Доступність посилання

ТОП новини

Рай для туристів, пекло для городян: як живе кримський Інкерман


Вид на Інкерман
Вид на Інкерман

Без води, каналізації та лікарні, але з СІЗО. Як живеться в кримському Інкермані ‒ дізнавалися кореспонденти телепроекту Крим.Реалії.

Рідний дім Олени Коверченко на вулиці Чорноріченська в Інкермані (Балаклавський район Севастополя) збудований ще до Другої світової війни й зберігає її сліди до сьогоднішніх днів.

«А це ось кулі, ‒ показує на стіну будинку Олена. ‒ Будинок був розбомблений, і тільки ось це залишилося, а дах завалився. Будинок відновили, а ось це ось все так і залишилося (вказує на стіни з черепашнику з дірками ‒ КР)».

Олена Коверченко, місцева жителька
Олена Коверченко, місцева жителька

​Тут живуть без води та каналізації, фундаменту у будівлі теж немає. Мешканці пишуть скарги в усі інстанції. Поки чиновники «беруть до відома» ‒ стеля в під'їзді вже фактично падає на голову.

Сусіди звикли робити необхідні оновлення своїми руками: і фарбують, і прибирають, і дорогу зацементували самі.

«Всі сусіди зібралися ‒ і ми вийшли, зробили дорогу, купили цемент. Все самі», ‒ розповідає мешканка будинку Валентина.

Без лікарні, але із СІЗО

Не тільки у дворах «живуть» міські проблеми. Населення Інкермана (близько 10 тисяч чоловік) залишилося без лікарні ‒ після неякісного ремонту кілька років тому будівлю стаціонару визнали аварійною, залишилася поліклініка й «швидка допомога». Місцеві жителі розповідають, що в разі проблем зі здоров'ям медики відсилають їх на Північну сторону або в центр Севастополя ‒ в Першу міську лікарню, за 20 кілометрів від Інкермана. Але й там персонал незадоволений, мовляв, «своїх хворих досить, а тут ще інкерманських везуть», згадують про ставлення в лікарні інкерманці.

Навіщо в Інкермані те СІЗО? Нехай лікарню збудують
житель Інкерману

​Тим часом призначена Росією влада оголосила про намір добудувати в населеному пункті слідчий ізолятор, будівництво якого розпочали в епоху нульових. Місцевим така ідея нинішньої влади не припала до смаку.

«Навіщо в Інкермані те СІЗО? Дайте гроші, нехай лікарню збудують. Я коли захворів, мене з Інкермана повезли в Першу міську, з Першої міської ‒ на Північну (сторону ‒ КР), а тут нікуди», ‒ обурений житель Інкерману.

Бракує тут і елементарних комунальних благ ‒ багато будинків не газифіковані, люди купують газ у балонах.

«Мене не влаштовує ось цей ось бруд і хочу газу. Ось найголовніше ‒ газу у нас немає, з балонним газом вже скільки років живемо. Ну, проклали під землю газ, труби підвели до будинків, а газу немає», ‒ розповідають місцеві й ще скаржаться на сміттєві звалища, які стабільно «оселилися» в міських закутках.

Танці та футбол

Доступна та проста розвага для дітей ‒ гра з м'ячем. В Інкермані поле єдине, траву тут косять діти та батьки перед кожним змаганням.

Інкерман, футбольне поле
Інкерман, футбольне поле

​У центрі міста розташований єдиний дитячий майданчик, тут же парк і бюст Леніна, а за ним ‒ Будинок культури.

Від колишнього розмаїття гуртків і клубів тут залишилася тільки танцювальна студія для дітей. Більше немає ні кінотеатрів, ні басейнів, ні тренажерних залів.

«Раніше в парках сиділи всю ніч, пили, тепер ось бари повідкривалися, які нібито міліція ганяє. Але, за великим рахунком, у нас був клуб «Бригантина», де були гуртки, чимось можна було зайняти молодь, зараз нічого немає», ‒ кажуть старожили.

Ні моря, ні річки

Природою Інкерман не обділений ‒ тут є й бухта, й річка, й гори, й мальовничий ландшафт, ось тільки все це запущене, запевняють місцеві.

