною Кухар. Через їхнє шалене кохання один до одного пару в балетному середовищі навіть називають «нерозлучниками».
Колись на початку своїх стосунків із майбутньою дружиною Олександр навіть намагався зламати собі руку, аби не танцювати з іншою партнеркою. Не зламав, але пошкодив, про що досі нагадує невеличкий шрам.
Італійська прима Петра Конті також здебільшого танцює із своїм чоловіком. Їхні почуття один до одного глядачі помітили швидше, ніж вони самі зрозуміли, що закохалися.
Та вперше партію українського артиста балету та італійської балерини побачать у Києві в спектаклі «Лебедине озеро».
Олександр Стоянов зізнається, що ідея виступити для українського глядача із Петрою з’явилася в нього.
Українському глядачеві буде цікаво подивитись на таку балерину, як Петра Конті
«Це цікаво для українського глядача. Так, ми з Катериною весь час танцюємо разом, на гастролях, в нашому театрі, у різноманітних проектах, але українському глядачеві буде цікаво подивитись на таку балерину, як Петра Конті. Вона танцювала в багатьох театрах: і в Ла Скала, і в балеті Бостона, і в Лос-Анджелесі», – пояснює він.
Сюрпризом для присутніх на першій репетиції стало те, що Петра вільно володіє російською. Її вона вивчила за три місяці, коли рік танцювала у Великому театрі в Москві. Також вона володіє польською, англійською й італійською мовами.
Вперше після операції через рак
Петра Конті відразу ж зізнається, що партія в «Лебединому озері» є особливою для неї. Це перший її великий спектакль, в якому вона виступає, після операції.
«У мене був рак. І востаннє «Лебедине озеро» я виконувала за тиждень до операції. Для мене це як нове життя. Не думала, що знову танцюватиму в цьому спектаклі. А минув рік – і я тут знову танцюю», – відкривається Петра.
Петра не боїться тепер говорити про це, але коли дізналась про діагноз, то про її хворобу знали лише в родині.
«Коли дізналась про діагноз, я продовжувала своє життя. Багато людей, коли дізнаються про це, впадають у депресію і не хочуть нічого, я продовжувала жити наче нічого зі мною не сталося. Ніхто не знав, окрім моєї сім’ї. Я старалась завжди жити позитивно, дякувати кожному дню, і це мені дуже допомогло. Зараз я знаю, що моє життя дуже цінне, кожен день важливий», – розповідає балерина.
Важкий період допоміг пережити чоловік, любов близьких і рідних, а також віра самої Петри в усе позитивне. Після пережитого Петра Конті поміняла свій погляд на життя, вона не боїться помилятися і розповідати про це у соціальних мережах, не боїться показувати, що їй буває боляче і складно.
«Зараз я інакше бачу світ, себе, балет. Я показую іншим людям, що не все гарно, не все так легко, але ми маємо працювати. Може бути поганий день, або просто невдалий, але все одно варто сказати дякую, що я сьогодні така і можу це, якщо не можу щось, то завтра буде краще. Я завжди була дуже критична до себе, а зараз я собі кажу: «Добре, сьогодні не дуже, але ти вже сюди дійшла, тобто, завтра буде краще», – зізнається Петра.
У Києві італійська прима була двічі, востаннє – 13 років тому на конкурсі. Каже, що їхати зараз не боялась, попри напружені новини про Україну в світовій пресі.
«Я не боялась. Я знаю, що всюди люди нормальні. Я люблю дивитись на все в реальності, а не в телебаченні, і робити свої висновки», – говорить Петра.
На сцені можна виступати із отруєнням та травмами – Стоянов
Олександр Стоянов народився в Криму. Заради гарного майбутнього сина у балеті родина переїхала до столиці і підтримувала його у навчанні.
В балет Олександр потрапив досить пізно за теперішніми мірками. В 10 років він почав займатися бальними танцями, а в 11 років перейшов у балет. Сам він каже, що йому поталанило із фізичними даними.
«Я не скажу, що я почав працювати як віл від початку зранку до вечора. Я розгойдувався довго, але я все запам’ятовував, і вже завдяки фізичним властивостям вдавалося все відтворити. Якщо не було б даних, то нічого б не вдалося. Тому дуже важлива як робота мозку, так і фізичні данні, і працьовитість», – розповідає Олександр Стоянов.
Кар’єра успішного артиста балету вимагає чималих жертв. І не лише стосовно здоров’я. В Олександра Стоянова та Катерини Кухар – двоє дітей.
«У нас дуже щільний графік і, на жаль, немає можливості перебувати з дітьми стільки, скільки хочеш – зранку півгодини пограв, ввечері годинку погуляв, розповів казку і лягли спати», – зізнається він.
Робота на сцені не пробачає поганого настрою чи негараздів із самопочуттям. Тож виступав Олекандр Стоянов за різних умов.
«В мене на сцені настільки виробляється адреналін – і я не відчуваю болю абсолютно. На гастролях у Франції в мене з’явилася тріщина в пальці, я вдарився, дотанцював і нічого не відчув, окрім легкого болю, а потім виявилося, що це – тріщина. З отруєнням взагалі – дріб’язок: за 5 хвилин до спектаклю все пройшло, станцював, і після спектаклю все з’явилось знову. Це самонавіювання та сила волі – вони допомагають», – згадує Олександр .
Найулюбленіша роль Стоянова – це Ескамільо, тореадор із «Кармен»: «Є ще багато добрих ролей – Ромео і Джульєтта мені дуже подобається: коли я входжу в образ Ромео, то він настільки цікавий та глибокий емоційно, що я отримую величезне задоволення від цього спектаклю, так само і Дон Кіхот – Базіль: це аплодисменти, запал, техніка, глядачі, які реагують на кожен твій стрибок. Але Ескамільо – все ж найулюбленіша».
Прима та прем’єр про «Лебедине озеро» в Києві
Петра Конті виконує роль Одетти та Оділлії, які кардинально протилежні за характерами.
«Одетта схожа на мене, але Оділлія для мене цікавіша, бо вона така, якою я не є в житті. Мені цікаві ролі, які не схожі на мене. Наприклад, драматичні ролі, де я старша, де я вмираю, де я плачу… Такі, які на мене зовсім не схожі в житті», – пояснює вона.
Олександр Стоянов вважає, що їм разом із Петрою вдасться показати спектакль на непоганому рівні, хоча досконалості у випадку із цією виставою він не бачить взагалі.
«Лебедине озеро – це легендарний спектакль, це шедевр світового балету. Цей спектакль ідеально станцювати майже неможливо, бо кожного разу ти його танцюєш все краще і краще. І думаю, що навіть із виходом на пенсію залишиться щось недоговорене, не зроблене», –
Петра Конті зізнається, що мріє, аби українському глядачеві сподобався спектакль у їхньому виконанні, тоді вона зможе повертатися до Києва знову, аби виступати у таких постановках.
