Генеральна прокурора України оголосила підозру про захоплення державної влади екс-президентові Віктору Януковичу й екс-міністрові юстиції з його тодішньої команди Олександру Лавриновичу. Очільник відомства Юрій Луценко повідомив Фейсбуці, що йдеться про «конституційний переворот» 2010 року, коли Янукович, Лавринович і «їхні спільники» повернули Конституцію 1996 року без необхідного рішення Верховної Ради. Як наслідок, тоді повноваження парламенту й уряду суттєво скоротилися на користь президента. Які перспективи в цієї справи? І чи захоче Віктор Янукович, який ігнорує засідання щодо державної зради, висловитись про зміни до Конституції?
Зібраних департаментом спеціальних розслідувань ГПУ доказів вистачило на те, щоби оголосити екс-президенту Віктору Януковичу та екс-міністру юстиції Олександру Лавриновичу підозру за частиною 1 статті 109 Кримінального кодексу – захоплення державної влади за змовою. Це карається позбавленням волі від п’яти до десяти років.
«Досудове розслідування триває. Збираються докази й перевіряються на предмет достатності й допустимості для вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності інших співучасників вчинення вищевказаних злочинів», – додала в Фейсбуці речниця генерального прокурора Лариса Сарган.
«Жонглювання» Конституціями: як це було за Януковича
Йдеться про те, що 30 вересня 2010 року Конституційний суд у закритому режимі скасував політичну реформу від 2004 року. Таким чином було фактично повернуто в дію Конституцію 1996 року, а разом із нею – президентсько-парламентську форму правління.
Завдяки цьому Віктор Янукович розширив свої повноваження, перебравши частину тих, що належали Верховній Раді й Кабінету міністрів. Він міг самостійно визначати кандидатуру прем'єр-міністра, призначати і звільняти голову СБУ й міністрів, обирати голову Фонду держмайна й Антимонопольного комітету, керувати роботою Кабінету міністрів.
Тоді, 2010 року багато експертів називати це «узурпацією влади», адже Янукович у сумнівний спосіб отримав значно більше повноважень, аніж надали йому виборці.
Лише в лютому 2014 року, в найбільш драматичний період Революції гідності, Верховна Рада повернула в дію Конституцію 2004 року, значно обмеживши повноваження президента.
Лавринович: я лише виконував функціональні обов’язки
Екс-міністр Олександр Лавринович у цьому провадженні проходить як пособник Януковича.
Він, утім, має інший погляд на ситуацію. В ефірі телеканалу «112 Україна» екс-міністр юстиції заявив, що зміни до Конституції були не порушенням, а виконанням функціональних обов'язків.
«Міністерство юстиції публікує всі рішення Конституційного суду – це обов'язок», – сказав екс-міністр.
За його словами, 2010 року Конституційний суд нічого не повертав, а просто визнав неконституційним закон, яким вносились зміни до Конституції 2004 року.
«Майже всі політсили, які на той час були, ініціювали скасування того закону, оскільки була порушена процедура внесення змін до Конституції... Їм зараз дуже потрібний якийсь кримінал на Януковича, щоб це було якось виправдано», – додав Лавринович.
Станом на 16-00 підозра Олександру Лавриновичу не була оголошена, і його адвокат Євген Солодко не має відповідного тексту документа.
«Напевно, Юрія Віталійовича його підлеглі ввели в оману, видали бажане за дійсне. Припускаю, що саме таким чином ГПУ намагається змінити акценти й перемкнути увагу суспільства від ганебного повернення судом обвинувального акту щодо «злочинів Майдану» на нову підозру, яку оголосили відомій особі», – написав Євген Солодко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Докази збирали з 2014 року
Лавриновича, а також чинних працівників Міністерства юстиції з 2014 року допитували в цій справі. Про це повідомила в ефірі телеканалу «112 Україна» заступниця міністра Наталія Савостьянова.
«Ми в той період не працювали. І нам невідомо, що насправді відбувалося тоді в міністерстві, але ми роз'яснили саму процедуру того, як це відбувається, як заходять документи до Мін'юсту, яка їхня процедура», – сказала вона.
За словами чиновниці, «слідство звертало увагу на те, що коли міністром юстиції був Лавринович, за один день вийшов спеціальний випуск вісника, в якому за ніч опублікували новий текст Конституції – і ставилося запитання, чи так буває на практиці зараз…».