«Ці фекалії, вибачте, в минулому році кожен раз вони тут. Ось ця труба ‒ і прямо фонтаном все це виливається. Я скупалася, я не могла прийти до тями. Я поки дійшла додому, сморід несусвітній», ‒ скаржиться на антисанітарію мешканка Інкерману журналісту севастопольського видання, а в воду на місцевому пляжі заходити не радить.

Туристичні довідники пишуть про красу й смарагдові води Чорної річки, яка впадає в Севастопольську бухту. Місцеві ж розповідають, що річка гине. І риба в ній ‒ теж.

Вид на Інкерман
Вид на Інкерман

​«Річка гине наша Чорна. Там вже ніякої риби не водиться, але ж сюди йде чорноморська салака на нерест. В жахливому стані ця річка, там взагалі вона загинула», ‒ каже мешканка Інкермана Олена Коверченко.

Всі зміни на краще?

Інкерманцям обіцяли зміни вже цього року ‒ збудувати на узбережжі спорткомплекс і відремонтувати лікарню.

«Ми хочемо піти від депресії, яку ось все життя нам нав'язує, що Інкерман ‒ депресивне місто. Необхідно Інкерман розвивати, робити тут спортивну хорошу базу», ‒ говорив у грудні 2016 року голова підконтрольної Кремлю міськради Інкермана Родіон Демченко.

«Якщо виконувати раніше дані обіцянки, за 200 мільйонів рублів (92,5 мільйона гривень ‒ КР) поставити модульний корпус. Якщо цього не відбудеться, повертаймося до інших варіантів, будемо робити після проведеної експертизи реконструкцію, зміцнення опорних колон, і повертати лікарню до ладу. Треба робити це вже в 2017 році», ‒ міркував на той момент ще виконувач обов'язків російського губернатора Севастополя Дмитро Овсянников.

Перед виборами Овсяннікова на пост в місті взялися наводити лад ‒ вирішили замінити бордюри. Ось тільки вулиці переплутали, кажуть мешканці: замість тої, де просили, ремонт почали на іншій ділянці. Роботи так і не завершили.

«Всі двори розриті, подивіться. Спочатку вели газ, потім перед виборами губернатора познімали всі бордюри, а всередині дворів ‒ вибоїни», ‒ нарікає мешканка міста.

Рай для туристів

Незважаючи на всі проблеми, Інкерман цікавий своїми унікальними пам'ятками, тут туристи знайдуть історію, й релігію, й мальовничий ландшафт.

Тут є руїни середньовічної візантійської фортеці Каламіта та один з найдавніших в Криму печерних монастирів VI століття.

Інкерман, печерний монастир VI століття
Інкерман, печерний монастир VI століття

​Ще один туроб'єкт ‒ Інкерманський завод марочних вин ‒ один найвідоміших у Криму. Його підвали називають справжнім підземним містом, тут водять екскурсії й влаштовують дегустації.

Місцеві вважають, що при належній турботі про Інкерман місто може стати видатним туристичним центром, при цьому перше, що потрібно забезпечити, ‒ комунальні блага для мешканців.

  • 16x9 Image

    Анжеліка Руденко

    Старший телевізійний продюсер проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії з 2017 року. Автор документальних фільмів «Балух» і «Тиха депортація», серії інтерв'ю. Автор ідей документальних фільмів для Радіо Свобода. Працювала креативним продюсером ток-шоу «Говорить Україна» (IVORYFilm, телеканал «Україна»). На телебаченні працювала випусковим редактором новин на телеканалах ТВі, «Перший національний», «Інтер», «К1», «5-й канал». У 2002 році працювала продюсером, редактором, журналістом на «Громадському радіо», яке очолював Олександр Кривенко. Була ведучою та кореспондентом на радіо «Континент» та радіо «Столиця». Працювала над соціальними ток-шоу в Internews Ukraina. Закінчила Інститут журналістики. Пройшла навчання в Internews Ukraina, закінчила курси Thomson Foundation (Велика Британія).

XS
SM
MD
LG