Її ім'я вперше почало лунати в новинах ще наприкінці 90-х – їй приписували романи з набагато старшими від неї за віком чоловіками, зокрема з майбутнім кандидатом у президенти і чеченським підприємцем Умаром Джабраїловим. 2002 року ЗМІ написали про те, що невідомі злочинці викрали з її квартири діамантове кольє та інші коштовності на суму 18 мільйонів рублів.
Тепер у неї є законний чоловік, а у співучасті в крадіжці звинувачують вже її саму. На думку переважної більшості коментаторів у соціальних мережах, її участь в президентських виборах 2018 року є частиною плану Володимира Путіна, який викрав у росіян надію на чесні конкурентні вибори й намагається легітимізувати вкрадене за допомогою висунення підконтрольного «ліберального кандидата» замість головного свого опонента – Олексія Навального. Історія злету однієї з головних російських зірок шоу-бізнесу та її походів у політику і до політиків – у фотогалереї Радио Свобода.
Листопад 2002 року. Людмила Нарусова і Ксенія Собчак на IX Тижні високої моди, що відкрився в Державному концертному залі «Росія». На початку нульових років і на початку своєї кар'єри в шоу-бізнесі Ксенія Собчак часто з'являлася перед камерами в супроводі матері, яка в того ж 2002 року почала свою політичну кар'єру: через 2 роки після смерті чоловіка вона була обрана представником парламенту республіки Тува в Раді Федерації.
А ось відео, зняте за 10 років до цього, 1992 року:
2004 року Ксенія Собчак стала співведучою шоу «Дом-2» і вже в цій ролі почала все частіше спілкуватися з відомими політиками. На фотографії нижче, зробленій 2005 року, вона бере участь в урочистій церемонії закладання першого каменю у фундамент аквапарку в чеченському місті Гудермес разом з Рамзаном Кадировим, який тоді був першим заступником голови уряду Чечні. Ось як описував ці події «Щоденний журнал»:
«Вражаюча картина – на брудному пустирі зупиняється чорний «Хаммер». З нього спочатку вилазить один бойовик зі зброєю, потім герой Росії Рамзан Кадиров зі зброєю, потім інший бойовик зі зброєю, потім раптом Ксенія Собчак в чомусь невагомому. Кадиров широко усміхається, дівчина теж намагається усміхатися, але їй це вдається не дуже. Вона нервово озирається на всі боки. Голос кореспондента за кадром вимовляє: «Кажуть, що у 1-го віце-прем'єра Чечні Рамзана Кадирова дев'ять таких «Хаммерів». Тим часом на екрані Собчак із Кадировим беруть до рук лопати і починають копати яму. По спині пробігає холодок, промайнула думка: зараз з багажника почнуть діставати трупи. Насправді московська дама і головний чеченський силовик закладають капсулу з посланням до майбутніх поколінь на місці, де найближчим часом канадці найнялися будувати аквапарк. Усе це виглядало б досить кумедно, якщо не знати, що це відбувається в Гудермесі, другій столиці Чечні. За кадром залишається потужне оточення (на яке, напевно, і кидала неспокійні погляди повітряна красуня)».
Але все-таки основну частину життя Ксенії Собчак на початку «нульових» – принаймні для стороннього спостерігача – складали окутані гламуром високих нафтових цін світські тусовки. Як, наприклад, ця – вручення нагород найкращим папараці й світським репортерам у одному з московських клубів у грудні 2005 року.
Перша спроба наблизитися до політичної тематики як журналісти, а не зірки шоу-бізнесу, була зроблена Ксенією Собчак 2010 року, коли вона стала ведучою програми «Свобода думки» на петербурзькому «5-му каналі». На цьому місці вона затрималася недовго – джерела приписують їй таку характеристику того, що відбувалося в студії: «Все звелося до обговорення проблем ЖКГ».
На світлині, що знизу, Ксенія Собчак 5 років потому, в більш звичному для себе амплуа, на церемонії вручення нагород радіостанції «Срібний дощ». Одну з них, «за протидію корупції», отримав із рук Ксенії Собчак Олексій Навальний. Тепер Собчак багато хто докоряє в його недопуску на вибори президента 2018 року, вважаючи, що вона не повинна балотуватися в президенти під час відсутності серед кандидатів одного з головних політичних опонентів Володимира Путіна.
