«Чіткий кредит довіри об’єднаній та сильній Європі! Перемога, що наближає відновлення територіальної цілісності України та її майбутнє в об’єднаній Європі!» – так президент України Петро Порошенко привітав перемогу блоку ХДС/ХСС та її лідера Анґелу Меркель на виборах 24 вересня. Уповноважений по країнах Східної Європи МЗС Німеччини Андреас Пешке повідомив журналістам, що ФРН надалі підтримуватиме Україну. Щоправда, експерти радять зважати на те, що до Бундестагу пройшла права популістська партія «Альтернатива для Німеччини», яка має симпатії до Росії, а також колишні комуністи, які набрали 9% голосів. Представники цих партій навряд чи підтримуватимуть офіційний курс Берліна на підтримку України, зазначають фахівці.
Український «порядок денний», як складову зовнішньої політики, згідно із законодавством Німеччини, визначає федеральний канцлер. Тож виглядає, що уряд під керівництвом ХДС/ХСС на чолі з Анґелою Меркель продовжуватиме ту саму політику підтримки України та санкцій для Росії, що й раніше. Це означає, що Німеччина далі активно діятиме в рамках «норманського формату», зазначив у розмові з Радіо Свобода аспірант Інституту міжнародних відносин КНУ, політолог-міжнародник Віктор Савінок.
«Нормандський формат» є одним із засобів демонстрації міжнародно-політичної ваги як Євросоюзу в цілому, так і Німеччини зокремаВіктор Савінок
«У промові по завершенні виборів Меркель закликала до посилення європейської солідарності та посилення ролі Європи в світі. На моє переконання, «нормандський формат» є, серед іншого, одним із засобів демонстрації міжнародно-політичної ваги як Євросоюзу в цілому, так і Німеччини зокрема. Тож ФРН, вочевидь, і надалі буде зацікавлена у присутності в ньому», – наголошує експерт.
Навряд чи змінить ставлення Берліна до «нормандського формату» і потенційна участь у коаліції Вільної демократичної партії. Попри заяви її лідера щодо потреби відкласти розв’язання «кримського питання», партійна програма побудована на заявах про підтримку України, додає Савінок.
Водночас, на думку експерта, українській стороні бажано не лише доводити необхідність продовження санкцій проти Росії, але й привертати увагу до тих галузей економіки, які можуть зацікавити німецьких підприємців та інвесторів.
В Інституті світової політики, у свою чергу, зазначають: Київ має виробити стратегію для поглиблення співробітництва з Берліном, щоб залишатись «у топі пріоритетів відомства федерального канцлера» та вести активний політичний діалог із Берліном. Не менш важливо довести реальними справами свою відданість ідеям демократії, верховенства права й захисту прав людини.
Інтереси Німеччини щодо України фахівці Інституту позначили таким чином: по-перше, Берлін зацікавлений у стримуванні конфлікту на Донбасі та запобіганні дестабілізації всередині країни; по-друге, німецькі політики й громадянське суспільство готове підтримувати українські реформи, які вважають потужним інструментом трансформації країни.
Відтак, на думку фахівців, нова коаліція та уряд, який вона сформує, продовжуватиме стару лінію на підтримку територіальної цілісності й суверенітету України.
Позиція Меркель щодо агресії Росії може стати рішучішою – експерти
Не менш важливою, як була, так і залишатиметься надалі особиста активність Меркель та її команди у просуванні «українського питання» і всередині ФРН, і на рівні Євросоюзу. З початку російської агресії проти України канцлер Меркель була послідовною у підтримці України на її євроінтеграційному шляху та в обороні своїх територій, наголошує київський політолог Павло Жовніренко. Ба більше: за його словами, присутність у новому складі Бундестагу німецьких «друзів Путіна» (партії «Альтернатива для Німеччини») може змусити команду Меркель вдатись до рішучіших дій проти Кремля.
У Німеччини в цілому немає інших альтернатив, ніж допомагати Україні. Тим самим, допомагаючи і собіПавло Жовніренко
«Для цього (підтримки України – ред.) все зробив у тому числі президент Російської Федерації Володимир Путін. Зараз, коли ми бачимо, що відбувається в стосунках між Путіним особисто і Меркель, це свідчить, що в Меркель та в Німеччини в цілому немає інших альтернатив, ніж допомагати Україні. Тим самим, допомагаючи й собі», – зазначив в інтерв’ю для Радіо Свобода Жовніренко.
Щодо партії «Альтернатива для Німеччини», то її появу в Бундестазі Жовніренко пов’язує з політикою Росії щодо Сирії та з напливом біженців у Європу.
Увечері 24 вересня сотні мешканців Берліна вийшли на протест проти цієї радикальної партії, люди пікетували офіс партії.
А в Україні чекають на офіційне формування більшості в Бундестазі та формуванні нового уряду. Як зауважує київський політолог і публіцист Олександр Палій, серед імовірних членів коаліції більшість – це політичні сили, котрі виступають за підтримку України або ж бодай декларують підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Палій передбачає, що новий федеральний уряд сформують Християнські демократи, Вільні демократи та Партія зелених.
«Меркель уже наголошувала, що буде домагатись, аби це був нормальний уряд, стабільний на багато років. У принципі, за такої ситуації зовнішньо-політичний курс ФРН «не захитається». Фактично, ми раніше бачили, що навіть за міністра закордонних справ – соціал-демократа основну політику, в принципі, визначала канцлер Меркель», – наголосив Палій.
За його словами, ця ситуація, вочевидь, збережеться, тим більше, що це і є функцією федерального канцлера.
