Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму залишив чинним вирок фігуранту «справи кримських диверсантів» Редвану Сулейманову. Кримчанина повторно визнали винним у «завідомо неправдивому повідомленні про акт тероризму». Йому присудили 1 рік і 8 місяців позбавлення волі, а також штраф у розмірі понад 3,7 мільйона рублів, який сім'я Сулейманова виплатити не в змозі.
Апеляційна скарга Редвана Сулейманова розглядалася 9 жовтня. Захист наполягав на тому, що суд першої інстанції виніс необґрунтоване рішення, адже зібрані докази не підтверджували провину підсудного.
Сам Сулейманов просив визнати його винним за менш тяжкою частиною статті, яка передбачає покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Також він наполягав, щоб був скасований присуджений йому штраф. А адвокат Еміль Курбедінов просив визнати свого довірителя невинним.
Редван Сулейманов під час затримання більш ніж 10 годин провів без адвоката. Саме в цей час від нього були отримані свідчення. Тут я вбачаю порушення права на захистЕміль Курбедінов
«Позовні вимоги в апеляційній скарзі головним чином полягали в тому, що Редван Сулейманов під час затримання більш ніж 10 годин провів без адвоката. Саме в цей час від нього були отримані свідчення. Тут я вбачаю порушення права на захист. Постає дуже багато питань про те, як були отримані ці свідчення», ‒ сказав Курбедінов.
Прокурор на засіданні суду сказав, що міра покарання, обрана судом першої інстанції, обґрунтована, «відповідно до характеру злочину й розміру збитку».
В результаті Верховний суд Криму ухвалив рішення ‒ апеляційну скаргу кримчанина відхилити. Вирок у вигляді позбавлення волі та штрафу на суму понад 3,7 мільйона рублів залишився чинним.
Поліція в ролі потерпілих
Фактично Редвану Сулейманову залишилося провести за ґратами менш ніж півроку. Російські силовики затримали його в Сімферополі ще 30 липня 2016 року, відтоді він утримується в СІЗО. Через два тижні після того, як його схопили, ФСБ розіслала російським ЗМІ відео, на якому кримчанин дає свідчення.
На ньому він розповідає, що в жовтні 2015 року в Запоріжжі його завербувала українська розвідка. За його словами з відео, спочатку його обов'язком був збір інформації про переміщення військової техніки. Як каже Сулейманов у відеоролику, його куратор «Павло Миколайович» дав йому завдання влаштуватися на роботу до сімферопольського аеропорту. Пізніше перед ним нібито поставили завдання знайти на сімферопольському вокзалі та в аеропорту місце для закладання вибухових пристроїв.
Сулейманов на допиті говорить, що мав закласти муляж бомби й повідомити про підготовлюваний вибух російським силовикам. Він стверджує, що 30 липня він виконав це завдання. Після закладки муляжів, як розповів затриманий, йому зателефонували з української розвідки, й його через режим конференц-зв'язку з'єднали з російською поліцією. Звідти нібито надійшло повідомлення: «Ми з братами переходимо з малого на великий джихад, рівно о 12 годині ми висадимо центральний аеропорт Сімферополя, а також центральний автовокзал Сімферополя, Ялти, Севастополя й Керченську переправу». Незабаром після цього дзвінка Сулейманова, як сам він стверджує на допиті, його затримали російські силовики.
ФСБ Росії відкрило проти нього кримінальну справу за статтею 207 Кримінального кодексу Росії ‒ «завідомо неправдиве повідомлення про акт тероризму». Спочатку в Сулейманова був захисник за призначенням, потім до справи увійшов незалежний адвокат ‒ Еміль Курбедінов.
Справу Редвана розглядали в Залізничному суді Сімферополя, підконтрольному Росії. Підсудний провину визнав повністю й від своїх свідчень під час процесу не відмовлявся.
На суді статус потерпілих отримали російська поліція, МНС і «Морська дирекція». За версією звинувачення, загальний збиток, який Сулейманов нібито завдав державі, складався із втрат Керченської переправи, сімферопольського аеропорту, севастопольського автовокзалу й витрат на роботу співробітників ФСБ, поліції й МНС цього дня. Його обсяг склав більш ніж 3,5 мільйона рублів. Основну частину цієї суми становлять збитки, які нібито зазнала від повідомлення про мінування Керченська переправа. У суді представник «Морської дирекції» стверджував, що після повідомлення про теракт транспортне сполучення через Керченську протоку на кілька годин припинили. Але скарг від пасажирів не надходило, як не було і зданих квитків на затриманий рейс.
У своєму останньому слові Сулейманов сказав, що шкодує про скоєне. За його словами, він визнає провину, але не факт завданої шкоди, сума якої не була доведена.
Без шансів на сплату штрафу
Сім'я Редвана важко сприйняла рішення Верховного суду Криму та вважає його несправедливим і необґрунтованим.
«Суд нам полегшення не приніс. Усе, що було в Залізничному суді ‒ те ж саме й тут. Усе, як під копірку. Жодні зауваження нашого адвоката не були враховані. Все залишили без змін. Ті ж самі мільйони... також залишили без зміни. Хоча експертиза була проведена неналежним чином», ‒ сказала мати Редвана після засідання.
Сім'я Сулемайнова живе скромно й не має фінансової можливості виплатити такий великий штрафЕміль Курбедінов
За словами адвоката Еміля Курбедінова, сім'я Сулемайнова живе скромно й не має фінансової можливості виплатити такий великий штраф. «Це проста сім'я, яка живе й виживає тільки за рахунок їхнього городу й худоби. Прибутки в них ‒ нижчі за середні. Така сума їм не посильна, однозначно», ‒ сказав Курбедінов у коментарі для Крим.Реалії.
Сам Редван теж не має заощаджень, які дозволили б йому сплатити штраф. Йому 27 років. Він закінчив середню школу в селі Іванівка Сімферопольського району. Потім пройшов строкову службу в армії, після чого влаштувався наглядачем до СІЗО Сімферополя. Пропрацювавши рік в ізоляторі, він знову повернувся до армії, уклавши контракт. У березні 2014 року звільнився з посиланням на те, що військова частина не виконала умови договору. Потім Редван вирушив до Запоріжжя, де працював будівельником в одній із приватних фірм. Там на нього й вийшов невідомий чоловік, який запропонував працювати на українську розвідку й зробити телефонний дзвінок до чергової частини поліції в Сімферополі. Ким був цей чоловік ‒ точно невідомо. У матеріалах кримінальної справи, зібраних ФСБ, він фігурує як анонімний «представник іноземних спецслужб».
«Його не намагалися знайти. Ніяких запитів на материкову Україну зроблено не було. Написали: «не виявилося можливим встановити особу». Я теж не намагався його знайти. Я говорив про те, що це робота слідства, а не моя. Вони не змогли його знайти, тому звичайно виникає питання, чи вчинене це групою осіб», ‒ сказав кореспонденту Крим.Реалії Еміль Курбедінов.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України не робило окремих заяв щодо Редвана Сулейманова. Але при цьому спікер ГУР Вадим Скібицький повідомив, що протягом 2015-2016 років жодного з кадрових співробітників його відомства в Криму не затримували.
Захист Сулейманова має намір подавати скаргу до Європейського суду з прав людини й, можливо, подати касаційну скаргу до Верховного суду Росії. Найближчим часом звинуваченого кримчанина можуть етапувати з СІЗО до колонії. Він вийде на свободу наприкінці квітня 2018 року.
