Британське видання The Guardian пише про п’єсу українського драматурга, яка розповідає про сексуальне життя людей під час війни на Донбасі. У виданні The Washington Times заступник голови Адміністрації президента України Дмитро Шимків пояснює, як Україна стала експертом у боротьбі з дезінформацією. Аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над тим, яке значення має Одеський порт в процесі запровадження реформ в Україні.
Британське видання The Guardian розповідає про п’єсу українського драматурга Наталії Ворожбит «Погані дороги», яку незабаром гратимуть у лондонському театрі Royal Court, відомому у світі як прогресивний центр нової сучасної драматургії. П’єса проливає світло на те, що відбувається із відносинами між чоловіком та жінкою, зокрема з їхнім сексуальним життям під час війни на Донбасі, яка триває з 2014 року.
Автор статті Саша Дуґдале, яка перекладала документально-фантастичну п’єсу англійською мовою, зазначає, що ця, в певному сенсі, унікальна драма розповідає історії жителів регіону та комбатантів з обох сторін. Особливістю є саме те, що Ворожбит акцентує увагу на житті жінок та на сексуальних відносинах.
Так, наприклад, одну знайому драматурга взяли у полон бойовики, що було досить частим явищем на початку війни, розповідає Дуґдале. Ворожбит використовує записи викрадень, що, за словами перекладачки, дає можливість дуже добре уявити ту жахливу картину. «Нависає загроза насильства, але наприкінці шокує сила відносин між молодою жінкою і «солдатом-сепаратистом»: інстинктивні спроби заручниці гуманізувати, подружитися, дотягнутися до людини, яка стала жорстокою від війни», – пише авторка. «Потенціал «стокгольмського синдрому» поширюється на всіх нас», – пояснює авторка.
Сама Наталка Ворожбит схиляється саме до справжніх історій та людей, а її підхід має політичну значимість, адже російська пропаганда та дезінформація, що мають на меті впливати на думки людей, завжди однакові, у той час як «прихильність Наталії до усної історії, драми, стала в результаті політичним актом, життєво важливим в інформаційній війні», – переконана Дуґдале.
З одного боку, війна на Донбасі – сучасна, пояснює автор, але з іншого – «це ще й антична війна: кривава і жорстока, яка не торкається інших, окрім громад на сході, які пережили бомби, ракети та тижнями ховалися в підвалах, основним прагненням яких є вижити і вести якийсь людський спосіб життя: займатися дітьми, городами, громадами».
У виданні The Washington Times заступник голови Адміністрації президента України Дмитро Шимків пояснює, як Україна стала експертом у боротьбі з дезінформацією.
З тих пір, як українці обрали прозахідного президента Петра Порошенка 2014 року, країна постійно перебуває під тиском Кремля, мовиться у статті. Цей тиск проявляє себе не тільки у вигляді військової агресії, але й у вигляді поширення дезінформації, що отримало назву гібридна війна, пояснює автор.
Оксфордський інститут інтернету писав, що Україна стала однією з перших країн, які опинилися в дезінформаційній кризі, йдеться у статті, і це перетворилося у серйозну проблему, зауважує автор. Він також звертає увагу на те, що раніше цього року президент України навіть був змушений заборонити російські соціальні мережі в країні.
Створені Росією фальшиві новини, що поширюються через соціальні мережі – це глобальна проблемаThe Washington Times
Та Facebook також був улюбленою платформою для поширення неправдивих новин, зазначає автор, адже платформа дозволяє легко ділитися фальшивими новинами з друзями, що лише помножує «зловмисні наміри», йдеться у статті.
Автор звертає увагу на те, що він особисто попереджав представників соціальної мережі про цю небезпеку два роки тому, та «відповідь Facebook на моє попередження розчарувала, високопосадовці компанії сказали мені, що Facebook є відкритою платформою, яка дозволяє кожній людині спілкуватися», каже Шимків.
За його словами, зараз, коли проблема поширення неправдивих новин сколихнула і США, Конгрес змусив соціальну мережу звернути на це увагу. «Ми сподіваємось, що американські інтернет- та соціальні медіа корпорації, які домінують на світовому ринку, почнуть боротися з підробленими новинами», – пише Шимків.
«Створені Росією фальшиві новини, що поширюються через соціальні мережі – це глобальна проблема. За необхідності Україна стала досвідченим воїном проти неї. Ми розчаровані, що Facebook не дослухався до наших попереджень два роки тому, але сподіваємось, що він робитиме це зараз у США», – ідеться у статті.
Аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над тим, яке значення має Одеський порт у процесі запровадження реформ в Україні. Автор статті Пітер Марзалік звертає увагу на зростання масштабів корупції на українських митницях попри постреволюційні реформи, які мають покращувати торговельний та інвестиційний клімат, та зазначає, що Одеса вже давно є точкою боротьби між реформаторами та тими, хто виступає проти реформ.
«Повернення оптової корупції до портів Одеси вимагає уваги: це наголошує на необхідності стійкої політичної волі для запровадження реформ та на продовженні існування загрози економічному процвітанню та національній безпеці», – мовиться у статті.
Повернення «сірих» ринкових схем до одеських портів створює ризик занепаду віри західних бізнес-лідерів у поліпшення торговельно-інвестиційного клімату в УкраїніAtlantic Council
Марзалік зазначає, що після того, як 2015 роre президент України Петро Порошенко призначив Міхеїла Саакашвілі головою Одеської ОДА, а Юлію Марушевську керівником Одеської митниці, вдалося досягли певних результатів у створенні більшої прозорості на митницях. Та 2016 року ті, хто отримує прибуток від давніх незаконних схем, почали гальмувати цей прогрес, зауважує автор. Укріплення ж цих корупційних схем на Одеські митниці серйозно підриває загальний економічний потенціал України, йдеться у статті.
«Повернення «сірих» ринкових схем до одеських портів створює ризик занепаду віри західних бізнес-лідерів у поліпшення торговельно-інвестиційного клімату в Україні», – зазначає автор.
Корупція в портах також створює загрозу національній безпеці, адже вона «сприяє розвитку транснаціональної організованої злочинності по всій країні, від контрабанди незаконних та підроблених товарів до торгівлі українськими робітниками та працівниками секс-бізнесу», – пояснює видання.
Одеса повинна стати пріоритетною ціллю в зусиллях щодо боротьби з корупцією, а західним партнерам України слід далі чинити тиск на Київ для досягнення цієї мети, переконаний Марзалік.
