Спеціально для Крим.Реалії
Анексія українського Криму й війна на Донбасі стали точкою неповернення у відносинах між Москвою і Вашингтоном. У Кремлі це зрозуміли лише після обрання Дональда Трампа, низки скандалів у США та ухвалення американського закону про антиросійські санкції. До весни-літа цього року кремлівські стратеги, судячи з дій Москви, вважали, що Крим у них у кишені. Тепер такої впевненості все менше й менше.
Спецпредставник США в Україні Курт Волкер зустрівся в Мінську з радником російського президента Владиславом Сурковим. Бесіда відбулася за зачиненими дверима. Після неї американський дипломат вилетів до Вільнюса на зустріч з керівництвом Литви. Курт Волкер, виступаючи у Вільнюському університеті, підтвердив основну мету американського уряду ‒ відновлення територіальної цілісності України. Насамперед, впевнений спецпредставник США, сторони мають досягти довготривалого режиму припинення вогню на Донбасі.
Владислав Сурков, який опікується терористичними «республіками» ОРДЛО, обмежився лише спільною заявою. За його словами, ситуація на сході України не влаштовує ні Росію, ні США, дискусія з Волкером велася з повагою, але «без ілюзій та упередженості». «Домовилися про продовження спільної роботи. Визначили теми для наступної зустрічі. Погодилися в тому, що мирний процес і в політичному контексті, й у галузі безпеки може і має відбуватися швидше», ‒ сказав кремлівський представник.
Путін кілька разів безуспішно намагався «продати» американцям віртуальну війну проти ІДІЛ і «вихід» з ОРДЛО за умови надання окупованим районам «особливого статусу». Він хотів отримати Крим, не роблячи при цьому нічого
Набагато важливіше те, про що Сурков промовчав. Адміністрація російського президента опинилася у глухому куті. Поведінка кремлівської пропаганди є відносно точним індикатором реальних настроїв російської верхівки. Раніше зустрічі такого рівня супроводжувалися масованими інформаційними кампаніями на телебаченні, у блогосфері та соціальних мережах. Росіян і громадян України намагалися переконати, що Кремль і Білий дім досягли «геополітичного компромісу». Зміст «угоди» залежав від конкретної ситуації та поточних планів президента Володимира Путіна. В основному пропагандисти оперували двома сюжетами: «обмін» Криму на врегулювання ситуації на Донбасі або перетворення всієї України на зону привілейованих інтересів Москви за рахунок співпраці з Вашингтоном у Сирії. Путін кілька разів безуспішно намагався «продати» американцям віртуальну війну проти ІДІЛ і «вихід» з ОРДЛО за умови надання окупованим районам «особливого статусу». Він хотів отримати Крим, не роблячи при цьому нічого.
«Класичний» приклад ‒ зустріч Владислава Суркова з тодішнім помічником Держсекретаря США Вікторією Нуланд на початку минулого року. У Держдепартаменті назвали переговори «конструктивними». Кремлівський радник багатозначно повідомив, що вони провели з Нуланд «мозковий штурм», розробляючи варіанти вирішення «українського питання». Конкретика з'явилася після заяви Деніела Фріда, який займається в Держдепі санкційною політикою. Чиновник визнав, що Москва може розраховувати на пом'якшення санкцій. «Це можливо, якщо буде досягнуте задовільне рішення на сході України, а Крим залишиться під російською окупацією. У цьому випадку ми зняли б загальні санкції з Росії, але залишили санкції відносно Криму. США та Європа спеціально запровадили окремі санкції відносно Криму, щоб залишити цю можливість», ‒ сказав Фрід.
Відразу після обрання Дональда Трампа російська влада не приховувала, що очікує від нього визнання «кримнаша»
Російські політики та чиновники сприйняли його слова як готовність неформально визнати Крим російським при збереженні косметичних санкцій. Політологи й журналісти намагалися передбачити, під яким соусом Москва «зіллє» ОРДЛО і яким чином оформлять результати кримського аншлюсу. Тоді путінському оточенню було простіше маніпулювати інформацією, адже у них в рукаві був «план Б» ‒ проект «великої угоди» вже з новим президентом США. Згодом з'ясувалося, що цей варіант не спрацював. Але відразу після обрання Дональда Трампа російська влада не приховувала, що очікує від нього визнання «кримнаша». Після спілкування Суркова з Нуланд у кремлівські фантазії повірили навіть деякі українські політики та експерти. Хоча від початку було зрозуміло, що ніяких поступок Москва не отримає. Ні тоді, ні зараз в американського істеблішменту не було залізних гарантій, що апетити Володимира Путіна обмежаться тільки Кримом.
Росіянам більше немає сенсу говорити про «обмін» Криму на окуповані райони Донбасу або врегулювання «сирійського питання»
Нинішня зустріч Волкера з Сурковим обійшлася без конспірології та потоків телевізійних «хитрих планів». Росіянам більше немає сенсу говорити про «обмін» Криму на окуповані райони Донбасу або врегулювання «сирійського питання». При цьому позиція американської сторони проста й зрозуміла: Україна має повернути всі окуповані території. Курт Волкер не виділив Донбас окремим рядком, але вказав на необхідність припинення вогню в зоні АТО. Але це не дає росіянам приводу для оптимізму. Раніше американський спецпредставник повідомив, що анексія Криму та «гібридна війна» на Донбасі ‒ спільна політична проблема.
Для кримчан це означає посилення санкцій і остаточне перетворення півострова на обложену фортецю. Анексія Криму та бійня в ОРДЛО стали точкою неповернення у відносинах між Москвою і Вашингтоном. Тепер питання полягає в тому, наскільки далеко Кремль готовий піти, щоб утримати «сакральний» Крим.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
