Після розвалу Радянського Союзу в світі встановилася досить стійка стабільність. У самій Росії після потрясінь 90-х життєвий рівень простих громадян став підвищуватися. Навіть бюджетники змогли виїжджати на відпочинок до Криму, Туреччини, Єгипту та інших закордонних курортів. Тут їм були раді.
Путін відвідував закордонні саміти й інші заходи, куди його регулярно запрошували і досить тепло зустрічали. В цілому можна було сказати, що життя в Росії налагодилося.
Після так званого «повернення Криму в рідну гавань» все в Росії пішло шкереберть
Але прийшов 2014-й рік ‒ і все змінилося. Після так званого «повернення Криму в рідну гавань» все в Росії пішло шкереберть. Країна та її громадяни відразу отримали світове відторгнення. Тепер за кордоном росіяни не відчувають себе бажаними гостями ‒ часто навіть стикаються з презирством, а їхній президент став політичним вигнанцем.
Руйнується і матеріальний добробут росіян. Знамените «грошей немає, але ви тримайтеся» вже актуальне не тільки для пенсіонерів, але й для бюджетників. Професія вчителя та лікаря знову стала непрестижною й низькооплачуваною.
Але повернемося до ситуації в Криму. Все менше на стінах установ залишається портретів Путіна, все менше чути радості й вихваляння. Все більше ‒ заклопотаності й відчуття провини.
Якось влітку випадок привів мене в одну компанію, де були досить «високі» люди, там відзначали важливу подію, народ добре їв, багато пив, розговорився... І мова зайшла про майбутнє Криму. Ці люди почали один за одним зізнаватися, що хто на себе, хто на близьких родичів уже прикупили собі квартири в Краснодарському краї. І в їхньому обговоренні майбутнього Криму чомусь не йшлось про Керченській міст, трасу «Таврида» та пов'язані з ними перспективи. Йшлося про те, як їм вчасно втекти, коли міжнародне товариство відновить світовий порядок.
В їхньому обговоренні майбутнього Криму йшлося про те, як вчасно втекти
Невже корабель вже починає тонути, раз ці кримські «високі особи» вже приготувалися до втечі, подумала я тоді. І дійсно, який же хиткий нинішній статус Криму. Світова спільнота навідріз не хоче його визнавати й не втомлюється закликати Росію повернути статус-кво. При цьому підкріплює свої вимоги порціями чергових санкцій. Причому санкції стають все більш цільовими, все болючіше б'ють близьке оточення Путіна. А значить і тиск на російського президента стає все сильнішим не тільки зовнішній, але й зсередини його олігархічного кола.
«Високі особи» в Криму собі вже підготували запасні гніздечка, й грошей заготовили з запасом на «чорний день». А ось про що думають їхні «шістки», які з поважним виглядом, роздуваючись, як бульбашки, міркують про патріотизм і криють на чому світ стоїть Україну, яку ще три з половиною роки тому прославляли, як зараз прославляють Росію? У них же немає квартир у Краснодарському краї, і грошей великих немає, і нікому вони не потрібні. Натомість вони є в базі «Миротворця».
Цікаво, як вони використовуватимуть свій дар пристосуванців у «годину Х». Але боюся, що навіть всякі мезюхи та форманчуки, які опанували це мистецтво досконало, цього разу виявляться безсилими...
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