На думку Савостьянової, ця справа має перспективи.
Чому «конституційний переворот» 2010 року став можливим?
Передумовою до подій 2010 року стало ухвалення за підтримки Віктора Януковича закону «Про судоустрій і статус суддів». Він суттєво обмежив повноваження Верховного суду України, говорить секретар кваліфікаційної палати ВККС, суддя Верховного суду у відставці Станіслав Щотка.
Цей найвищий судовий орган має звертатись до Конституційного суду щодо конституційності законів і тлумачення Основного закону. Проте всі повноваження по ревізії і допуску справ до ревізії тоді передали Вищим спеціалізованим судам. Їх очолили люди з команди Януковича, пригадує Щотка.
«Верховний суд був відсторонений від цього процесу. По-суті, це був такий цинічний, публічний знак у судовій системі, що тепер керівну роль відіграватиме не Верховний суд, у якого був авторитет після 2004 року – після виборів, битви Януковича і Ющенка», – каже Щотка.
Далі можна було намагатись оскаржувати дії Януковича, проте «результат був передбачуваним», каже суддя у відставці.
А судді хто?
Тоді 2010 року рішення про скасування політичної реформи ухвалив Конституційний суд за головування Анатолія Головіна. Він пропрацював на цій посаді з 2010 до 2013 року. Преса називала його наближеним до «регіоналів», писала, що саме вони лобіювали його стрімке просування кар’єрними сходами.
24 лютого 2014 року рішенням Верховної Ради його звільнили з посади судді Конституційного суду за порушення присяги. З того часу він зник із медіапростору.
Тож чи повинні й судді Конституційного суду, які в сумнівний спосіб розширили повноваження Віктора Януковича, нести відповідальність на рівні з екс-президентом?
На думку Станіслава Щотки, спершу потрібно дослідити, яку саме відповідальність вони можуть нести.
«Треба встановити в його діях склад правопорушення чи склад злочину. А інакше можна говорити про моральну відповідальність чи політичну, але не юридичну», – говорить він.
Станіслав Щотка переконаний, зараз ситуація 2010 року навряд би повторилась. По-перше, президент Петро Порошенко не прагне реалізувати подібний сценарій. А по-друге, оновлений Конституційний суд на таке не піде, каже Щотка.
«Не думаю, що ті, хто є там зараз у переважній більшості, пішли би на таку авантюру. Будь-які з цього приводу домовленості були би озвучені навіть», – вважає суддя Верховного суду в відставці.
Справи Януковича
Екс-президента Віктора Януковича, окрім нового провадження про захоплення влади, звинувачують ще у державній зраді через звернення до Росії ввести війська в Україну. Утім, ця справа загальмувалась: новий державний захисник Максим Герасько, який увійшов у процес на зміну Віталію Мешечеку, затребував три місяці на ознайомлення з матеріалами справи.
Прокурор Руслан Кравченко вважає, що Герасько зволікає з ознайомленням, адже досі не прийшов, аби зняти копії з матеріалів справи.
Правоохоронці розслідують і низку інших справ проти екс-президента Януковича, зокрема щодо подій на Майдані.
Довести захоплення влади буде дуже складно – юрист
Як і решта справ, провадження про захоплення влади розглядатиметься за процедурою заочного розгляду. Тобто, можливо, за результатом буде юридичне рішення суду, проте притягнення до відповідальності – навряд, каже юрист, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Злата Симоненко.
Стаття про захоплення влади дуже складна для доведення, й подібної практики Генеральна прокуратура майже немає, каже експерт. Ця справа потребує великої кількості доказів, і просто описати схему, за якою все відбувалось, недостатньо, каже Симоненко.
Потрібно довести умисел захоплення влади, що він працював у змовіЗлата Симоненко
«Без прямих свідчень свідків або осіб, які також брали участь у цьому процесі, це буде майже неможливо. І, враховуючи час, що це було сім років тому – буде складно. Потрібно довести умисел захоплення влади, що він працював у змові», – пояснює юрист.
Найбільша засторога експертів, що адвокати Віктора Януковича зможуть оскаржити ймовірні вироки українських судів у Європейському суді з прав людини через недоліки процедури заочного правосуддя.
