Аналітичний центр Carnegie Europe нагадує про те, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС не матиме очікуваних результатів, якщо офіційний Київ не продемонструє поступу в запровадженні необхідних реформ. Британський щотижневик The Guardian розмірковує над словами міністра закордонних справ Латвії Едґарса Рінкевичса про те, що Захід не може впоратись із російськими хакерськими атаками й дезінформацією. Всесвітня організація охорони здоров’я повідомляє, що за останні сім років кількість курців в Україні зменшилася на 20 відсотків.
Аналітичний центр Carnegie Europe нагадує про те, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС не матиме очікуваних результатів , якщо не буде поступу в запровадженні українським урядом необхідних реформ. Автор статті Ґвендолін Сассе зазначає, що з 1 вересня Угода нарешті набула чинності, й це є справді політично значимою подією, не дивлячись навіть на те, що має минути деякий час, перш ніж громадяни України відчують усі переваги цього договору.
«Набуття чинності Угоди про асоціацію має досить символічне значення в політичному кліматі, зумовленому війною й серйозною конфронтацією між Росією й Заходом», – вважає автор, адже це свідчить і про прихильність України до політичних, правових та економічних принципів ЄС, як і про бажання ЄС вибудовувати значно ближчі відносини з Україною надалі. ЄС також створив Групу підтримки України, а експерти цієї групи допомагатимуть у координації реформ, ідеться в статті.
Та якщо до нещодавнього часу Угода про асоціацію здавалася кінцевою метою, насправді ж вона є лише початком і презентує список реформ, які Україні необхідно запровадити, зазначає Сассе. Серед них – боротьба з корупцією, судові, конституційні й виборчі реформи, поліпшення бізнесового клімату, тощо.
Автор зауважує, що вступ Угоди в дію нагадує Україні про те, що ЄС є прихильником продовження реформ у цій країні. «Ще важливішим є те, що цей договір повинен нагадувати українським політичним елітам про те, що внутрішня політична воля є критичною для запровадження успішних реформ – ЄС може лише підтримувати й посилювати саме ці внутрішні імпульси» – зазначає автор.
В Україні мало що може змінитися, якщо уряд не відновить своєї прихильності до внутрішніх реформ, особливо в боротьбі з корупцією й питаннях верховенства права. Іншими словами – тільки від України залежить, чи матиме Угода про Асоціацію з ЄС результат, вважає Сассе.
Британський щотижневик The Guardian розмірковує над словами міністра закордонних справ Латвії Едґарса Рінкевичса про те, що Захід не може впоратися з російськими хакерськими атаками й дезінформацією. Автор статті Патрік Вінтоур посилається на слова дипломата, який під час зустрічі в Лондоні міністрів закордонних справ країн Скандинавії, Балтії й Великої Британії зазначив, що з’являється все більше доказів того, що Росія автоматизувала поширення неправдивої інформації в соціальних мережах.
Стурбований проблемою, що стрімко зростає, латвійський міністр посилався на нещодавні дослідження, проведені в рамках НАТО, які показали, що більшість російськомовних твітів стосовно НАТО в Латвії надійшли саме від ботів, а не від пересічних користувачів, мовиться у статті.
Рінкевичс закликав Сполучені Штати до активних дій і зазначив, що «якщо хакерські атаки й фальшиві новини мають певну мету, то реагувати дуже важко. Ми можемо дізнатися, що сталось, але це дуже важко довести. Все законодавство в цій сфері потребує уваги», – йдеться у статті.
Міністр закордонних справ Великої Британії Боріс Джонсон під час форуму підтвердив прихильність Британії до НАТО, повідомляє Вінтоур. Саму ж зустріч провели незадовго до початку масштабних російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017» на східних європейських кордонах.
Росія стверджує, що в «рамках цих навчань братимуть учать приблизно десять тисяч військовослужбовців, із яких лише 3000 поїдуть до Білорусі, щоб допомогти білоруській армії «придушити» уявне сепаратистське повстання за підтримки країн-членів НАТО. Критики заявляють, що насправді ці навчання фактично імітуватимуть спробу спільного вторгнення до Польщі й Литви з метою урізати підкріплення НАТО» – зазначає автор.
Рінкевичс вважає, що в навчаннях насправді братимуть участь понад 100000 військових і вони навіть можуть мати «ядерний елемент», йдеться у статті.
Всесвітня організація охорони здоров’я пише про те, що за останні сім років кількість курців в Україні зменшилася на 20 відсотків. Посилаючись на результати Глобального опитування дорослих щодо тютюну, організація зазначає, що завдяки її вказівкам і рекомендаціям, Україна значно посилила своє антитютюнове законодавство, що призвело до значного зниження кількості курців.
Дані опитування вказують і на те, що зменшилася саме кількість курців серед чоловічого населення. При цьому, починаючи з 2010 року, кількість курців серед жінок майже не змінилася. Організація зазначає, що 2017 року приблизно 7,2 мільйона українців курять на щоденній основі. При цьому, приблизно 35,9 відсотків із них – чоловіки, і сім відсотків – жінки.
Всесвітня організація охорони здоров’я також повідомляє, що при порівнянні результатів досліджень 2010 та 2017 років, експерти дійшли висновків, що тютюновий контроль в Україні має позитивні наслідки в багатьох напрямках. Наприклад, знизився відсоток людей, які зазнають шкоди від пасивного куріння вдома, на роботі й у публічних місцях. Також зменшилася й кількість людей, які зазнають впливу від реклами тютюнових виробів, а ціна на цигарки при цьому значно зросла – так само, як і обізнаність населення щодо їхнього негативного впливу на здоров’я, йдеться в статті.
Організація також повідомляє, що інколи тютюнові вироби в Україні все ще рекламують, не дивлячись на заборону.
Результати Глобального опитування дорослих щодо тютюну будуть використані для розробки подальшої стратегії тютюнового контролю в Україні, йдеться у статті.
