Жителі анексованого Криму скаржаться на великі черги в лікарнях і повільність обслуговування. Наприклад, у Білогірській поліклініці кримчанці Олені Мелконян довелося майже дві години стояти в черзі тільки за талоном на прийом. Підконтрольні Кремлю чиновники пояснюють це недопрацьованою системою охорони здоров'я і просять внести зміни до федерального закону «Про основи охорони здоров'я громадян у Росії», передбачивши прямий запис до вузьких спеціалістів у поліклініках. Експерти Загальноросійського народного фронту минулого року провели моніторинг доступності та якості надання медичної допомоги в Криму та виявили низку порушень.
Серед іншого на доступності медицини на півострові позначається брак медперсоналу.
Журналіст із Севастополя Андрій Васильєв зазначає, що пацієнтам заради одного прийому доводиться стояти в кількох чергах.
‒ У мене складається враження, що система вибудувана таким чином, щоб якнайбільше познущатися над людьми. Начебто реєстрація пацієнтів комп'ютеризована, тобто це має бути зручно й швидко, але після отримання талончика онлайн необхідно все одно прийти до лікарні й вистояти величезну чергу в 40-50 осіб для заповнення бланка, теж на комп'ютері. Це все перед прийомом лікаря, потім ще до нього буде черга. Сам талончик можуть видати на дату через кілька днів, а то й тижнів. Думаю, що це пов'язане зокрема з відтоком фахівців, особливо терапевтів. Багато дільниць залишилися без лікарів. За моїми спостереженнями, до дільничного терапевта можна записатися за 3-4 дні, до вузького спеціаліста термін очікування становить від 10 днів до трьох тижнів.
До дільничного терапевта можна записатися за 3-4 дні, до вузького спеціаліста термін очікування – від 10 днів до трьох тижнівАндрій Васильєв
За словами Андрія Васильєва, російська влада Севастополя думає повернути в поліклініки заборонені після анексії комерційні послуги на кшталт платного прийому лікарів, щоб хоч якось розділити потік пацієнтів.
Екс-голова Червоного хреста в Севастополі, переселенець із Криму, лікар-мамолог Олександр Коваленко вважає, що в системі охорони здоров'я півострова накопичилися комплексні проблеми.
‒ До анексії система була відпрацьована: можна було потрапити до поліклініки того ж дня, коли виникла потреба, а також отримати кваліфіковану допомогу. Зараз проблема не тільки в нестачі фахівців, а ще й у бюрократії. У лікарів стало дуже багато непотрібної писанини, яка забирає час у пацієнтів. Окрім усього іншого, погіршилася якість ліків. Багато препаратів можна отримати безкоштовно, проте вони російського виробництва й виявляються об'єктивно гіршими за українські за ефективністю. Деякі кримчани приїжджають на прийоми до мене в Київ і на зворотному шляху намагаються захопити з собою якнайбільше ліків.
Радіослухач із Криму не згодний з такими песимістичними оцінками:
«Насправді лікарів не вистачало і при Україні. Черги, справді, є, це проблема, однак медицина в Криму змінилася в кращу сторону ‒ просто земля й небо! Моя мама лежала в ялтинській лікарні, так там все робили безкоштовно, ніяких прохань купити вату, шприци тощо. Імпортні ліки теж безкоштовні. Загалом, якість медицини тоді та зараз ‒ земля й небо».
Кримський громадський активіст Едем Дудаков передбачає, що російська система охорони здоров'я свідомо виштовхує лікарів на роботу в платні клініки.
Лікар не зацікавлений приймати понад 30 осіб за день, бо за перепрацювання ніхто не доплачуєЕдем Дудаков
‒ Закривається багато лікувальних установ, особливо в сільській місцевості, і місцевим жителям доводиться їздити до міст, створюючи черги. Лікарю доводиться заповнювати величезну кількість формулярів, перш ніж він почне слухати ваші скарги. Він не зацікавлений приймати понад 30 осіб за день, бо за перепрацювання ніхто не доплачує. Це підживлює завтрашню чергу тими, хто не встиг на прийом сьогодні. У таких умовах лікарі звільняються та шукають роботу в комерційних клініках. Можливо, це і є стратегія держави ‒ зменшити бюджетний сегмент медицини в Криму.
(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)
