Спеціально для Крим.Реалії
Кримським ТЕС, необхідним для забезпечення «енергетичної незалежності» півострова, загрожує доля горезвісного «енергомосту». Об'єкти запустять у межах чергової кремлівської піар-кампанії. Як турбіни працюватимуть і, найголовніше, хто їх обслуговуватиме, поки невідомо. У Москві розраховують, що європейці й американці «забудуть» про нещодавній скандал і дозволять росіянам нишком завозити до Криму європейських фахівців для налагодження устаткування.
Уряд Росії відклав терміни запуску в експлуатацію двох теплоелектростанцій в анексованому Криму. Згідно з постановою уряду, першу чергу парогазових установок, а саме перші блоки Севастопольської й Сімферопольської ТЕС потужністю по 235 мегават, запровадять в експлуатацію 19 травня 2018 року. Запровадження другої черги двох станцій призначене на 18 червня 2018 року. Згідно з попереднім графіком, затвердженим у Москві, першу чергу планували запровадити в експлуатацію до 1 вересня цього року. Кремль і республіканська «влада» відстають від графіка на рік. Збій стався через скандал із незаконно ввезеними на півострів газовими турбінами концерну Siemens. Нагадаємо, санкції США та ЄС забороняють постачання до Криму будь-якого іноземного обладнання. У відповідь на дії Siemens Євросоюз запровадив нові обмеження проти трьох високопоставлених російських чиновників і трьох московських компаній, які співпрацювали з німецьким концерном.
Російські фахівці визнають, що Кремль, незважаючи на санкції й політичний тиск, залишить турбіни на півострові
Російські фахівці визнають, що Кремль, незважаючи на санкції й політичний тиск, залишить турбіни на півострові. Як сказав московським журналістам директор Фонду енергетичного розвитку Сергій Пікін, у держави немає аналогічних турбін власного виробництва. «На установку устаткування знадобиться приблизно півроку. Тому потрібно використовувати ті турбіни, які вже доставлені до Криму, незважаючи на решту юридичних питань», ‒ сказав Пікін. Поки ж росіяни посилено вдають, що політичний тиск Брюсселя їх не лякає. Як вважає віце-президент Центру політичних технологій Олексій Макаркін, владі не варто очікувати серйозного посилення санкцій. «Максимум ‒ запровадять ще що-небудь символічне. Ми дамо таку ж символічну відповідь. Це найстрашніше, що може трапитися. Потім уся ця історія забудеться. У серйозному посиленні санкцій не зацікавлені ні Siemens, ні Німеччина», ‒ переконаний експерт.
Займатися газовим шантажем, як це було протягом 2005-2010 років, Москва не стане, щоб не погіршувати й без того погані показники «Газпрому»
Московський політолог, м'яко кажучи, лукавить. Кремль не має можливості навіть для «символічної відповіді» на санкції. Займатися газовим шантажем, як це було протягом 2005-2010 років, Москва не стане, щоб не погіршувати й без того погані показники «Газпрому». В іншому коментарі Макаркіна співвідносяться з позицією Кремля й казенних пропагандистів. Навесні 2014 року ці фірми говорили про «приєднання» Криму те ж саме. Обивателів намагалися переконати, що санкції не запровадять узагалі або вони будуть символічними; європейці не стануть ризикувати прибутковим бізнесом із кремлівськими корпораціями через таку «дрібницю», як окупація частини української території. «На Заході про Крим та Україну взагалі скоро всі забудуть. Нам нічого за це не буде», ‒ стверджувала російська верхівка. Вони розраховували на повторення ситуації 2008 року, коли Росія окупувала території Грузії. Тодішнього президента Дмитра Медведєва злегка посварили, але в цілому відносини Москви з ЄС і США залишилися на колишньому рівні. Через рік Білий дім пішов на «перезавантаження» американсько-російських відносин. Російський лідер Володимир Путін помилково оцінив дії Заходу як «слабкість» та запрошення до подальшої агресії.
З Кримом та Донбасом вийшло інакше. Росія опинилася під санкціями, які періодично посилюють. Путінському режиму загрожує дипломатична ізоляція й системний конфлікт із Америкою. І на цьому тлі російська влада й лояльні експерти продовжують жити колишніми ілюзіями. Вони розраховують, що Захід «забуде» про те, як Москва нахабно порушила режим санкцій за Крим. В уряді вважають, що їм вдасться непомітно завезти на півострів західних фахівців для обслуговування імпортного обладнання. В іншому випадку кримські ТЕС чекає доля іншого широко розрекламованого проекту ‒ «енергетичного мосту» з території Кубані. Володимир Путін особисто обіцяв, що «міст» заповнить дефіцит електрики, забезпечивши республіці «незалежність» від України. Цього літа стало зрозуміло, що Москва в черговий раз обдурила кримчан. «Енергоміст» із поставленим завданням не впорався.
Єдиний вихід ‒ забезпечити півострову власну генерацію, запустивши ТЕС
Єдиний вихід ‒ забезпечити півострову власну генерацію, запустивши ТЕС. Але й тут усе впирається в технологічну відсталість Росії й загострюється конфлікт із американцями та європейцями. Обставини складаються не на користь Кремля. Про анексований Крим і турбіни Siemens не тільки не забудуть, але й запровадять нові санкції. Півострів, перебуваючи під контролем Москви, приречений на економічне відставання й енергетичний голод.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
