Головним містом Криму останні два століття вважається Сімферополь. До цього столицею був Бахчисарай, а ще раніше ‒ неприступна фортеця Чуфут-Кале. Тут, високо в горах, жила спадкоємиця Чингісхана, а в сховищах розташовувався монетний двір. Скарби стародавнього міста шукали журналісти телепроекту «Крим.Реалії».
Південні ворота
Чуфут-Кале ‒ печерне місто-довгожитель, засноване в V-VI століттях як візантійська фортеця. Через таємні Південні ворота ворогам було важко пробитися, навіть озброївшись тараном, розповідає історик на місці:
«Уявіть собі, з колодою на плечах бігти вгору, потрібно ще набрати швидкість. Це ще й поворот дороги, до того ж, ворота маленькі, в них можна увійти пішки або ж верхи. Почне наступати військо ‒ більше двох осіб у них не увійдуть, там затор влаштовується навмисне. Решта, які залишаються зовні, їх легко вбити з висоти стіни».
У цілому в місті сто сімдесят печер, але люди в них не жили ‒ вони зводили будинки, а в скелях вирубували підсобки й підвали. Виняток ‒ темниця, в якій тримали іменитих в'язнів. Серед них був польський гетьман Микола Потоцький.
Зараз же це ‒ популярний туристичний маршрут. Потрапити в місто можна пішки або на машині. Піша екскурсія з гідом обійдеться в 300 рублів (близько 126 гривень).
«Дивне місце, дивовижне. Ось так от дивишся, уявляєш, як люди взагалі могли таке збудувати. Розташоване на горі, дуже велика висота, і все це видовбане так старанно», ‒ ділиться враженнями турист.
За півтори тисячі років скеля ставала притулком для різних народів. Місто змінило не менше восьми назв. Нинішню дали кримські хани: в перекладі «Чуфут-Кале» означає «єврейська фортеця». Корінні жителі півострова вважали останніх жителів стародавнього міста ‒ караїмів ‒ схожими з євреями. Їхня релігія, кажуть фахівці, схожа на іудаїзм.
Караїми пішли з Чуфут-Кале у XIX столітті, коли в місті не стало води.
«Караїми, йдучи, розбирають все. За винятком двох житлових будинків ‒ ось вони два розташовані ‒ один поруч, інший трошки далі. У них жили останні жителі, вони були доглядачами. Також збереглися церкви караїмські ‒ кенаси. І збереглася усипальниця Джаніке-ханум», ‒ проводить екскурсію Олексій.
Джаніке, яка, на думку істориків, лежала в усипальниці, була дочкою хана Золотої Орди Тохтамиша. І за лінією батька ‒ прямою спадкоємицею Чингісхана. Вона могла б стати правителькою Орди, але не захотіла воювати за титул.
«Вона просто відмовляється від претензій на владу в Золотій Орді, залишає Золоту Орду. Переселяється сюди, в цю фортецю Кирк-Єр, тоді ще Кирик-Ер, на батьківщину своєї матері. Джаніке-ханум користувалася великою повагою, шанувалася своїми співгромадянами. Швидше за все, вона в цій фортеці була правителькою», ‒ каже екскурсовод.
На знак того, який авторитет мала Джаніке, в мавзолеї на камені висічені слова «Це гробниця знаменитої государині».
Східні ворота
Інший шлях до печерного міста лежить через східні ворота, які служили парадним в'їздом для гостей.
«Побачимо ми дуже великий ялівцевий гай, також із заїздом на гору Бурунчак. Висота буде приблизно 560 метрів над рівнем моря. Звідти відкриються печерні міста», ‒ каже про маршрут водій-екскурсовод Олександр.
Коштує така екскурсія 1800 рублів (близько 756 гривень), але чим більше туристів в авто ‒ тим дешевша поїздка.
«15 сантиметрів ялівцю росте близько 25 років. Тепер зверніть увагу ‒ вона (рослинність ‒ КР) зараз почнеться все вище і вище, більша й густіша», ‒ керуючи авто, розповідає екскурсовод.
Якщо спуститися в місто мертвих ‒ Караїмське кладовище ‒ турист побачить могили, датовані ще Х століттям. Чимало надгробків сповзло, адже кладовище розташоване у верхів'ї долини. Тут понад 10 тисяч поховань, кажуть місцеві.
Некрополь кримських караїмів: покинута історія
Тутешній дубовий гай ‒ священний для караїмів, народ вважає дуби посередниками між людьми та небесним божеством Тенгрі. Назва «Балта-Тіймез» у перекладі з тюркської ‒ «сокира не зачепить».
«Їх ніхто не мав права вирубати. Ось часто коли кримські хани намагалися нав'язати свою волю караїмам, а караїми не хотіли виконувати, припустімо, указ або якесь рішення, нарікати починали. Тоді кримські хани пускали чутки, що збираються вирубати дуби на кладовищі Балта-Тіймез. Таким чином, караїми змушені були погоджуватися з цим законом», ‒ розповідає місцевий провідник.
Стародавніх живих дубів залишилося не більше десятка, але тут бережуть навіть мертві дерева ‒ їх обгороджують гілками.
Чуфут-Кале досі дивує дослідників. Двадцять років тому спелеологи відкрили підземний тунель. Вчені гадають: це таємний шлях до криниці, релігійна споруда чи те й інше одночасно?
Поруч із тунелем у 2002 році дослідники знайшли один з найбільших в історії кримської археології скарбів. У горщику було понад чотири тисячі золотих і срібних монет, дивовижні відкриття не виключені й сьогодні, вважають місцеві провідники.
