Одному з лідерів кримськотатарського народу Ахтему Чийгозу винесли вирок, і тепер покарання очікують п'ятеро інших фігурантів «справи 26 лютого». Зараз у Київському районному суді Сімферополя триває процес над Алі Асановим, Мустафою Дегерменджі, Ескендером Кантемировим, Ескендером Емірвалієвим та Арсеном Юнусовим. Прокурори звинувачують їх в участі в масових заворушеннях, які нібито відбувалися біля Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року.
11 вересня підконтрольний Росії Верховний суд Криму виніс вирок Ахтему Чийгозу. Його засудили до восьми років позбавлення волі, визнавши винним в «організації масових заворушень». Цей вирок розкритикували багато міжнародних організацій, українська влада, а також влада Європейського союзу.
Кримськотатарського активіста засудили за події, що відбувалися 26 лютого 2014 року поблизу Верховної Ради Криму. В той день біля стін парламенту відбулися два багатотисячні мітинги. Перший був організований Меджлісом кримських татар ‒ він закликав прихильників зібратися на підтримку територіальної цілісності України. Контрмітинг влаштувала партія Сергія Аксьонова «Русское единство», яка виступала за приєднання Криму до Росії. Приводом для акцій стала позачергова сесія Верховної Ради АРК, зібрана спікером Володимиром Константиновим.
Мітинги тривали в напруженій обстановці, між групами опонентів постійно виникали конфлікти. Під час цих подій двоє людей загинули, багато хто отримав тілесні ушкодження. Однак мітинги завершилися мирно. Сесію кримського парламенту скасували через відсутність кворуму ‒ й мітингувальники розійшлися по домівках.
Через рік після цих подій ‒ у січні 2015 року ‒ кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення. Тоді ж заарештували головного підозрюваного ‒ Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму. Упродовж півроку в СІЗО опинилися ще семеро учасників кримськотатарського мітингу ‒ їх звинуватили в участі у масових заворушеннях. Мітингувальники з проросійського боку в справі виступали винятково як потерпілі й свідки.
Двоє під арештом, троє під порукою
У Київському районному суді Сімферополя триває процес над п'ятьма фігурантами «справи 26 лютого». Двоє з них перебувають під домашнім арештом ‒ 28-річний житель Судацького району Мустафа Дегерменджі та 32-річний Алі Асанов із села Урожайне Совєтського району. Їх затримали навесні 2015 року, і два роки вони провели в СІЗО Сімферополя. А 6 квітня їм змінили запобіжний захід на домашній арешт.
Ще троє фігурантів справи зараз перебувають під порукою, але вони також відсиділи по кілька місяців у СІЗО. За підсудного Ескендера Кантемирова поручився радник повпреда президента Росії в Криму Ескендер Білялов, за Ескендера Емірвалієва ‒ нинішній віце-спікер Криму Ремзі Ільясов, а за Арсена Юнусова ‒ муфтій Криму Еміралі Аблаєв.
Судовий процес над п'ятьма фігурантами «справи 26 лютого» стартував у жовтні 2016 року. Прокурори, підконтрольні Росії, звинувачують їх у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 статті 2012 Кримінального кодексу Росії ‒ участь у масових заворушеннях. Її санкція передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі. Слідство вважає, що під час масових заворушень Кантемиров завдав тілесних ушкоджень потерпілому на прізвище Бербенець, Мустафа Дегерменджі та Ескендер Емірвалієв побили потерпілого Шлягіна, а Алі Асанов та Арсен Юнусов ‒ потерпілого Івкіна. Захист ці звинувачення відкидає.
Окрім п'ятьох кримських татар, над якими триває суд, є ще два фігуранти «справи 26 лютого», яким винесли вироки ще в 2015 році. Це Талят Юнусов та оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв. Обидва вони пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого».
Їхнім адвокатом виступав кримчанин Джеміль Темішев. У зв'язку з тим, що його підзахисні пішли на угоду з російським слідством, у нього виник конфлікт із народним депутатом України Мустафою Джемілєвим, політиком і бізнесменом Ленуром Іслямовим, а також з Ахтемом Чийгозом. Вони звинуватили адвоката Темішева в тому, що він схилив своїх підопічних до співпраці з силовиками й зіграв на руку слідству. Адвокат наголосив, що у своїх діях керувався інтересами підзахисних, а не політичною доцільністю.
«Потерпілі та свідки вимоталися»
Сім'ї фігурантів «справи 26 лютого» сподівалися, що вирок Ахтему Чийгозу буде менш жорстким. За словами батька Мустафи Дегерменджі, Бекіра Дегерменджі, його шокувало те, що заступнику голови Меджлісу присудили вісім років в'язниці.
Усі шоковані були. Це дуже суворе покаранняБекір Дегерменджі
«Всі в душі чекали якогось іншого рішення. Але почувши це, всі шоковані були. Це дуже суворе покарання, особливо з огляду на те, що воно ‒ ні за що. Це чергове залякування», ‒ сказав Бекір Дегерменджи.
Адвокат у «справі 26 лютого» Оксана Железняк вважає, що вирок, винесений Ахтему Чийгозу, позначиться на інших фігурантах.
«Безумовно, цей вирок враховуватиметься при призначенні покарання ‒ якщо він, звичайно, набуде чинності. Тому що сторона захисту Ахтема Чийгоза оскаржуватиме вирок. І якщо він набуде чинності, однозначно будуть наслідки для нашої кримінальної справи», ‒ вважає Оксана Железняк.
На її думку, після вироку Чийгозу стало зрозуміло, що її підзахисним не змінять кваліфікацію і, швидше за все, їх визнають учасниками масових заворушень. При цьому Железняк не змогла спрогнозувати, наскільки суворе покарання суд може призначити Асанову, Дегерменджі, Білялову, Кантемирову та Емірвалієву.
Адвокат Ахтема Чийгоза з Москви Микола Полозов вважає, що процес над його підзахисним, навпаки, може зіграти позитивну роль для фігурантів «справи 26 лютого».
Ми спостерігаємо, як ця справа розвалюєтьсяМикола Полозов
«Ми спостерігаємо, як ця справа розвалюється. Прокурор відмовився від значного обсягу обвинувачення ‒ залишив тільки трьох потерпілих з понад 80-ти. Відмовився від епізоду з проникненням частини мітингувальників до будівлі Верховної Ради АРК. На мій погляд, це зумовлене прямим зв'язком зі справою Ахтема Чийгоза. Потерпілі та свідки звинувачення, які вже пройшли через процес Ахтема Чийгоза, більше не хочуть повторювати цей досвід у ще одному процесі. Настільки сильно вони були виснажені допитами, настільки сильно розійшлося їхнє уявлення про суд із реальністю», ‒ сказав Микола Полозов у коментарі для Крим.Реалії.
Російський адвокат сподівається, що іншим фігурантам справи все ж таки змінять кваліфікацію на менш тяжкі статті ‒ наприклад, на «заподіяння легкої шкоди здоров'ю».
«За таких обставин я сподіваюся, що ніхто з них не отримає реального позбавлення волі. Частина фігурантів, які були під порукою, можливо, отримають умовне покарання. А Алі Асанов та Мустафа Дегерменджі вже перебували під вартою, а зараз ‒ під домашнім арештом, який також день до дня прирівнюється до позбавлення волі. Вони можуть отримати терміни, відповідні тим, що вони вже відбули», ‒ вважає Микола Полозов.
Останнє засідання у «справі 26 лютого» відбулося 8 вересня. На ньому прокурор клопотав про внесення змін до обвинувального висновку. Наступне засідання призначили на 22 вересня.
