Брюссель – Від нового «льодовикового періоду» у відносинах Заходу з Росією застерігає німецький міністр закордонних справ Зіґмар Ґабріель. Водночас, знайти нову мову спілкування ЄС та Москви хоче голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Що криється за цими заявами та закликами? Чи не слід очікувати пом’якшення у позиції Євросоюзу на тлі російської агресивної політики?
Виступаючи після зустрічі у Вашингтоні з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном, міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив, що США й їхні європейські партнери мають упевнитися в тому, що нещодавні санкції Вашингтона щодо Росії не призведуть до нового «льодовикового періоду» у відносинах між Заходом і Москвою.
При цьому голова німецької дипломатичної служби звернув увагу на можливі побічні ефекти цих суворих американських обмежень на європейські бізнесові справи, зокрема, в сфері енергетики.
Водночас, напередодні голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, звертаючись до дипломатів кожної з держав співдружності, зі свого боку, теж закликав шукати спільну мову з Росією.
Ми повинні замислитися над кращими стосунками з РосієюЖан-Клод Юнкер
«Я думаю, що ми повинні замислитися над кращими стосунками з Росією. Це залежить і від Росії, і від нас. Але без Росії майбутнього у європейської безпеки на прийдешні століття немає. Євросоюз становить 5,5 мільйона квадратних кілометрів, але одна лиш Росія має 17,5 мільйона. Є ще запитання? Отже, ми, не зрікаючись наших цінностей та принципів (наприклад, щодо анексії Криму та інших), маємо знайти з Росією мову, яка більше адаптована до майбутнього», – заявив Юнкер.
Санкції будуть, доки Росія не усуне їхню причину – Меркель
Ці заяви не означають, що дипломатичний чи санкційний тиск на Москву зменшиться, коментують деякі європейські експерти. Представники кількох аналітичних центрів Брюсселя нагадують, що нинішні слова голови Єврокомісії – це тільки повторення того, що він вже й раніше неодноразово заявляв.
І якщо і Зіґмар Ґабріель, і Жан-Клод Юнкер не є прихильниками повного розриву бізнесових стосунків із Росією, загальну позицію Заходу щодо російської анексії Криму та її військових дій на сході України вже вкотре формулює канцлер Німеччини Анґела Меркель. Вона постійно наголошує, що санкції ЄС мають зберігатися доти, доки Росія не усуне причин їхнього запровадження, тобто до виконання мінських домовленостей про врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу й деокупації українського Криму.
Війна на Донбасі знову підживлена російською зброєю – Блокманс
На це звертає увагу й аналітик Центру європейських політичних досліджень у Брюсселі Стівен Блокманс, кажучи, що це не змінить позиції ЄС, бо він не поступатиметься своїми цінностями та й підстав для скасування тиску на Москву наразі не видно. Радше, навпаки.
Ці заяви не означають того, що ці країни більше не підтримують продовження санкцій ЄС проти РосіїСтівен Блокманс
«Ці заяви не означають того, що ці країни більше не підтримують продовження санкцій ЄС проти Росії лише через те, що Росія не змінює своєї поведінки, – каже аналітик. – Навпаки, ОБСЄ щойно відзвітувала, що війна на Донбасі знову була підживлена новою зброєю, яка туди надійшла з Росії. Тим часом, як жоден росіянин – із тих, що там воюють – не був відкликаний. Доки росіяни реально не виконають того, що передбачене мінськими угодами, я не думаю, що настане пом’якшення позиції ЄС щодо продовження санкцій».
Тим часом, чергове обговорення та можливе продовження санкцій ЄС, впроваджених за агресію Росії в Україні, відбудеться у Брюсселі вже наступного тижня. Набуття чинності на наступне півріччя обмежень щодо 153 фізичних осіб та 40 компаній повинно бути здійснене до 15 вересня, дати, до якої діють нинішні санкції.