Весна 2012-го запам'яталася багатьом голодуванням кандидата в мери Астрахані Олега Шеїна, який протестував проти фальсифікацій на програних ним виборах. Підтримати Шєїна приїхала і Ксенія Собчак, вона роздавала квіти поліцейським, які з’явилися на вулицях цього невеличкого російського міста для запобігання масовим акціям протесту.
По-справжньому масові протести в Росії почалися ще наприкінці попереднього 2011 року – після сфальсифікованих, на думку опозиції, результатів виборів до Державної думи. На одному з перших 100-тисячних мітингів «За чесні вибори» на проспекті Сахарова 24 грудня Собчак і Навальний виступали з однієї трибуни. Публіка, щоправда, зустріла їхні виступи по-різному. Собчак освистували за те, що вона закликала не змінювати владу, а впливати на неї.
«Найголовніше – це впливати на владу, а не боротися за владу, – зазначала вона. – Уся опозиція, яка існує сьогодні, бореться за владу, але ставши владою, мало що може змінитися. ... Треба, щоб ми впливали на владу. Щоб була партія, за якою можна піти. Але такого руху немає. Я хочу, щоб в такому русі були люди незалежні, яким я можу вірити, які не маріонетки. Нехай у них не буде лідера, але будуть гідні люди – Акунін, Парфьонов, Шевчук. Не ті, хто хоче громадянської війни і закликає на Кремль. Головне, щоб ми могли впливати на владу».
Різниця між наступними двома світлинами лише 6 днів. На першій з них Ксенія Собчак і опозиційний політик Ілля Яшин зображені 12 червня перед входом до будівлі Слідчого комітету Росії, куди вони з'явилися для надання свідчень у справі про заворушення на Болотній площі 6 травня 2012 року. На другій, зробленій 18 червня, Собчак вже виступає на сцені Кремлівського палацу на церемонії вручення премій «Срібна калоша», яку вручають «за найбільш сумнівні досягнення в царині шоу-бізнесу».
Москва, 24 листопада 2011 року, засідання Координаційної ради опозиції, сформованої під час «болотних протестів». На цьому знімку Ксенія Собчак сидить ліворуч від журналіста Сергія Пархоменка, який також був обраний до ради. Через 6 років Пархоменко говоритиме про висунення Собчак в президенти Росії так:
«Я дуже не схвалюю цю її затію, я думаю, що затія вже відбулася в тій чи іншій формі. Можуть бути якісь варіанти і якісь подробиці її заяви про це, за такої умови, за іншої умови, без будь-яких умов, але мені здається це рішення неправильним. Я багато з ким обговорював це, звичайно вживають неприємне і образливе слово «спойлер». Давайте його не вживатимемо, а вживатимемо більш благородне і шанобливе слово «суперник». Ось виникає просте запитання – а якщо Собчак братиме участь у виборах, вона чий суперник? Вона таки не суперник Путіна, правда? Вона не для цього там бере участь, щоб зробити суперником Путіна. Вона суперник Навального».
Після «болотних протестів», в липні 2012 року, з Ксенією Собчак розриває контракт телеканал «Муз-ТВ», на якому вона вела програму «Топ-модель по-російськи». Раніше її відсторонили від ведення щорічної церемонії вручення нагород каналу – за словами самої Собчак, «через дзвінок згори». Також Собчак не запросили вести церемонію вручення нагород «Тефі», нібито через те, що в квітні 2012 року на церемонії вручення ще однієї премії, «Ніка», вона запитала Чулпан Хаматову, чому та підтримала Володимира Путіна як кандидата на виборах президента (4 березня він переміг на них, набравши понад 63 відсотки голосів виборців). Хаматова на питання Собчак не відповіла.
