Доступність посилання

ТОП новини

Фігура замовчування: чому в Криму «не помітили» вирок Миколі Семені


Микола Семена
Микола Семена

Вирок українському журналісту, автору Крим.Реалії Миколі Семені ‒ 2,5 роки умовно і фактична заборона на професію на період трирічного випробувального терміну ‒ показав, як до свободи слова ставляться на півострові. Незважаючи на те, що провідні українські ЗМІ, чимало російських і навіть деякі іноземні видання написали про рішення кримського суду, на півострові ситуація виявилася протилежною.

Уже в п'ятницю вирок став топ-темою українських медіа. Майже сотня найбільших видань та інформаційних агентств зробили новини або підготували розгорнуті матеріали. Деякі видання, окрім повідомлень про вирок, подали думку самого Миколи Семени, а також реакцію міжнародних організацій.

Навіть ЗМІ сусідньої Росії, змушені дотримуватися вимог режиму, повідомили про вирок Семені. Йдеться не про принципово провладні газети й телеканали, а, наприклад, про «РИА Новости», «Газета.Ру» і «Общественное телевидение России», а також «РБК», «Росбалт», «Коммерсантъ», «Новая газета», «Московський комсомолец», «Эхо Москвы», «Медиазона», Republic, «Сноб», а також емігрантські «Медуза» та «Открытая Россия». У більшості випадків новини подали стриманим тоном й без яскраво виражених оцінювальних суджень.

Матеріали про вирок кримському журналісту також були у виданнях Le Figaro з Франції, La Vanguardia з Іспанії, Skaties з Латвії, Wschodnik з Польщі, «Новости Армении сегодня» і Kloop з Киргизії.

А як же склалася ситуація в Криму?

Для аналізу інформаційного порядку денного півострова можна звернутися до тих кримських ЗМІ, які в 2015-2017 роках потрапляли в топ цитованості за версією «Медіалогії». І ось яка картина виходить.

Крим.Реалії опублікували новину про вирок Миколі Семені 22 вересня о 15:22. І лише 7 кримських редакцій повідомили кримчанам про події навколо них.

Інформагентство FlashCrimea написало про вирок Миколі Семені 22 вересня о 15:29 із заголовком «Журналіста «Радіо Свобода» засудили в Криму до умовного терміну». Газета Avdet винесла новину на головну сторінку о 15:41 ‒ «У Криму журналісту Миколі Семені винесли вирок». Наступною була новина від газети «Наш Крым» ‒ о 17:30 ‒ «У Криму журналіста звинуватили в сепаратизмі й засудили до 2,5 років умовного ув'язнення». О 18:27 її передрукував портал «Примечания» ‒ «Журналісту, який закликав забрати Крим у РФ, дали умовний термін». О 19:42 вийшло повідомлення від інформагентства «Новости Крыма ‒ крымская служба новостей» із заголовком: «У Криму журналіста Семену засудили до 2,5 років умовно із забороною публічної діяльності». А завершила день новина інформагентства «КрымPRESS» о 20:23 ‒ «Микола Семена отримав умовний термін і заборону на публічну діяльність».

Перші шість текстів були написані в стриманих тонах і загалом адекватно зображали подію (з поправкою на вимоги російського законодавства). Лише «Примечания» винесли версію слідства в заголовок. FlashCrimea, «Наш Крым» і «Новости Крыма ‒ крымская служба новостей» передали слова підсудного про невизнання ним своєї провини. «Новости Крыма» також озвучили позицію правозахисних і журналістських організацій про «політичну мотивацію» процесу. Тільки новина «КрымPRESS» містить яскраво виражене оцінювальне судження:

«За що покарали Миколу? За публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії... Відзначимо м'якість вироку. У демократичних США за аналогічне правопорушення присуджують тюремне ув'язнення на термін до 20 років і штраф до 20 тис. доларів. У «сусідській» Україні навіть не за статті судять, а за статуси в соціальних мережах і на форумах... Все пізнається в порівнянні. І межі демократії також».

У той же день на «Первом Крымском канале» ‒ головному телевізійному рупорі російської влади півострова ‒ вийшов сюжет з оцінювальним заголовком: «У Сімферополі оголосили вирок журналісту, який порівняв події 2014 року з окупацією Криму фашистськими військами в 1941 році».

З одного боку, сюжет був вибудований відносно збалансовано ‒ провина Семени визначена «на думку слідства», є пряма мова підсудного, а з іншого ‒ наприкінці матеріалу містилося яскраво виражене оцінювальне судження, також вороже Україні:

«Але навряд чи підрив ліній електропередачі та позбавлення тисяч кримських сімей світла й тепла можна назвати ненасильницькими заходами, тим більше що самій Україні постачання електрики до Криму приносило близько 170 мільйонів доларів на рік, і відсутність цих грошей у казні Незалежної стає лише новим поштовхом до посилення економічної кризи в Україні».

Йдемо далі. Газета «Аргументы недели ‒ Крым» присвятила вироку Семени спочатку одну статтю, а потім ‒ другу, але обидві вийшли вже в суботу, наступного дня після події. А інформагентство «Лента новостей Крыма» пізніше передрукувало матеріал газети «Аргументы недели».

Що ж до інших кримських видань, то вони судового рішення просто «не помітили». Їх можна розділити на дві категорії: ті, що не цікавилися перебігом «справи Семени», й ті, які просто «не знали» про існування такої людини.

До першої можна віднести:

‒ Інформагентство «РИА Крым» ‒ остання новина зі згадуванням Миколи Семени з'явилася 19 вересня цього року. Хоча центральна редакція випустила відповідну новину.

‒ Газета «Московский комсомолец в Крыму» ‒ 23 травня (при тому, що «материнське» видання про вирок написало).

‒ Газета «Комсомольская правда в Крыму» ‒ 19 квітня.

‒ «Крымское информационное агентство» (КИА) востаннє про справу Семени писало 20 березня.

Інформаційне агентство «Новый Крым», газети «Крымская правда», «Форпост» та «Крымское эхо» востаннє писали про Миколу Семену в 2016 році, а портал «Керчь.ФМ», інформагентство «Крым 24» і газета «Крымский телеграф» ‒ у 2013-му.

Усі інші інформагентства, газети та портали за запитом «Микола Семена» видають все, що завгодно, окрім необхідного, або взагалі нічого не видають. Результати пошукових запитів на сайтах інформагенцій «Крыминформ» та «Информер», газет «Крымские вести», «Крымская газета», «Республика», «Севастопольская газета», «Голос Крыма» «Крым вечерний» і «Вечерний Крым» (колишня «Вечерний город»), порталів «3652» і «Керчь.ком.ру» і телеканалів «Миллет», ИТВ і НТС наведені нижче.

Отже, з 34 кримських видань і телеканалів, які мають або офіційний статус, або високий рівень цитування, або бренд сусідньої країни, лише 9 написали про вирок Миколі Семені. І, за винятком «Первого крымского» телеканалу, про це не розповіло жодне «офіційне» ЗМІ. Слідом за «грандами» промовчали й більшість локальних видань.

У реєстрі Роскомнагляду у так званій «Республіці Крим та м. Севастополі» значиться 232 ЗМІ всіх видів і форм власності. Отже, про вирок журналісту Миколі Семені упродовж двох днів розповіли лише 4 з 20 найбільш рейтингових кримських ЗМІ або 9 з усіх 232 видань.

На відміну від ситуації із засобами масової інформації на материковій Україні, вирок у «справі Семени» не викликав резонансу на півострові, а особистість самого Миколи Семени багато в чому виявилася «фігурою замовчування».

XS
SM
MD
LG