Несподівано набута популярність як опозиційного активіста надовго зробила образ Собчак затребуваним у тих, хто виступає в політичній боротьбі на боці Кремля. На цьому фото, зробленому 14 лютого 2015 року, активістка одного з прокремлівських молодіжних рухів в масці з обличчям Ксенії Собчак залишає «валентинку» для посла США в Росії Джона Теффта біля американського посольства в Москві – на знак «любові опозиції та її американських кураторів».
Але повернемося в насичений більш важливими політичними подіями 2012 рік. У травні, всього через 22 дні після мітингу на Болотній площі, який закінчився зіткненнями демонстрантів з поліцією і «болотною справою», Ксенія Собчак очолила гламурний журнал SNC. На цій посаді Собчак в грудні того ж року знову брала участь в черговій церемонії нагородження – цього разу літературними преміями журналу «Російський піонер». На фото нижче вона фотографує за лаштунками урочистості актора Івана Охлобистіна, який через кілька років стане затятим противником «лібералів», отримає «паспорт» «ДНР» («ДНР» – угруповання, що діє на окупованій частині Донеччини і визнане в Україні терористичним – КР) і висловить готовність боротися проти української армії зі зброєю в руках.
Життя Ксенії Собчак, здавалося, повернулося в звичне русло. У травні 2013 року вона приїхала в Сочі на кінофестиваль «Кінотавр» як виконавиця однієї з головних ролей у фільмі «Роман з кокаїном». Жовта преса писала тоді в основному про відверті сцени, в яких Собчак знялася в цій картині:
«Ще до прем'єри з'явилися чутки, що в картині є відверті сцени за участю героїні телеведучої. І очікування публіки в кінозалі справді виправдалися. Але, треба віддати належне режисеру, еротичні сцени зняті дуже гідно, без перегинів у вульгарність».
Висування Ксенії Собчак в президенти часто порівнюють з походом у політику бізнесмена Михайла Прохорова. Його теж називали «спойлером» і «спаринг-партнером» Володимира Путіна на виборах 2012 року. На цьому фото, зробленому 15 грудня 2013 року, Собчак і Прохоров зображені на прем'єрі фільму «Швидше, ніж кролики» в кінотеатрі «Жовтень».
У Михайла Прохорова після того, як він виконав свою роль, з російською політикою не склалося – не дивлячись на те, що на виборах він отримав не так уже й мало, більше ніж 7 відсотків голосів. Проте, бізнесмен зміг зберегти свої статки і не стати фігурантом кримінальної справи, на відміну від іншого приятеля Ксенії Собчак, режисера Кирила Серебренникова, який зараз перебуває під домашнім арештом за звинуваченням у розкраданні бюджетних коштів. На цій світлині – Серебренников і Собчак на презентації фільму Леоніда Парфьонова «Російські євреї» у квітні 2016 року.
За словами джерела, «близького до штабу Собчак», передвиборча кампанія може коштувати їй до 1 мільярда рублів. Сама Собчак, яка зараз обіймає пост головного редактора журналу про моду L'Officiel, поки не розкрила можливих джерел фінансування свого походу в президенти. На фото, що нижче, зробленому в березні 2017 року, – голова наглядової ради «Альфа-груп» Михайло Фрідман (ліворуч), Ксенія Собчак та її чоловік, актор Максим Віторган (який уже обмінявся різкими висловлюваннями з приятелем своєї дружини Євгеном Чичваркіним, котрий різко розкритикував плани Собчак брати участь у виборах президента).
Всеросійський центр вивчення громадської думки наступного дня після заяви Ксенії Собчак про намір висуватися в президенти опублікував рейтинг впізнаваності телеведучої за минулі роки і результати опитувань про ставлення до неї росіян. За даними ВЦВГМ на 2015 рік, ім'я Собчак було відомо 95 відсоткам росіян. 60 відсотків ставляться до неї «швидше негативно», і лише 21 відсоток – «позитивно». Цей розклад, якщо вірити соціологам, змінювався з 2012 року не на користь можливого суперника Володимира Путіна на виборах: так, 2012-го позитивно до Собчак ставилися 23 відсотків респондентів, а негативно – 57 відсотків. Представником «несистемної опозиції» дочку Анатолія Собчака вважають приблизно 1 відсоток опитаних.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
